Вікіпедія

Йоган Кройф

Йо́ган Кройф (нід. Johan Cruijff МФА: [ˈjoːɦɑn ˈkrœy̯f], повне ім'я: Гендрік Йоганнес Кройф, нід. Hendrik Johannes Cruijff); 25 квітня 1947, Амстердам, Нідерланди — 24 березня 2016, Барселона, Іспанія) — видатний голландський футболіст і наставник. Відомий своїми виступами за «Аякс» (Амстердам) і «Барселону».

Ф
Йоган Кройф
Йоган Кройф
Йоган Кройф
Особисті дані
Повне ім'я Гендрік Йоганнес Кройф
(Hendrik Johannes Cruijff)
Народження 25 квітня 1947(1947-04-25)
  Амстердам, Нідерланди
Смерть 24 березня 2016(2016-03-24) (68 років)
  Барселона, Іспанія
Зріст 178 см[1]
Вага 68 кг
Громадянство  Нідерланди
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1964–1973 Нідерланди «Аякс» 239 (190)
1973–1978 Іспанія «Барселона» 143 (48)
1979–1980 США «Лос-Анджелес Ацтекс» 27 (14)
1980 США «Вашингтон Дипломатс» 27 (10)
1980–1981 Іспанія «Леванте» 10 (2)
1981 США «Вашингтон Дипломатс» 5 (2)
1981–1983 Нідерланди «Аякс» 36 (14)
1983–1984 Нідерланди «Феєнорд» 33 (11)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1966–1977 Нідерланди Нідерланди 48 (33)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1985–1988 Нідерланди «Аякс»
1988–1996 Іспанія «Барселона»
2009–2013 Каталонія
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Триразовий володар «Золотого м'яча». Віце-чемпіон світу 1974. Найкращий футболіст «Аякса» та збірної Голландії всіх часів. Міжнародна федерація футбольної історії і статистики назвала його найкращим гравцем Європи у XX столітті. Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший нідерландський футболіст 50-річчя (1954—2003).

Життєпис ред.

«Аякс» Амстердам ред.

Народився 25 квітня 1947 року в Амстердамі. Ще з дитинства захопився футболом, оскільки мама працювала технічною працівницею у відомому клубі «Аякс». Вихованець юнацької академії клубу — «Де Тукомст» (нід. «De Toekomst»).

Перша гра за основний склад «Аякса» — 24 жовтня 1964 року. Амстердамський клуб поступився «Гронінгену» 1:3, проте єдиний гол забив саме Йоган. Той сезон «Аякс» провалив, посівши 13 місце — така низька позиція залишається найгіршою у історії клубу і до сьогодні. Ще у ході чемпіонату до команди запросили нового наставника — Рінуса Міхелса. Він налагодив гру і одним з головних фігур на полі став юний Кройф. Вже наступного року «Аякс» перемагає у чемпіонаті, згодом повторивши це досягнення у 1967 і 1968 роках. У сезоні 1966/67 Кройф забиває 33 м'ячі в першості Голландії і стає найкращим бомбардиром. Потужно грала уся команда — всього вона забила 122 голи.

Великі європейські досягнення почалися для Йогана у сезоні 1968/69 — «Аякс» потрапив до фіналу Кубка чемпіонів. У півфіналі голландці здолали «Бенфіку» лише у додатковому матчі (пенальті тоді ще не використовували) — у 3 іграх з португальцями Кройф забив 3 голи. Хоча досвідченіший «Мілан» і виграв фінал, але для нападника турнір виявися вдалим — він став найкращим бомбардиром свого клубу — 6 голів.

Рінуса Міхелса вважають засновником «тотального футболу» — концепції, згідно з якою всі футболісти перебувають у постійному русі та міняються позиціями на полі. Кройф став символом «Аякса» і тотального футболу — навколо його фігури тренер будував гру у нападі. Голландський клуб тричі поспіль (у 1971—1973 рр.) виграє Кубок європейських чемпіонів, а Кройфа нагороджують найпрестижнішою футбольною нагородою Європи — «Золотим м'ячем» у 1971, 1973 та 1974 роках. «Аякс» стає найсильнішою командою континенту.

