Леопольд Клемент Лотаринзький
Леопольд Клемент Лотаринзький (фр. Léopold-Clément de Lorraine, нім. Leopold Clemens von Lothringen); 25 квітня 1707 — 4 червня 1723) — спадкоємний принц Лотарингії у 1711 — 1723 роках, син герцога Лотарингії Леопольда I та французької принцеси Єлизавети Шарлотти Орлеанської. Помер від натуральної віспи у віці 16 років не залишивши нащадків.
| Леопольд Клемент Лотаринзький | |
|---|---|
| фр. Léopold-Clément de Lorraine нім. Leopold Clemens von Lothringen | |
 Кронпринц Леопольд на портреті пензля П'єра Ґобера, 1722 | |
| Ім'я при народженні | Леопольд Клемент Карл |
| Народився |
25 квітня 1707 Люневіль, Герцогство Лотарингія |
| Помер |
4 червня 1723 (16 років) Люневіль, Герцогство Лотарингія ·натуральна віспа |
| Поховання | Сен-Франсуа-де-Кордельєр, Нансі |
| Діяльність | аристократ |
| Знання мов | французька[1] |
| Титул | кронпринц Лотарингії |
| Термін | 1711—1722 |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Лотаринзький дім |
| Батько | Леопольд I |
| Мати | Єлизавета Шарлотта Орлеанська |
| Брати, сестри | Франц I[2], Карл Лотаринзький[2], Louis of Lorrained[2], Єлизавета Тереза Лотаринзька[2], Élisabeth Charlotte of Lorrained[2] і Анна Шарлотта Лотаринзька[2] |
| У шлюбі з | не було |
| Діти | не було |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Леопольд Клемент Карл народився 25 квітня 1707 року в Люневільському замку в Лотарингії. Він був восьмою дитиною та третім сином в родині герцога Лотарингії Леопольда I та його дружини Єлизавети Шарлотти Орлеанської. На момент його народження в живих зосталося тільки п'ятеро старших дітей. Після епідемії віспи 1711-го Леопольд Клемент залишився старшою дитиною в сім'ї й отримав титул спадкоємного принца. Родина поповнилась молодшими дітьми братами Францем Етьєнном та Карлом Александром і сестрами Єлизаветою Терезою та Анною Шарлоттою.
Юного принца змалку готували до майбутнього управління державою. Це включало обов'язкову військову кар'єру та передбачало тісну взаємодію із двором Священної Римської імперії. Так, у 1716 Леопольд Клемент очолив новостворений лотаринзький полк у складі імператорської армії.
Відносини з Францією у Лотарингії в той час залишалися дружніми. Після смерті Людовіка XIV регентство в країні здійснював Філіп ІІ Орлеанський — рідний дядько Леопольда Клемента.
У 1722 році юний принц став також спадкоємцем Цешинського герцогства, яке було передане Леопольду імператором як компенсація за маркізат Монферрат в північній Італії, права на який мала його бабуся Елеонора Ґонзаґа. Відносини з Францією після цього охололи, і Лотарингія знову переорієнтувалася на Священну Римську імперію як головного союзника. Однак, не зважаючи на це, Леопольд послав дружину та дітей в Реймс на коронацію Людовіка XV.
Наступного року Леопольд проголосив, що його старший син може очолювати державну раду за його відсутності. Леопольд Клемент проявив себе як талановитий молодий чоловік і був гордістю всієї сім'ї.
1723 Леопольд Клемент мав їхати до Відня для подальшої освіти під наглядом Карла VI та ближчого знайомства із нареченою Марією-Терезією Австрійською, але раптово захворів на віспу та помер 4 червня 1723. Його поховали у герцогському склепі церкви Сен-Франсуа-де-Кордельєр в Нансі.
Спадкоємним принцом став Франц Етьєнн. Він посів престол Лотарингії у 1729, а у травні 1736 — одружився з Марією-Терезією. У 1737 відмовився від герцогства на користь Станіслава Лещинського. 1766 Лотарингію окупувала Франція.
Нагороди ред.
- Орден Золотого руна №645
Титули ред.
Генеалогія ред.
.jpg)
_Portrait_de_Liselotte_de_Palatinat_-_Pierre_Mignard_-_Mus%C3%A9e_des_Beaux-Arts_de_Narbonne.jpg)
Примітки ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леопольд Клемент Лотаринзький |
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Леопольда Клемента Лотаринзького [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)