Лех (Познань)

професійний футбольний клуб з міста Познань, Польща

Лех Познань (пол. KKS Lech Poznań) — професійний футбольний клуб з міста Познань, Польща.

Польща Лех Познань
Повна назва KKS Lech Poznań s.s.a.
Прізвисько Kolejorz, Pyry
Коротка назва Лех
Засновано 1922
Населений пункт Познань, Польща Польща
Стадіон Міський
Вміщує 43 269[1]
Президент Польща Кароль Климчак
Головний тренер Польща Маріуш Румак
Ліга Екстракляса
2022/23 3.
Вебсайт lechpoznan.pl
Домашня
Виїзна
Запасна

Історія ред.

1920—1945: початок ред.

 
Стадіон «Лех»-вигляд з трибуни

У серпні 1920 року група молодих активістів Католицької асосіації молоді вирішила відділитися і створити власний футбольний клуб. Офіційно клуб «Лех» був зареєстрований 19 березня 1922 року[2]. Першою офіційною назвою клубу було Towarzystwo Sportowe Liga Dębiec. Клуб починав в лізі С і першу свою гру провів у травні 1922 року. А у вересні того року отримав своє футбольне поле на вулиці Гжибова.

У 1928 році клуб підвищився до класу В, а ще за чотири роки команда піднялася до класу А, де на той час грали сильніші команди регіону. З цього дивізіону був прямий шлях до Першого національного дивізіону. Але подальшому прогресу клуба завадила Друга світова війна. У 1945 році незабаром після закінчення війни спортивні функціонери зробили «Лех» першим клубом у місті.

1947—1979: падіння «Леха» ред.

У 1947 році Польський футбольний союз (PZPN) вирішив створити перший національний дивізіон (Ekstraklasa). Спочатку «залізничників» (пол. Kolejorz, популярне прізвизько клубу) не допустили до вищого дивізіону. Але клуб подав апеляцію і на спеціальному засіданні PZPN було прийняте рішення про допуск «Леха» до Екстракласи.

Сезон 1957 року став найгіршим в історії команди і «Лех» посівши останнє місце був переведений до другого дивізіону. На той час у клубі грали такі футболісти як Теодор Аніола, Едмунд Бялас та Генрік Чапчик, які сформували тріо, відоме як АВС. Аніола три сезони поспіль (1949—1951) був кращим бомбардиром чемпіонату Польщі.

«Лех» повернувся до вищого дивізіону лише у 1961 році. Але затримався там ненадовго і за два роки знову опустився у нижчі ліги. У 1972 році клуб повернувся до Екстракласи. У 1976 році головним тренером команди став Єжи Копа, який вже в 1978 році привів познанський клуб до третього місця в національному чемпіонаті і першого в історії клубу виходу в єврокубки. Перший досвід «Леха» в єврокубках був негативний. Команда у першому ж раунді поступилася німецькому «Дуйсбургу».

1980—1993: золотий вік клубу ред.

 
Анджей Юсковяк — чемпіон Польщі та кращий бомбардир 1990 року

У 1980 році прихід у команду тренера Войцеха Лазарека мав ключове значення в історії «Леха». Вже в тому ж році «Лех» вперше в історії вийшов у фінал національного Кубка, де поступився столичній «Легії». Але за два роки клуб з Познані тріумфував у фіналі, перемігши «Погонь».

1983 і 1984 роки увійшли в історію клуби як перші чемпіонські сезони. Також «Лех» як чемпіон Польщі дебютував у розіграші Кубка чемпіонів УЄФА. Але обидва рази поляки вилітали вже з першого раунду. Суперниками «Леха» були такі європейські гранди як «Атлетік» з Більбао та англійський «Ліверпуль».

У 1988 році «Лех» знову став володарем кубка, залізничники у фіналі перемогли варшавську «Легію». А в другому раунді Кубка володарів кубків «Барселона», яку на той момент тренував Йоган Кройф тільки в серії пенальті змогла здолати польський клуб.

Єжи Копа повернувся до клубу в 1990 році і втретє привів «Лех» до чемпіонського титулу. Нападник клуба Анджей Юсковяк став кращим бомбардиром чемпіонату, забивши 18 голів.

1994 — дотепер: нові розчарування та успіхи ред.

Після чемпіонських сезонів 1993 та 1995 років, у 2000 році «Лех» вилітає до першого дивізіону. І тільки доклавши чималих зусиль футболісти та тренери змогли втримати команду від подальшого падіння.

До Екстракласи «Лех» повернувся у 2003 році. Але перші сезони після повернення команда головні зусилля направила на те, щоб забезпечити стабільність результатів.

