Білоруська державна академія мистецтв

Білоруська державна академія мистецтв (біл. Беларуская дзяржаўная акадэмія мастацтваў, англ. Belarusian State Academy of Arts) — вищий навчальний заклад в місті Мінську, що готує спеціалістів у галузі театрального, зображувального, декоративно-прикладного, кіно-, телемистецтва та інших видів екранних мистецтв та дизайну.

Білоруська державна академія мистецтв

БДАМ
53°55′22″ пн. ш. 27°36′03″ сх. д. / 53.92277778002777211° пн. ш. 27.601111110027780171° сх. д. / 53.92277778002777211; 27.601111110027780171Координати: 53°55′22″ пн. ш. 27°36′03″ сх. д. / 53.92277778002777211° пн. ш. 27.601111110027780171° сх. д. / 53.92277778002777211; 27.601111110027780171
Тип державна
Країна  Білорусь
Розташування Мінськ
Засновано 1945
Ректор Михайло Григорович Борозна
Студентів 1353
Кампус Інформація про університетський кампус.
Випускники Категорія:Випускники Білоруської державної академії мистецтв
Адреса 220012, м. Мінськ, пр. Незалежності, 81
Сайт bdam.by
Мапа
CMNS: Belarusian State Academy of Arts у Вікісховищі

Історія ред.

Основні факти ред.

  • 1945 рік — створено Білоруський державний театральний інститут
  • 1953 рік — Білоруський державний театральний інститут перетворено у Білоруський державний театрально-мистецький інститут
  • 1991 рік — Білоруський державний театрально-мистецький інститут реорганізовано у Білоруську академію мистецтв
  • 2001 рік — Присвоєно назву «Білоруська державна академія мистецтв».

Керівництво ред.

  • Михайло Гурський — перший директор інституту (1945—1946)
  • Йосип Прис — директор інституту (1946—1957)
  • Олександр Бутаков — виконувач обов'язків директора інституту (1957—1958)
  • Віталій Цвірка — директор інституту (1958—1960)
  • Павло Масленіков — ректор інституту (1960—1964)
  • Віктор Захаров — ректор інституту (1964—1968)
  • Ельвіра Герасимович — ректор інституту (1968—1984)
  • Анатолій Соболевський — ректор інституту (1984—1989)
  • Василь Шаренгович — ректор інституту (1989—1997)
  • Річард Смольський — ректор інституту (1997—2010)
  • Михайло Борозна — ректор інституту (з 2010)

Подробиці ред.

В 1945 році розпорядженням Ради народних комісарів СРСР № 9971-р від 29 червня 1945 року Раднаркому Білоруської РСР і Комітету у справах мистецтв при Раднаркомі СРСР було дозволено організувати в Мінську театральний інститут з кількістю місць прийому на перший курс 90 студентів. Постановою Ради народних комісарів Білоруської РСР № 1217 від 20 серпня 1945 року був організований Білоруський державний театральний інститут. 12 листопада 1945 року 27 студентів акторського відділення розпочали навчання у приміщені Мінського педагогічного інституту. У 1949 році відбувся перший випуск акторів драматичного театру.

У 1953 році Постановою Бюро ЦК КП(б)Б № 155 від 28 квітня 1952 року Білоруський державний театральний інститут реорганізовано в Білоруський державний художній інститут. За наказом Міністерства культури СРСР № 1359 від 28 липня 1953 року з 1 вересня 1953 відкривався художній факультет з напрямками навчання за спеціальностями «Живопис», «Графіка», «Скульптура» (перший випуск спеціалістів з названих спеціальностей відбувся в 1959 році). Були створені кафедри графіки, зображувального мистецтва, скульптури. В 1956 році на художньому факультеті було відкрито спеціальність «Театрально-декоративне мистецтво» (перший випуск відбувся в 1962 році), у цьому ж році створена кафедра режисури.

У 1957 році створена кафедра академічного малюнка, а також у зв'язку з реорганізацією кафедри зображувального мистецтва заснована кафедра живопису.

В 1958 році набрано перший курс студентів за спеціальністю «Режисура драматичного мистецтва» (перший випуск відбувся в 1963 році). В 1959 році наказом Міністерства культури БРСР № 261 від 17 липня 1959 року «Про відкриття режисерського факультету при БДТМІ і організації кафедри режисури у відповідності з розпорядженням Ради Міністрів БРСР № 855-р від 8 липня 1959» було відкрито режисерський факультет, а також вечірнє відділення за спеціальностями «Живопис», «Графіка», «Скульптура», «Театрально-декоративне мистецтво».