Блискуче відіграв Кройф сезон 1971/72 — клуб виграє чемпіонат Голландії, Кубок країни і перемагає у Кубку чемпіонів. Йоган стає найкращим бомбардиром першості Голландії з результатом 25 забитих м'ячів. У фіналі Кубка чемпіонів проти «Інтера» нападник робить дубль — перемога 2:0. Того ж року його команда виграє Міжконтинентальний кубок, вигравши двоматч з аргентинським «Індепендьєнте». Голландець був серед фаворитів на здобуття «Золотого м'яча», але його вручили чемпіонові Європи-72 німцю Францу Бекенбауеру. Протистояння Бекенбауер—Кройф (оборонець проти нападника) стає одним із знакових у європейському футболі 70-х років.

Перехід до «Барси» і подальша кар'єра ред.

У середині сезону 1973/74 Кройф переходить до іспанської «Барселони», яку з 1971 року тренує Рінус Міхелс. Сума трансферу б'є усі попередні рекорди — 2 000 000 доларів. Після цього переходу голландський клуб починає втрачати колишню силу.

На світовому рівні «тотальний футбол» і Кройф разом із ним досягли величезного успіху на чемпіонаті світу 1974. Збірна Голландії стала одкровенням турніру, демонструючи швидкісний і ефектний футбол, який одразу ж зробив «ораньє» одними з фаворитів. Основу збірної становили футболісти «Аякса» із невеликими вкрапленнями з інших команд. У фіналі голландці програли ФРН — 1:2.

У столиці Каталонії Кройф грав до 1979 року, коли поїхав виступати до США — у команди «Лос-Анджелес Ацтекс» і «Вашингтон Сенаторс». У кінці 70-х — на початку 80-х років американські команди отримували чималі кошти від великих компаній і, завдяки цьому, могли запрошувати зірок європейського футболу.

У сезонах 1981/82 та 1982/83 нападник повернувся у рідний клуб «Аякс», але після суперечок із керівництвом команди Кройф перейшов до одвічного суперника «Аякса» — роттердамського «Феєнорда». Там він провів останній сезон у ранзі гравця — 1983/84 і привів «Феєнорд» до чемпіонства та перемоги в кубку країни.

Тренерська робота ред.

Першим клубом Кройфа-тренера став амстердамський «Аякс». У 1985/86 «Аякс» стає віце-чемпіоном Голландії та здобуває Кубок Голландії. Цей трофей дозволив стартувати у Кубку володарів кубків. Команда Кройфа виграла цей трофей. Перемігши у фіналі «Локомотив» (Лейпциг) — єдиний гол забив лідер атак Марко ван Бастен. Після цього тренера запросили очолити «Барселону».

Титули та досягнення ред.

Як гравця ред.

Збірна Голландії ред.

«Аякс» ред.

«Барселона» ред.

«Феєнорд» ред.

Як тренера ред.

«Аякс» ред.

«Барселона» ред.

Індивідуальні ред.

  • Найкращий тренер в історії футболу — 3 місце (FourFourTwo)[2]
  • Найкращий тренер в історії футболу — 4 місце (France Football)[3]
  • Найкращий тренер в історії футболу — 29 місце (World Soccer)[4][5]

