Кресненсько-Разлозьке повстання
Кресненсько-Разлозьке повстання — повстання болгарського населення Піринської Македонії проти Османської імперії.
Причини та цілі ред.
Повстання викликало масове невдоволення болгарського населення Македонії та Фракії рішеннями Берлінського конгресу, які залишили ці території у складі Османської імперії. Головним гаслом повстанців була т. зв. «Сан-Стефанська Болгарія» — тобто держава, окреслена Сан-Стефанським мирним договором[1].
Початок повстання ред.
У Піринській Македонії на той час зосередилася певна кількість озброєних гайдуцьких загонів, які стали головною рушійною силою повстання. До його штабу входили представники церковної та світської інтелігенції, а також ватажки чет («вожді») — Натанаїл Охридський, Ільо Марков, Стоян Карастоілов, Георгій Пулевський[2]. Останній, на відміну від учасників-болгарофілів, був стійким прихильником македонської самобутності. Повстання почалося 5 жовтня 1878 року з нападу на турецьку залогу у селі Кресна. Пізніше одним з осередків повстання стала Разлозька улоговина — звідси й назва.
Розгортання та придушення повстання ред.
Після того, як повстанці зайняли головні населені пункти по долині річки Струма, вони оголосили про свою непокору Берлінському конгресу публічно, сподіваючись що Росія і новостворене Болгарське князівство також денонсують його умови. Але через вкрай несприятливі політичні умови цього не відбулося — повстанці залишилися наодинці з Османською імперією. Це викликало розгубленість та розбрат між ватажками повстання — в одній із сутичок між ними був вбитий популярний Стоян-воєвода (Стоян Карастоілов). Це ще більше ослабило сили, і в листопаді 1878 року турецькі війська, попри спротив повстанців, розгромили основні осередки повстання. Спроби продовжувати боротьбу шляхом партизанських рейдів окремі ватажки робили ще кілька місяців, але без успіху.
Пам'ять про повстання ред.
Кресненсько-Разлозьке повстання, попри поразку, залишило яскравий слід в історії балканських слов'ян. Зараз повстанців сприймають як «своїх героїв» у Болгарії та в Північній Македонії, але трактування їх неоднозначне. В Болгарії повстання розглядають як етап боротьби за «триєдину Болгарію», а більшість македонських істориків намагається проголосити його «боротьбою за вільну Македонію». Гострі дискусії продовжуються досі.
Примітки ред.
Див. також ред.
- Дойно Дойнов Кресненско-Разложското въстание 1878—1879 — София, 1979 [1] [Архівовано 8 вересня 2009 у Wayback Machine.]