У 1961 році на вечірнє відділення художнього факультету набрано перший курс на нову спеціальність декоративно-прикладного мистецтва: «Кераміка», «Проектування інтер'єру і меблів», «Художня обробка тканин», «Монументально-декоративний розпис».

В 1962 році відкрито заочне відділення за спеціальностями «Театрознавство», «Теорія і історія зарубіжного мистецтва». Відкрито аспірантуру. Кафедра декоративно-прикладного мистецтва була поділена на кафедри монументально-декоративного розпису та кафедру кераміки.

У 1964 році на відділені декоративно-прикладного мистецтва художнього факультету розпочато денну форму навчання за спеціальностями «Кераміка», «Проектування інтер'єру і меблів», «Художня обробка тканин», «Монументально-декоративний розпис».

У 1965 році була відкрита спеціальність «Художнє конструювання» при кафедрі інтер'єру і обладнання.

У 1967 році почалася підготовка майстрів (дизайнерів) для промисловості. На театральному факультеті відкрито спеціальність «Режисура народного театру» з очною і заочною формами навчання. Відбувся перший випуск майстрів з проектування меблів. Відкрито кафедру промислового мистецтва.

У 1968 році набрано перший курс зі спеціальності «Керівник самодіяльного театрального колективу», відбувся перший випуск майстрів з проектування інтер'єру.

У 1970 році відбувся перший набір студентів на відділення майстрів з обробки металу кафедри монументально-декоративного мистецтва.

У 1971 році за наказом Мінкульту БРСР № 528 від 14 грудня 1970 року з 1 січня 1971 року у БДТМІ відкривається театральний факультет «з метою підвищення якості підготовки спеціалістів з театрознавства, режисерської та акторської майстерності та культурно-просвітницької праці, а також задля покращення навчального процесу з цих спеціальностей». Розпочато підготовку студентів із зарубіжжя.

У 1974 році набрано перший курс зі спеціальності «Режисура телебачення».

У 1975 році набрано перший курс зі спеціальності «Актор театру ляльок». Створена кафедра монументально-декоративного розпису, пізніше перейменована у кафедру монументально-декоративного мистецтва.

У 1976 році за наказом Мінкульту БРСР № 275 від 22 травня 1976 року з 1 вересня 1976 року художній факультет поділено на художній та художньо-промисловий факультети.

У 1977 році почалася підготовка майстрів за спеціальностями «Промислова графіка та упаковка», «Проектування виставок та реклами» на кафедрі проектування виставок і реклами.

У 1980 році відкрито навчальний театр, в 1985 — музей.

В 1987 році було набрано перший курс на спеціальність «Актор театру ляльок» (заочна форма навчання). Кафедра промислового мистецтва перейменована у кафедру дизайну.

У 1988 році на кафедрі монументально-декоративного мистецтва створено спеціальність «Проектування виробів текстильної та легкої промисловості». Кафедру проектування виставок та реклами перейменовано на кафедру зовнішніх засобів інформації та реклами.

У 1989 році на режисерському відділені театрального факультету набрано перший курс на спеціальність «Режисура художнього фільму», «Режисура документального кіно» (очна форма навчання), а на акторському відділенні — «Актор драматичного театру та кіно» (заочна форма навчання).

У 1992 році набрано перший курс на спеціальність «Режисура мультиплікаційного фільму», «Кінооператорство», «Телеоператорство» (заочна форма навчання), «Художні аспекти кіно», «Мистецтвознавство» (очна форма навчання).

В 1993 році відкрито асистентуру-стажування. Створено кафедру моделювання одягу та художнього ткацтва. Набрано перший курс на спеціальність «Історія і теорія театру», «Телеоператорства» (очна форма навчання), «Звукорежисура» (заочна форма навчання).

В 1994 році кафедру акторської майстерності та кафедру режисури реорганізовано в одну кафедру акторської та режисерської майстерності. Створено кафедру кінотелемистецтва. Художньо-промисловий факультет перейменовано у факультет дизайну. Набрано перший курс на спеціальність «Театрально-декоративний живопис» (кваліфікація «Майстер театру ляльок»).

В 1996 році на театральний факультет набрано перший курс за спеціальністю «Акторська майстерність музичного театру», «Режисура музичного театру».

В 1997 році створено відділ виховної роботи з молоддю, а також редакційно-видавничий відділ.