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Усього
Ліга Ігор Голів Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Ігор Голів
1964–65   «Аякс» Д-1 10 4 КН 0 0 - - - 10 4
1965–66 Д-1 19 16 КН 4 9 - - - 23 25
1966–67 Д-1 30 33 КН 5 5 КЧ 6 3 41 41
1967–68 Д-1 33 25 КН 5 6 КЧ 3 2 41 33
1968–69 Д-1 29 24 КН 3 3 КЧ 10 6 42 33
1969–70 Д-1 33 23 КН 5 6 КЯ 8 4 46 33
1970–71 Д-1 25 21 КН 6 5 КЧ 6 1 37 27
1971–72 Д-1 32 25 КН 4 3 КЧ 9 5 45 33
1972–73 Д-1 26 16 КН 0 0 КЧ
МКК		 6
2		 3
1		 34 20
1973–74 Д-1 2 3 КН 0 0 - - - 2 3
1973–74[6]   «Барселона» Д-1 26 16 КІ 12 8 КУ 0 0 38 24
1974–75 Д-1 30 7 КІ 12 7 КЧ 8 0 50 14
1975–76 Д-1 29 6 КІ 10 3 КУ 9 2 48 11
1976–77 Д-1 30 14 КІ 9 6 КУ 7 5 46 25
1977–78 Д-1 28 5 КІ 7 1 КУ 10 5 45 11
Усього за «Барселону» 143 48 50 25 34 12 227 86
1979   «Лос-Анджелес Ацтекс» Д-1 27 14 - - - - - - 27 14
1980   «Вашингтон Дипломатс» Д-1 27 10 - - - - - - 27 10
1980–81   «Леванте» Д-2 10 2 КІ 0 0 - - - 10 2
1981   «Вашингтон Дипломатс» Д-1 5 2 - - - - - - 5 2
Усього за «Вашингтон Дипломатс» 32 12 - - - - 32 12
1981–82   «Аякс» Д-1 15 7 КН 1 0 - - - 16 7
1982–83 Д-1 21 7 КН 7 2 КЧ 2 0 30 9
Усього за «Аякс» 275 204 40 39 52 25 367 268
1983–84   «Феєнорд» Д-1 33 11 КН 7 1 КУ 4 1 44 13
Усього за кар'єру 520 290 97 67 90 38 707 395

