Юля Кравченко

Спрощена система оподаткування: переваги й недоліки

У грудні 2010 року прийняття Податкового кодексу супроводжувалося масовим протестом підприємців та їхніх представників, у результаті якого було легалізоване застосування чинного варіанта спрощеної системи оподаткування. На сьогодні це питання є дуже актуальним, тому що спрощена система оподаткування має багато переваг і запроваджена як альтернатива загальній системі у 1999 році. Даній проблематиці присвячено праці М. Азарова, О. Василика, В. Вишневського, М. Кучерявенка, І .Лютого, А. Соколовської, Ф. Ярошенка та інших науковців. Мета даного дослідження — проаналізувати спрощену систему оподаткування фізичних осіб — суб'єктів підприємницької дільності, виявити основні переваги та недоліки цієї системи та визначити перспективи для подальшого її застосування. Головними переваги спрощеної системи оподаткування є простота і зрозумілість. Саме завдяки їм чисельність фізичних осіб, які працюють за цією системою, щороку збільшувалася. Так, у 1999р. кількість суб'єктів господарювання становила 66,1 тис. осіб, у 2001 — вже 345,1 тис. осіб, у 2008 — 1137,1 тис. осіб, у 2010 році — 1304,5 тис. осіб. З 1 січня 2011 року у податкове законодавство було внесено зміни. Замість чотирьох внесків до окремих фондів соціального страхування запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Мінімальна ставка цього податку для фізичних осіб — підприємців визначена у розмірі 34,7% від мінімальної заробітної плати, що на 1,5% перевищує попередній рівень податкового навантаження. Водночас сума єдиного податку, яка до цього поділялася на чотири частини (43% до місцевого бюджету, 42% до Пенсійного фонду, 11% до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та 4% до Фонду соціального страхування на випадок безробіття), змінилася на внесок до місцевого бюджету у розмірі 43%. Відтепер кожен підприємець повинен сплачувати у складі єдиного соціального внеску в середньому 28,8 грн за кожного найманого працівника. Динаміка зміни податкового навантаження на фізичних осіб — підприємців зумовлена дією двох головних чинників:

наявністю чи відсутністю у фізичної особи — підприємця найманих працівників та їх кількістю;
динамікою ставки єдиного податку.

Поряд із перевагами виявилися й недоліки спрощеної системи оподаткування:

Нераціональні пропорції учасників — платників податків у формуванні коштів Пенсійного й соціальних фондів.
Спрощена система оподаткування використовується у надприбуткових підприємствах, що має негативні наслідки у вигляді збагачення окремих осіб та недоотримання державою частини потрібних доходів.
Ухилення від оподаткування юридичних і фізичних осіб, що працюють на загальній системі, необґрунтований перерозподіл податкового навантаження на суб'єктів загальної системи оподаткування.

На основі проведеного дослідження можемо зробити такі висновки:

завдяки впровадженню спрощеної системи оподаткування зросла активізація підприємницької діяльності. Ця система проста, зрозуміла, має мінімальне адміністрування й істотно скоротила податкове навантаження на бізнес;
спрощена система оподаткування перевела платників єдиного податку до лав платників внесків до соціальних фондів. Це посилює соціальний захист як самих підприємців, так і їхніх працівників;
нова удосконалена спрощена система оподаткування підприємців є початком реформування загальної. Це проявляється у зниженні податкового тягаря, усуненні наявних колізій у податковому законодавстві, зменшенні адміністративного тиску на платників податків.