В 1998 році факультет дизайну перейменовано у факультет дизайну і декоративно-прикладного мистецтва.

У 1999 році кафедру акторської та режисерської майстерності реорганізовано у кафедру акторської майстерності, кафедру режисури, кафедру сценічної мови та вокалу.

У 2000 році на факультеті дизайну і декоративно-прикладного мистецтва створено кафедру малюнка, живопису та скульптури.

В 2001 році в Академії створена рада з захисту дисертацій за спеціальністю «Дизайн і технічна естетика». Відкрито підготовчі курси для тих, хто вступає у БДАМ. Білоруську академію мистецтв перейменовано у Білоруську державну академію мистецтв.

В 2002 році на факультеті дизайну і декоративно-прикладного мистецтва створена науково-творча лабораторія з комп'ютерного дизайнерського проектування. Перший набір на спеціальність «Телереклама». Створена кафедра фізвиховання.

В 2003 році створена кафедра теорії та історії дизайну. Кафедру моделювання одягу та художнього ткацтва реорганізовано в кафедру костюма та текстилю. Кафедру проектування виставок та реклами реорганізовано у кафедру графічного дизайну. Відбулися перші набори на напрямки спеціальності «Дизайн (віртуального середовища)» і «Режисура театру (естрада)».

У 2004 році створено навчальну кіновідеостудію кафедри кінотелемистецтва. Відкрито докторантуру. Відкрито магістратуру за спеціальностями «Мистецтвознавство», «Дизайн». Перший набір на спеціалізацію «Фотографіка».

У 2005 році відкрито факультет підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Відбулися перші набори на спеціальності «Експозиційний дизайн», «Кінотелезнавство». Навчальний театр отримав статус Театру-студії імені Є. Мировича.

У 2007 році кафедру дизайну перейменували у кафедру промислового дизайну. Відкрито галерею «Академія».

У 2008 році кафедру кінотелемистецтва реорганізовано у кафедру режисури кіно і телебачення і кафедру кінотелеоператорства. Перший набір на спеціальність «Монументально-декоративне мистецтво (реставрація)». Створено відділ міжнародних зв'язків.

В 2010 році створено факультет екранних мистецтв, науково-дослідний відділ, кафедру менеджменту, історії і теорії мистецтва. Перший набір на спеціальність «Мистецтвознавство (кінотелетворчість)».

В 2011 році на факультеті екранних мистецтв організовано кафедру звукорежисури.

Академія сьогодні ред.

Структура ред.

Факультети і кафедри ред.

  • Театральний факультет
    • Кафедра акторської майстерності
    • Кафедра режисури
    • Кафедра сценічної мови і вокалу
  • Художній факультет
    • Кафедра малюнка
    • Кафедра живопису
    • Кафедра графіки
    • Кафедра скульптури
    • Кафедра монументально-декоративного мистецтва
  • Факультет дизайну і декоративно-прикладного мистецтва
    • Кафедра декоративно-прикладного мистецтва
    • Кафедра інтер'єру і обладнання
    • Кафедра промислового дизайну
    • Кафедра костюма і текстилю
    • Кафедра графічного дизайну
    • Кафедра малюнка, живопису і скульптури
    • Кафедра теорії та історії дизайну
  • Факультет екранних мистецтв
    • Кафедра режисури кіно і телебачення
    • Кафедра кінотелеоператорства
    • Кафедра звукорежисури
    • Кафедра менеджменту, історії і теорії екранних мистецтв
  • Факультет підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів
  • Загальноакадемічні кафедри
    • Кафедра гуманітарних дисциплін
    • Кафедра історії і теорії мистецтв
    • Кафедра фізвиховання

Інші підрозділи ред.

  • Магістратура
  • Аспірантура і докторантура
  • Підготовче відділення
  • Навчальний відділ
  • Відділ міжнародних зв'язків
  • Відділ виховної роботи з молоддю
  • Науково-дослідний відділ
  • Редакційно-видавничий відділ
  • Бібліотека
  • Музей
  • Галерея «Академія»
  • Театр-студія імені Є. Мировича

Відомі викладачі ред.

Колишні ред.

Теперішні ред.

Доктори honoris causa ред.

Відомі випускники ред.

Актори, режисери, театральні діячі ред.

Художники ред.

Дизайнери ред.

Діячі кінематографа ред.

Діячі телебачення та радіо ред.

Мистецтвознавці ред.

Інші ред.

Посилання ред.