Тешинське герцогство
Цешинське герцогство (лат. Ducatus Tessinensis) — держава у Центральній Європі середньовіччя і нового часу. Територія Священної Римської імперії (1327—1918), коронна земля Австрії (1804—1918). Розташовувалася у Верхній Сілезії з центром у Цешині. Одне з Сілезьких князівств. Керувалося польською династією П'ястів.
| Цешинське герцогство | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Цешин | ||||
| Мови | латина, німецька, польська, чеська | ||||
| Релігії | католицтво | ||||
| Форма правління | герцогство | ||||
| Історія | |||||
| - Польща | 1281 1281 | ||||
| - під владою Богемії | 1327 | ||||
| - під владою Габсбургів | 1653 | ||||
| - Спа конференція | 28 липня, 1920 | ||||
| Населення | |||||
| - 1910 | 434 000 осіб | ||||
| |||||
Назва ред.
Історія ред.
Герцогство розділило історію Тешинської Сілезії, а також Сілезії взагалі; після феодального роздроблення Польщі, Цешинське герцогство було розділено в 1281 і управлявся сілезькими князями від П'ястів до 1290.[1] Цешинське герцогство було також складене з менших князівств в різний час, як наприклад Освенцимське князівство або Заторське князівство. Освенцимське князівство було відділено від Цешинського герцогства у 1315 (Заторське князівство у свою чергу відділилося від Освенцимського князівства у 1454).
У 1327 Казимир І, герцог Цешинський, присягнув богемському королю Іоанну Люксембурзькому. З того часу, герцогство стало автономним феодальним володінням під Богемською короною. [2] У 1442 герцогство було поділено між синами, які всі були формально герцогами Цешину, але реальний контроль над герцогством отримали Болеслав II і Пшемисел II який після смерті Болеслава II в 1452 управляв власноруч. Протягом царювання Вацлав III Адам герцогство, перейшло до протестантизму. Проте наступний князь, Адам-Вацлав знов прийняв католицизм. Правління П'ястів продовжувалося до 1653 по смерті останнього нащадка П'ястів, Єлизавети-Лукреції Цешинської.
З 1653 управляється Габсбургами. На початку 18-го століття, герцогство було надане Леопольду Лотаринзькому, як компенсація за його права на північно-італійське Маркграфство Монферрат, яке імператор надав князям Савойським як плата за допомогу. Імператор Франц I пізніше надав герцогство його старій дочці, Марії Христині. Хоча більша частина Сілезії перейшла до Пруссії після Першої Сілезької війни у 1742, Цешин залишився під Австрійським контролем як частина Австрійської Сілезії.
Цешинське герцогство стало частиною Австрійської імперії у 1804 і Австро-Угорщини в 1867. Наприкінці Першої Світової війни, була встановлено місцеве польське і чеське самоврядування і герцогство було поділено між Польщею і Чехословаччиною згідно з рішенням конференції у Спа в липні 1920.
Герцоги ред.
Населення ред.
За твердженням Австро-Угорського перепису, за 1910, герцогство мало 434,000 мешканців, серед них 234,000 (53.9%), полякомовні, 116,000 (26.7%), чеськомовні, 77,000 (17.7%) німецькомовні, і 7,000 (1.6%) інших.
Посилання ред.
Джерела ред.
- Biermann, Gottlieb (1894). Geschichte des Herzogthums Teschen (German) (вид. 2nd edition). Teschen: Verlag und Hofbuchhandlung Karl Prochaska. OCLC 34926439. Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 30 травня 2008.
- Panic, Idzi (2002). Poczet Piastów i Piastówien cieszyńskich (Polish) . Cieszyn: Urząd Miejski. ISBN 83-917095-4-X. OCLC 55650394.