Yulichka1543
Види равликів та цікаві факти про них ред.
Равлик виноградний, равлик великий виноградний, слимак виноградний[1] (Helix pomatia Linnaeus, 1758) — вид наземних молюсків класу Черевоногих (Gastropoda) підкласу легеневих (Pulmonata) родини справжніх равликів (Helicidae).
Опис черепашки ред.
У дорослих особин висота та ширина (діаметр) черепашки коливаються переважно в діапазоні від 30 до 50 мм (у більшості випадків не менше 38 мм). Має близько 4-5 обертів. Черепашка кулясто-дзигоподібна, з міцними стінками. Сильно відгорнутий колумелярний край устя майже повністю закриває пупок (у молодих особин пупок проколоподібний, напівзакритий). Поверхнева скульптура складається зі значно грубших радіальних зморшок, ніж у Helix lutescens, та спіральних ліній, краще помітних на черепашках молодих особин. Черепашка жовтувато-коричнева, рідше сірувато-біла. Часто має 5 темних спіральних смуг, часом ледь помітних на загальному темному фоні черепашки.
Розповсюдження ред.
Точні межі природного ареалу цього виду зараз встановити важко, оскільки його здавна використовували в їжу та спеціально завозили в різні регіони. Найчастіше зустрічається у природних і антропогенних біотопах заходу України, зареєстрований також в багатьох інших регіонах України.
Екологія ред.
Заселяє широкий спектр біотопів з різним ступенем затінення та зволоження. Часто зустрічається в населених пунктах або в їх околицях.
Дивовижні факти про равликів ред.
Одними з найдавніших жителів планети є равлики. Вчені стверджують, що ці крихти з’явилися більше 500 мільйонів років тому. Вони можуть адаптуватися до будь-якого середовища, не вимагають багато їжі. Ці дивовижні істоти є найбільш яскравим прикладом, який доводить теорію Дарвіна і його принципи еволюції.
Равлики відносяться до класу раковинних молюсків. Тіло їх ассиметрично і складається з ноги з підошвою, тулуба і голови. В раковину голова і нога втягуються з допомогою дуже сильного спеціального мускула, який покриває все тіло равлика.
Живуть равлики і на суші, і у воді. Навіть тоді, коли людство втручається в їх середовище, вони здатні вижити і пристосуватися до комфортного існування поруч з нами. Також вчені підтверджують той факт, що равлики набагато розумніші ніж ми про них думаємо.
У цих істот мозок розділений на чотири секції, завдяки цій властивості вони мають здатність до мислення. Равлики навіть можуть приймати різні рішення, що базуються на їх життєвому досвіді.
Ці створіння в основному пересуваються шляхом повільного ковзання на підошві ноги, при цьому пересування здійснюється хвилями скорочення, пробігають ззаду наперед по підошві. Слиз, який виділяється під час руху шкірою, полегшує ковзання, тому як пом’якшує тертя. Коли равлик рухається, його тіло знаходиться на своєрідній подушці слизу, тому, навіть якщо він буде повзти по лезу, його тіло не пошкодиться. Равлики живуть в середньому близько 15 років. Їх життєздатність вражає: під час не сприятливих умов вони можуть впасти в сплячку навіть на півроку! З настанням холодного періоду року, молюск втягує ногу і голову в раковину, сховавшись попередньо під листя або в землі. Вхід закривається слизом, який з часом твердне.
Триває цей сон аж до настання весни. Таким чином, равлики можуть переносити сильний холод і спеку. Приміром, садові представники можуть витримувати температури аж до -120 градусів. З настанням теплої пори року равлики прокидаються і жадібно накидаються на їжу. Коли сили відновилися, природа велить молюскам починати думати про потомство.
Виявляється, що більшість равликів — гермафродити, дуже рідко зустрічаються різностатеві істоти. Вони розмножуються шляхом відкладання яєць. За один період равлик відкладає в середньому 85 штук. Період дозрівання яйця триває 3-4 тижні. З’являються малюки на світ з прозорим панциром, у міру зростання він стає щільніше. Міцність раковини равлика залежить від кількості кальцію в його їжі: чим більше равлик його споживає, тим надійніше його «будиночок». Майже у всіх видів равликів панцир закручується вправо, тобто за годинниковою стрілкою. Але іноді, дуже рідко, бувають лівозакрученні раковини.
Живуть ці милі створіння невеликими групами. Коли стає прохолодно, в основному це вночі, вони виповзають зі своїх схованок для годівлі. Равлики не здатні жувати, вони перетирають їжу своїми 25 тисячами зубами, які розташовані у вигляді терки.
Їдять вони все: маленьких личинок, траву, листя, черв’яків. Розшукують їжу на дотик, своїми ріжками-щупальцями. П’ють ці створення не тільки ротом, а й за допомогою зовнішніх покривів шкіри. Висушені екземпляри за шість годин ввібрали через слизову оболонку таку кількість води, яка дорівнює половині всього їх ваги. Равлики на світанку п’ють зовнішніми покривами росу, струшуючи її з листочків. Бачать вони дуже погано, їх мікроскопічні вічка можуть лише відрізнити ніч від дня. Але при цьому нюх у них на висоті: приміром, равлик без панцира може відчути запах їжі на відстані до двох метрів. Слух у даних істот відсутній повністю. Вони не здатні видавати звуки. Взаємодіють равлики між собою за допомогою дотику. Ріжки ж цих створінь є носом, але вивернутим навиворіт. Всі рецептори, які у нас знаходяться всередині, у них витягнуті в ці ріжки. Крім всього цього у цих молюсків є органи хімічного почуття і рівноваги.
Цікавий факт! У Франції живе бургундський равлик, який взимку в мороз і влітку в засуху спить, але, коли йде теплий тихий дощ, він починає «співати» — видає такі звуки, які нагадують мелодійний спів.
Равлики володіють однією дуже неприємною для тварин і людини особливістю, яка проявляється в основному навесні. Вся справа в тому, що вони є переносниками паразитів: стрічкових черв’яків і глистів.
Джерела та література ред.
- Сверлова Н.В. Наукова номенклатура наземних молюсків фауни України. — Львів, 2003. — 78 с.
- Гураль-Сверлова Н. В., Гураль Р. І. Визначник наземних молюсків України. — Львів, 2012. — 216 с.