«Мавпа і краб» (яп. さるかに合戦) — японська народна казка про підступну мавпу, яка вбила краба, і про відплату за це.

Мавпа і краб

CMNS: Цей твір у Вікісховищі
Saru Kani Gassen Emaki, рідкісні емакімоно цієї казки, що відносяться до періоду Едо

Сюжет

ред.

Під час прогулянки крабиха знаходить рисовий колобок. Хитра мавпа переконує крабиху обміняти його на насінину хурми. Спочатку крабиха засмутилася через невигідний обмін, але, посаджена в землю, насінина виросла в розлоге дерево, з якого звисали рясні плоди. Оскільки крабиха не могла сама зірвати плоди з дерева, то попросила допомогти мавпу. Мавпа ж, видершись на гілку, стала вибирати стиглі фрукти і поїдати їх сама, не виявляючи жодного наміру поділитися з крабихою. Коли крабиха висловила своє незадоволення, мавпа у відповідь жбурнула в неї твердою незрілою хурмою. Удар виявився смертельним, але, перед тим як випустити подих, крабиха встигає народити маленьких діток-крабів.

Діти крабихи вирішують помститися мавпі. Разом зі своїми союзниками — каштаном, ступою усу[en], бджолою і коров'ячим кізяком краби рушили до мавпячого житла. Поки мавпа була відсутня, каштан сховався у вогнищі, бджола — у відерці з водою, коров'ячий кізяк розлігся на земляній підлозі, і ступка зачаїлася на даху. Коли Мавпа повернулася додому, то влаштувалася погрітися біля вогнища, в цей час розпечений каштан вистрілив з вогню і обпік мавпу. Спробувала вона охолодити опіки водою з відра, але бджола була тут як тут, і боляче вжалила мавпу. Коли ж перелякана Мавпа кинулася тікати з дому, то послизнулася на коров'ячому кізяку, а з даху впала ступка і вразила віроломного ворога на смерть.

Варіанти сюжету

ред.
 
Діти краба, що йдуть помститися за допомогою ступки, змії, бджоли, водоростей (лат. Eisenia bicyclis) і кухонного ножа.

Назва казки, список союзників, і деталі нападу змінюються в різних частинах Японії. Наприклад, в Кансае одним із союзників є масло. У версії, опублікованій у японському підручнику 1887 року, замість каштана з'являється яйце, а кізяк замінено пучком водоростей. Яйце атакує мавпу, вибухаючи, а водорості вислизають з-під ніг.

У зовсім іншій версії казки, коли мавпа підіймається на дерево і забирає всю хурму собі, краб радить їй повісити кошик з фруктами на тонку гілочку. Коли мавпа користається порадою краба, гілка ламається і хурма з кошика розсипається по землі. Краб швидко хапає плід і тягне його в нору. Розсерджена Мавпа вирішує випорожнитися на краба, і прилаштовує свій зад до отвору нори. Краб, тим часом, швидко оббриває сідниці мавпи, тому, нібито, донині мавпи мають голий зад, а на клешнях крабів ростуть волоски.

Подібні історії за участю мавпи і краба, або мавпи і жаби, або зовсім інших тварин, які бажають помститися, зустрічаються в Китаї, Кореї, Монголії, а також серед айнів.

Культурний вплив і переклади

ред.

Японський новеліст двадцятого століття Акутаґава Рюноске написав засноване на казці коротке оповідання, де іронізує над сучасною громадською думкою, в якому, після помсти за смерть матері, краба засуджено до смертної кари, а його спільників — до довічної каторги[1].

Англійською історію переклали Девід Томсон (у третьому томі Japanese Fairy Tale Series Хасегави Такедзіро[en], 1885), Ейко Теодора Одзакі[en] (1908), Ендрю Ленг[en] (у книзі The Crimson Fairy Book, 1903).[2] У версії історії, яку видав Ленг, краб не загинув, але Мавпа залишає його вмирати. У сучасних переказах казки насильство також часто значно пом'якшено.

Примітки

ред.
  1. Акутагава Рюноскэ «Сражение обезьяны с крабом». Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 26 листопада 2021.
  2. Andrew Lang, The Crimson Fairy Book, «The Crab and the Monkey [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]» (англ.)

Література

ред.

Посилання

ред.