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Нідерланди
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
7-9-1966 Роттердам Нідерланди   2 – 2   Угорщина Відбір до ЧЄ 1968 1
6-11-1966 Амстердам Нідерланди   1 – 2   Чехословаччина товариський матч -
13-9-1967 Амстердам Нідерланди   1 – 0   НДР Відбір до ЧЄ 1968 1
4-10-1967 Копенгаген Данія   3 – 2   Нідерланди Відбір до ЧЄ 1968 -
1-11-1967 Роттердам Нідерланди   1 – 2   Югославія товариський матч -
1-5-1968 Варшава Польща   0 – 0   Нідерланди товариський матч -
26-3-1969 Роттердам Нідерланди   4 – 0   Люксембург Відбір до ЧС 1970 1
7-9-1969 Хожув Польща   2 – 1   Нідерланди Відбір до ЧС 1970 -
5-11-1969 Амстердам Нідерланди   0 – 1   Англія товариський матч -
14-1-1970 Лондон Англія   0 – 0   Нідерланди товариський матч -
2-12-1970 Амстердам Нідерланди   2 – 0   Румунія товариський матч 2
24-1-1971 Роттердам Нідерланди   6 – 0   Люксембург Відбір до ЧЄ 1972 2
10-10-1971 Роттердам Нідерланди   3 – 2   НДР Відбір до ЧЄ 1972 -
17-11-1971 Ейндговен Люксембург   0 – 8   Нідерланди Відбір до ЧЄ 1972 3
1-12-1971 Амстердам Нідерланди   2 – 1   Шотландія товариський матч 1 кап.
16-2-1972 Афіни Греція   0 – 5   Нідерланди товариський матч 2 кап.
3-5-1972 Роттердам Нідерланди   3 – 0   Перу товариський матч - кап.
30-8-1972 Прага Чехословаччина   2 – 1   Нідерланди товариський матч 1 кап.
1-11-1972 Роттердам Нідерланди   9 – 0   Норвегія Відбір до ЧС 1974 2 кап.
19-11-1972 Антверпен Бельгія   0 – 0   Нідерланди Відбір до ЧС 1974 - кап.
2-5-1973 Амстердам Нідерланди   3 – 2   Іспанія товариський матч 1 кап.
22-8-1973 Амстердам Нідерланди   5 – 0   Ісландія Відбір до ЧС 1974 2 кап.
29-8-1973 Девентер Ісландія   1 – 8   Нідерланди Відбір до ЧС 1974 2 кап.
12-9-1973 Осло Норвегія   1 – 2   Нідерланди Відбір до ЧС 1974 1 кап.
10-10-1973 Роттердам Нідерланди   1 – 1   Польща товариський матч - кап.   56'
18-11-1973 Амстердам Нідерланди   0 – 0   Бельгія Відбір до ЧС 1974 - кап.
27-3-1974 Роттердам Нідерланди   1 – 1   Австрія товариський матч - кап.
26-5-1974 Амстердам Нідерланди   4 – 1   Аргентина товариський матч - кап.
15-6-1974 Ганновер Уругвай   0 – 2   Нідерланди ЧС 1974 - 1-й етап - кап.
19-6-1974 Дортмунд Нідерланди   0 – 0   Швеція ЧС 1974 - 1-й етап - кап.
23-6-1974 Дортмунд Болгарія   1 – 4   Нідерланди ЧС 1974 - 1-й етап - кап.
26-6-1974 Гельзенкірхен Нідерланди   4 – 0   Аргентина ЧС 1974 - 2-й етап 2 кап.
30-6-1974 Гельзенкірхен НДР   0 – 2   Нідерланди ЧС 1974 - 2-й етап - кап.
3-7-1974 Дортмунд Нідерланди   2 – 0   Бразилія ЧС 1974 - 2-й етап 1 кап.
7-7-1974 Мюнхен Нідерланди   1 – 2   ФРН ЧС 1974 - Фінал - кап.
4-9-1974 Стокгольм Швеція   1 – 5   Нідерланди товариський матч 1 кап.
25-9-1974 Гельсінкі Фінляндія   1 – 3   Нідерланди Відбір до ЧЄ 1976 2 кап.
20-11-1974 Роттердам Нідерланди   3 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 1976 2 кап.
10-9-1975 Хожув Польща   4 – 1   Нідерланди Відбір до ЧЄ 1976 - кап.
15-10-1975 Амстердам Нідерланди   3 – 0   Польща Відбір до ЧЄ 1976 - кап.
25-4-1976 Роттердам Нідерланди   5 – 0   Бельгія Відбір до ЧЄ 1976 - кап.
22-5-1976 Брюссель Бельгія   1 – 2   Нідерланди Відбір до ЧЄ 1976 1 кап.
16-6-1976 Загреб Чехословаччина   3 – 1 д.ч.   Нідерланди ЧЄ 1976 - півфінал - кап.
13-10-1976 Роттердам Нідерланди   2 – 2   Північна Ірландія Відбір до ЧС 1978 1 кап.
9-2-1977 Лондон Англія   0 – 2   Нідерланди товариський матч - кап.
26-3-1977 Антверпен Бельгія   0 – 2   Нідерланди Відбір до ЧС 1978 1 кап.
12-10-1977 Белфаст Північна Ірландія   0 – 1   Нідерланди Відбір до ЧС 1978 - кап.   71'
26-10-1977 Амстердам Нідерланди   1 – 0   Бельгія Відбір до ЧС 1978 - кап.
Усього Матчів 48 Голів (8 місце) 33

Цитати ред.

«Футбол — дуже проста гра. Навіщо робити пас на 50 метрів з можливою втратою, якщо просто можна передати м'яч ближньому, а вже той віддасть м'яч партнеру? Найкраща ідея — завжди найпростіша. Ви не хочете, щоб вам забили гол? Просто тримайте м'яч у себе, не віддавайте його суперникові. Найбільше я люблю дивитися, як грають діти у дворі. Це найщиріший футбол. Саме той, в який і грали мої команди»[7]

Виноски ред.

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 26 січня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Guardiola supera a Klopp, Simeone y Mourinho en la lista de los 100 mejores técnicos. Goal.com. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
  3. ↑ The 50 best coaches in history, according to 'France Football'. BeSoccer (en-EN) . 29 березня 2019. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2019.
  4. ↑ World Soccer The Greatest manager of all time. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 7 грудня 2019.
  5. ↑ The Greatest: — how the panel voted. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 7 грудня 2019.
  6. ↑ З жовтня.
  7. ↑ [Летучий голландец: Йохан Круифф (рос.). Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 2 квітня 2012. Летучий голландец: Йохан Круифф (рос.)]

Література ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Йоган Кройф
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йоган Кройф
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоган_Кройф&oldid=38457263