ANTUvirys

Графова структура даних — це множина вершин та ребер, що з’єднують ці вершини. В контексті семантичних мереж графова структура представляє собою онтологію, її вершини — множину сутностей, а ребра — відношення, в яких перебувають ці сутності. Задача візуалізації структур такого виду почала набувати все більшої актуальності разом з розвитком засобів графічного виводу обчислювальних машин, а саме з кінця XX століття. У зв’язку з невпинним ростом графічних можливостей сучасних комп’ютерів та стрімким ускладненням моделей, що використовуються в різних галузях науки і техніки, ця задача потребує з кожним роком все більш якісного розв’язку. Серед значної кількості різноманітних алгоритмів візуалізації графів найчастіше використовуються модифікації таких шести способів:

1. Найпростішим алгоритмом візуалізації

графових структур є хаотичний (Randomized) алгоритм. Він передбачає розміщення вершин та ребер у довільному порядку та положенні. Очевидними перевагами цього алгоритму є вкрай високі швидкодія та простота програмної реалізації. Проте алгоритм володіє також значною кількістюю недоліків: кількість ребер що перетинаються та сума відстаней між контекстно-близькими вершинами є неприпустимо високими, а візуальна картина представлення даних не адекватна структурі взаємозв’язків. Типовий вигляд графа при візуалізації за допомогою хаотичного алгоритму представлено на Рис. 3а.

1. Достатньо простим в реалізації є круговий

(Circular) алгоритм візуалізації графів. Вершини розміщуються на колі через рівні проміжки в порядку, який дає можливість мінімізувати кількість ребер що перетинаються. Цей алгоритм дає змогу отримати задовільний результат за прийнятний час. Попри це застосовність алгоритму є обмеженою у випадку складних графів великої розмірності, оскільки не відображає належним чином структурні особливості графа.