Sarmatæ

Преамбули статей про осіб ред.

Гарні преамбули мають визначення (хто? що?) + стисле узагальнення найважливішої інформації, що є в статті (коротко — дати, посади, дії). Аби швидко зорієнтуватися. Як у всіх нормальних енциклопедіях.
Погані преамбули мають лише визначення. Узагальнення відстунє. Поза визначенням величезний текст самої статті, розбитий на розділи (який якщо не прочитаєш, згаявши час, не зорієнтуєшся).

Український правопис про передачу польських назв ред.

§ 90.
- 2 Початкові іе (hіе) — іє; Початкове je — є.
§ 104.
- 1 ie — е
- 4. іо
  - a) йо після б, п, в, м, ф: Голембйовський, Мйодович, Пйотровський.
  - б) ьо після м’яких приголосних: Аньолек, Генсьорський, Козьолецький.
- 5. У прізвищах і:
  - а) і на початку слова та після приголосного: Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич; Індра, Єдлічка, Мічатек.
  - б) и після шиплячих і в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, -ович): Бжозович, Козицький, Конопницька, Коперник, Ceнкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик.
- 7. у — и
- 8. ą, ę :
  - а) ом, ем перед губними приголосними: Домбровський, Заремба, Кемпа.
  - б) он, ен перед іншими приголосними: Зайончек, Пайонк, Пйонтек, Свьонтек; Венгжинович, Єндриховський, Свенціцький.
- 9. М’якість польських приголосних ń, ś, ć (dź) у прізвищах перед суфіксами -ський, -цький і м’якими приголос¬ними не позначається м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються: Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік. В усіх інших випад¬ках м’якість попередніх приголосних передається літерами і, ю, я та ь (у кінці слова): Дзісь, Дзюравець, Сятковський.
- 10. Прізвища -у — -ий: Бялий (пол. Biały), Гартний, Гуляшкий, Неврлий, Неєдлий, Новотний, Палацький.
§ 109.
- 1.в. (про ѣ) Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Арабатська стрілка, Біла, оз. Біле, Біловезька Пуща, Вітка, Лісна, Негоріле, Піщане, Сінне, Сірий мис, Цілиноград і под. Це стосується і польського іа: Біла Підляська, Білосток тощо.
  - Примітка. Польське й чеське е, що виступає в географічних назвах із суфіксом -ц- (лат. -с-), зберігається: Бельце, Кельце; Кошице, Лідице, Пардубице. Ці географічні назви не змінюються за відмінками. Назва Закопане має форму прикметника середнього роду (однина) й, отже, відмінюється за його зразком: Закопане, Закопаного, Закопаному й т. д.
- 7.
  - д) ó, що в суфіксі -ów — у: Жирардув, Жешув, Томашув-Мазовецький і т. ін., але традиційно Грубешів Краків.
  - е) ą, ę:
    - ом, ем перед губними приголосними: Домброва (пол. Dąbrowa), Дембиця;
    - он, ен перед іншими приголосними — сполученнями : Конт (пол. Kąt), Ченстохова.