 
Роберт Левандовський — забив 32 голи в 58 матчах за «Лех» (2008—2010)

У 2006 році до команди прийшов тренер Францишек Смуда, який сформував склад майбутнього чемпіона, де головною зіркою став нападник Роберт Левандовський.

У 2009 році «Лех» посів третє місце в чемпіонаті та виграв кубок Польщі. Того ж року Смуду, який перейшов у національну збірну, змінив Яцек Зелінський, який за рік привів «Лех» до шостого в історії чемпіонського титулу. А форвард клубу Левандовський став кращим бомбардиром чемпіонату. Восени того року «Лех» вперше в історії зумів пробитися до групового раунду Ліги Європи, де посів друге місце, випередивши італійський «Ювентус» та австрійський «Зальцбург».

Стадіон ред.

Домашньою ареною клубу є «Муніципальний стадіон», на якому проводилися матчі Чемпіонату Європи 2012. Після реконструкції, закінченої у 2010 році[3], кількість глядачів на стадіоні була збільшена до 45 600.

Досягнення ред.

Єврокубки ред.

Турнір М В Н П ГЗ ГП
Кубок Європейських чемпіонів / Ліга чемпіонів УЄФА 24 10 1 13 27 38
Ліга Європи УЄФА / Кубок УЄФА 64 26 16 22 89 71
Кубок володарів кубків УЄФА 8 4 2 2 10 7
Всього 96 40 19 37 126 116

Останнє оновлення: 4 серпня 2017

Список офіційних міжнародних матчів ред.

Сезон Змагання Раунд Клуб ДМ ВМ Σ
1978-79 Кубок УЄФА   Дуйсбург 2:5 0:5 2:10
1982-83 Кубок володарів кубків УЄФА   Вестманнаейя 3:0 1:0 4:0
  Абердин 0:1 0:2 0:3
1983-84 Кубок європейських чемпіонів   Атлетик Більбао 2:0 0:4 2:4
1984-85 Кубок європейських чемпіонів   Ліверпуль 0:1 0:4 0:5
1985-86 Кубок УЄФА   Боруссія Менхенгладбах 0:2 1:1 1:3
1988-89 Кубок володарів кубків УЄФА   Фламуртарі 1:0 3:2 4:2
  Барселона 1:1 1:1 2:2 (4:5 пен)
1990-91 Кубок європейських чемпіонів   Панатінаїкос 3:0 2:1 5:1
  Марсель 3:2 1:6 4:8
1992-93 Ліга чемпіонів УЄФА   Сконто 2:0 0:0 2:0
  ІФК Гетеборг 0:3 0:1 0:4
1993-94 Ліга чемпіонів УЄФА   Бейтар Єрусалим 3:0 4:2 7:2
  Спартак Москва 1:5 1:2 2:7
1999-00 Кубок УЄФА КВ   Металургс Лієпая 3:1 2:3 5:4
  ІФК Гетеборг 1:2 0:0 1:2
2004-05 Кубок УЄФА   Терек 0:1 0:1 0:2
2008-09 Кубок УЄФА   Хазар-Ленкорань 4:1 1:0 5:1
  Грассгоппер 6:0 0:0 6:0
  Аустрія 4:2 1:2 5:4
ГР   Нансі 2:2
ГР   ЦСКА Москва 1:2
ГР   Депортіво 1:1
ГР   Феєнорд 1:0 3-ій в Гр. H
1/16   Удінезе 2:2 1:2 3:4
2010-11 Ліга Європи УЄФА СР   Дніпро 0:0 0:1 0:1
ГР   Манчестер Сіті 3:1 1:3
ГР   Ювентус 1:1 3:3
ГР   Ред Булл Зальцбург 2:0 1:0 2-й в Гр. A
1/16   Брага 1:0 0:2 1:2
2012-13 Ліга Європи УЄФА   Жетису 2:0 1:1 3:1
  Хазар-Ленкорань 1:0 1:1 2:1
  АІК 1:0 0:3 1:3
2013-14 Ліга Європи УЄФА   Гонка 2:1 3:1 5:2
  Жальгіріс 2:1 0:1 2:2 (ч)
2014-15 Ліга Європи   Нимме Калью 3:0 0:1 3:1
  Стьярнан 0:0 0:1 0:1
2015-16 Ліга чемпіонів   Сараєво 1:0 2:0 3:0
  Базель 1:3 0:1 1:4
2015-16 Ліга Європи УЄФА Раунд плей-оф   Відеотон 3:0 1:0 4:0
Група I   Белененсеш 0:0 0:0 3-тє місце
  Базель 0:1 0:2
  Фіорентіна 0:2 2:1
2017–18 Ліга Європи УЄФА   Пелістер 4–0 3–0 7–0
  Гаугесун 2–0 2–3 4–3
  Утрехт 2–2 0–0 2–2 (ч)
2022-23 Ліга чемпіонів   Карабах 1–0 1–5 2–6
2022-23 Ліга конференцій   Динамо Батумі 5-0 1-1 6-1
  Вікінгур 4-1 0-1 4-2
Раунд плей-оф   Ф91 Дюделанж 2-0 1-1 3-1
Груповий етап   Вільярреал 3-0 3-4 2-ге місце
  Аустрія 4-1 1-1
  Хапоель Беер-Шева 0-0 1-1
1/16   Буде-Глімт 1-0 0-0 1-0
1/8   Юргорден 2-0 3-0 5-0
1/4   Фіорентина 1-4 3-2 4-6
2023-24 Ліга конференцій   Кауно Жальгіріс 3-1 1-2 4-3
  Спартак Трнава 2-1 1-3 3-4

