Лобелія
Лобе́лія (лат. Lobelia) — рід однорічних та багаторічних трав'янистих рослин, а також напівчагарників, чагарників та дерев родини дзвоникових (Campanulaceae). Типовим видом вважається Lobelia cardinalis L..[1]
| Лобелія | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Lobelia erinus | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Дзвоникові (Campanulaceae) |
| Підродина: | Lobelioideae |
| Рід: | Лобелія (Lobelia) L., 1753 |
| Види | |
|
Див.текст | |
 Вікісховище: Lobelia
| |
Ботанічний опис ред.
Рід Лобелія містить значну кількість (понад 415 видів[2]) великих та дрібних, однорічних та багаторічних, трав'янистих та чагарникових порід, витривалих та ніжних, з різних місць походження, у широкій кольоровій гамі. Багато видів є абсолютно відмінними один від одного. Але всі вони мають чергові ланцетоподібні листки та пазушні двогубі квітки, кожна з п'ятьма пелюстками. Верхні дві пелюстки, як правило, прямі, а нижні три пелюстки можуть бути розташовані віялом. Цвітуть рясно, квіти інтенсивного забарвлення, через те популярні як декоративні рослини.[3]
Таксономія ред.
Рід названо на честь Маттіаса де Л'Обеля (1538—1616) — фламандського ботаніка та лейб-медика англійського короля Якова I.[4]
Деякі ботаніки відносять рід та його види у окрему родину Lobeliaceae, інші вважають підродиною Lobeliaceae у родині Campanulaceae. APG не прийняти однозначне рішення з цього питання та відносить рід до обох родин.
Поширення ред.
Представники роду лобелія поширені майже у всіх частинах світу, але перш за все у субтропічному поясі та дещо менше у зонах помірного клімату.
Медичне застосування ред.
Деякі види використовують як лікарські рослини. У рослинах Lobelia inflata міститься основний алкалоїд — лобелін, похідний від метилпіперидину. Лобеліну гідрохлорид застосовується як засіб для збудження дихального центру, при бронхіальній астмі, кашлюку, має важливе значення як засіб при ураженні задушливими отруйними речовинами (ОР).
Декоративне застосування ред.
У культурі близько 20 видів. У квітниках досить широко культивують як бордюрну у рабатках або ампельну рослину Lobelia erinus з дрібними яскраво-синіми квітками родом з Південної Африки.
Види ред.
Рід включає більше 400 видів[5].
-
Lobelia tupa -
Lobelia erinus -
Lobelia laxiflora -
Lobelia rhynchopetalum -
Lobelia cardinalis -
Lobelia chinensis -
Lobelia deckenii -
Lobelia excelsa -
Lobelia niihauensis -
Lobelia pedunculata -
Lobelia siphilitica -
Lobelia tupa
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Примітки ред.
- ↑ lectotype designated by Hitchcock & Green, Nomenclature, Proposals by British Botanists 184 (1929)
- ↑ Lammers, Thomas (1998). Revision of the Infrageneric Classification of Lobelia L. (Campanulaceae: Lobelioideae). Annals of the Missouri Botanical Garden. 4: 109—149.
- ↑ RHS A-Z Encyclopedia of Garden Plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. с. 1136. ISBN 1405332964.
- ↑ Huxley, A., ed. (1992). New RHS Dictionary of Gardening. Macmillan ISBN 0-333-47494-5.
- ↑ The Plant List: Lobelia [Архівовано 4 липня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ http://florabase.dec.wa.gov.au/browse/profile.php/37480[недоступне посилання]
- ↑ World Checklist. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 12 вересня 2014.
Посилання ред.
- Лобелія // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 70. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Zur Systematik auf APWebsite. [Архівовано 20 квітня 2012 у WebCite](нім.)
- Лобелія — посадка й догляд, вирощування з насіння [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]