Вікіпедія

Лєсна Оксана Миколаївна

радянська та білоруська акторка

Оксана Миколаївна Лєсна (до шлюбу Перевошкіна; нар. 20 квітня 1965 року, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — білоруська акторка театру та кіно.[2]

Лєсна Оксана Миколаївна
Народилася 20 квітня 1965(1965-04-20)[1] (59 років)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Громадянство  Білорусь
Діяльність акторка
Alma mater Білоруська державна академія мистецтв
IMDb nm2703896
Нагороди та премії
медаль Франциска Скорини
CMNS: Лєсна Оксана Миколаївна у Вікісховищі

Біографія ред.

Народилася 20 квітня 1965 року в місті Мінську, Білоруська РСР.[3]

В 1982 році закінчила середню школу № 63 в місті Мінську.

У 1986 році закінчила Білоруський театрально-художній інститут (курс народної артистки УРСР З. В. Броварської). Кілька років пропрацювала в театрі юного глядача[4].

У 1991 році запрошена до Національного академічного російського драматичного театру імені М. Горького[5], де вона працює донині, будучи провідним майстром сцени.[6] Одна з останніх робіт — участь у зйомках фільму про Янку Купалу[7].

Творчість ред.

Роботи в театрі ред.

 
Оксана Лєсна в ролі Ганни, вистава «Дотик», 2001
 
Оксана Лєсна в ролі Інкен Петерс і Ростислав Янковський в ролі Маттіаса Клаузена, вистава «Перед заходом сонця», 2007

Роботи в кіно ред.

  • 1992 — Хрест на землі і місяць в небі
  • 1994 — Епілог — донька Івана Андрійовича
  • 2000 — Каменська — Світлана Петрівна
  • 2001 — Прискорена допомога — Наталя Попова
  • 2001 — Прискорена допомога 2 — Наталя Клуніна
  • 2001 — FM і хлопці — Неллі
  • 2002 — Закон — Тарасова Ганна Григорівна
  • 2002 — Каменська-2 — Ірина Іванівна, працівниця НДІ
  • 2003 — Бабин Яр епізод (немає в титрах)
  • 2003 — У червні 41-го — сільська жінка
  • 2003 — Вокзал — співачка
  • 2003 — Темна конячка — журналістка на радіо
  • 2004 — Команда
  • 2005 — Неділя в жіночій бані — Ірина
  • 2005 — Каменська-4 — Ірина Іванівна, працівниця НДІ
  • 2005 — Людина війни
  • 2006 — Любов і страхи Марії — ріелторка
  • 2006 — Римується з любов'ю — Ірина Сергіївна психолог
  • 2006 — Спокуса — Олена Галахова
  • 2006 — Три талера — мама Каті
  • 2007 — Бумеранг — бригадирша Раїса Іванівна Лобова
  • 2007 — Ваша честь — мати Жанни
  • 2007 — Супермаркет — кіллерша Чорнява
  • 2007 — Батьківщина або смерть — фрау Хінце
  • 2007 — Скульптор смерті — Ірина Рудольфівна
  • 2007 — Застава Жиліна — начальниця розподільника
  • 2008 — Тінь самурая — пані Христина
  • 2009 — Вовки — Клавдія Іванівна ""
  • 2009 — Вольф Мессінг: бачив крізь час
  • 2009 — Виклик-4 — Дем'яненко
  • 2009 — Детективне агентство «Іван та Марія» — Тамара Мещерина
  • 2009 — Інсайт — Люся
  • 2009 — Снайпер: Зброя відплати — Фрау Марта
  • 2010 — Ворожіння при свічках — Олена Георгіївна, секретар
  • 2010 — Журов-2 — Лариса Белянова
  • 2010 — Катіне щастя Галина Сергіївна, мати Антона
  • 2010 — Масакра — графиня
  • 2011 — Навігатор — мати Маріанни
  • 2011 — Понаїхали тут — Лера, подруга Тетяни
  • 2011 — Поцілунок Сократа — Ніно Семирська, мистецтвознавець
  • 2011 — Чотири пори літа — Ганна Валеріївна, матір Тати
  • 2012 — Роман в листах — Лідія
  • 2012 — Однолюби
  • 2012 — Смугасте щастя — Раїса Іллівна
  • 2012 — Санта Лючія — продавщиця
  • 2013 — Букет — мати Едіка
  • 2013 — Любов з пробірки
  • 2013 — Клянемося захищати — Елеонора, власниця модельного агентства
  • 2018 — Відпустка за період служби — мати Марини

Номінації та нагороди ред.

  • Медаль Франциска Скорини (19 лютого 2008) — за трудові заслуги[4]
  • Номінація на найкращу жіночу роль другого плану за фільм «Спокуса» — XV Міжнародний фестиваль акторів кіно «Сузір'я» (Твер, Росія, 19 червня 2007 року)
  • Диплом за виконання ролі у фільмі «Спокуса» (Бердянськ, 27 серпня 2007 року)
  • Диплом Міжнародного театрального фестивалю «Біла Вежа», «За високу акторську майстерність», роль «Велика княгиня Ксенія», Вистава «Ніночка» (Брест, Білорусь, 15 вересня 2006 року)[2][5]

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. ↑ ČSFD — 2001.
  2. ↑ а б из самых медийных белорусских актрис о театре, кино и зрителях
  3. ↑ Оксана Лесная. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 4 квітня 2020.
  4. ↑ а б Заслуженная артистка Республики Беларусь Оксана Лесная празднует юбилей[недоступне посилання]
  5. ↑ а б Оксана Лесная: «интимный» юбилей в Русском театре[недоступне посилання]
  6. ↑ Актриса Оксана Лесная благодарна режиссерам, предлагающим неожиданные амплуа Самый интересный «Идиот» — в моей голове. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  7. ↑ Как снимают фильм о Янке Купале: в главной роли — латыш, в эпизоде — Цеслер. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лєсна_Оксана_Миколаївна&oldid=41717723