Склад ред.

Станом на 10 лютого 2024[4]
Поз. Нац. Гравець
2 ЗХ   Жоель Перейра
3 ЗХ   Баррі Дуглас
5 ЗХ   Еліас Андерссон
6 ПЗ   Єспер Карлстрем
7 ПЗ   Афонсо Соуза
8 ПЗ   Алі Голізаде
9 НП   Мікаель Ісхак (капітан)
10 ПЗ   Філіп Мархвіньський
11 ПЗ   Крістоффер Вельде
15 ЗХ   Міхал Гургул
16 ПЗ   Антоніо Милич
17 НП   Філіп Шимчак
18 ЗХ   Бартош Саламон
19 НП   Максиміліан Дзюба
Поз. Нац. Гравець
20 ЗХ   Бартош Томашевський
21 ПЗ   Діно Хотич
22 ПЗ   Радослав Муравський
23 ЗХ   Міха Блажич
25 ЗХ   Філіп Дагерстоль
30 ПЗ   Ніка Квеквескірі
31 ВР   Матеуш Мендрала
33 ВР   Матеуш Прухнєвський
35 ВР   Філіп Беднарек
41 ВР   Бартош Мрозек
44 ЗХ   Алан Червінський
50 ПЗ   Адріель Ба Луа
56 ПЗ   Корнел Лісман
90 НП   Артур Собєх

В оренді ред.

Поз. Нац. Гравець
28 ЗХ   Філіп Боровський (в оренді у «Варті» (Познань) до 30 червня 2024)
43 ПЗ   Антоні Козубал (в оренді у ГКС (Катовиці) до 30 червня 2024)
Поз. Нац. Гравець
74 ПЗ   Якуб Антчак (в оренді у клубі «Одра» (Ополе) до 30 червня 2024)
ВР   Кшиштоф Бонковський (в оренді у клубі «Радом'як» (Радом) до 30 червня 2024)

Закріплені номери ред.

  • 9 —   Пйотр Рейсс — нападник (1994–98, 2002–08, 2012–13)
  • 12 — номер, закріплений за вболівальниками клубу, має назву «12-й гравець»

Відомі гравці ред.

Дружба і суперництво ред.

 
Фанати «Леха» у чемпіонському сезоні 2014/15

Понад десять років фанати «Леха» підтримують дружні відносини з фанатами клубів «Арка» і «Краковія». Часто ці стосунки називають Великою Тріадою (пол. Wielka Triada). Також присутні деякі особисті контакти з представниками Фратрії московського «Спартака».

Найбільш принциповий суперник — варшавська «Легія», протистояння з якою має назву «Польське дербі». Також принциповий характер носять матчі проти краківської «Вісли», «Лехії» та «Шльонська» через дружбу фанатів «Леха» з фанатами «Арки» та «Краковії».

Відносини з земляками з познанської «Варти» здебільшого нейтральні, тому що більший період історії клуби грали в різних дивізіонах.

Примітки ред.

  1. Archived copy. lechpoznan.pl. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 7 грудня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. "HISTORIA LECHA POZNAŃ". lechita.net (пол.). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 30 квітня 2021.
  3. Stadion na 45 czy 50 tysięcy miejsc?. miasta.gazeta.pl (пол.). 13 липня 2007. Архів оригіналу за 16 липня 2007. Процитовано 19 травня 2009.
  4. Pierwsza drużyna (пол.). Lech Poznań. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 2 лютого 2019.

Посилання ред.