Костеряки

населений пункт у Росії

Костеря́ки (рос. Костеряки, чув. Кÿстерек) — присілок у Чувашії Російської Федерації, у складі Ярабайкасинського сільського поселення Моргауського району.

присілок Костеряки
рос. Костеряки
чув. Кÿстерек
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Чувашія
Муніципальний район Моргауський район
Поселення Ярабайкасинське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 97232805010
Код ЗКТМО: 97632488146
Основні дані
Населення 226 осіб (2010[1])
Поштовий індекс 429532
Географічні координати: 55°58′22″ пн. ш. 46°54′25″ сх. д. / 55.97277777780577424° пн. ш. 46.90694444447177602° сх. д. / 55.97277777780577424; 46.90694444447177602Координати: 55°58′22″ пн. ш. 46°54′25″ сх. д. / 55.97277777780577424° пн. ш. 46.90694444447177602° сх. д. / 55.97277777780577424; 46.90694444447177602
Часовий пояс UTC+3 (UTC+4)
Мапа
Костеряки (Росія)
Костеряки
Костеряки

Костеряки (Чувашія)
Костеряки
Костеряки

Мапа

Населення — 226 осіб (2010; 238 в 2002, 246 в 1979; 418 в 1939, 386 в 1926, 344 в 1906, 263 в 1858).

Історія

ред.

Історичні назви — Кустеряков, Костьтеряк, Костеряк-каси, Костерякова. Утворився як виселок села Успенське (Акрамово). До 1866 року селяни мали статус державних, займались землеробством, тваринництвом, ткацтвом, виробництвом взуття. 1931 року утворено колгосп «Літак». До 1920 року присілок перебував у складі Акрамовської волості Козьмодемьянського, а до 1927 року — Чебоксарського повіту. 1927 року присілок переданий до складу Татаркасинського району, 1935 року — до складу Ішлейського, 1944 року — до складу Моргауського, 1959 року — до складу Сундирського, 1962 року — до складу Чебоксарського, 1964 року — повернутий до складу Моргауського району.

Господарство

ред.

У присілку діють клуб, магазин та фермерське господарство «Герой».

Примітки

ред.
  1. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, населённых пунктов Чувашской Республики (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.

Посилання

ред.