Настя Павлова
Українські переклади античної літератури
Українські переклади трагедій Софокла
ред.Трагедії Софокла завжди були популярними серед українсьих шанувальників театрального мистецтва. У 20-х роках ХХ ст. трагедія "Антігона" у постановці видатного українського режисера Леся Курбаса з успіхом йшла на сцені Київського Молодого театру. Майже водночас із виставою Курбаса трагедія "Едіп-цар" була поставлена Гнатом Юрою в Харкові.
1883 року в Одесі був надрукований український переклад "Антігони" Софокла, який дістав певну підтримку літературної критики та українських діячів культури та мистецтва. Першу спробу перекласти трагедію українською мовою здійснив поет-перекладач П. Ніщинський. Іван Франко переклав п'єси Софокла "Едіп у Колоні" та "Електру", а також 2 гімни хору з "Антігони". Переклади трагедій Софокла, здійснені видатним українським поетом- перекладачем Борисом Теном, який багато зробив для популяризації античного мистецтва в Україні, дають змогу українському читачеві і глядачеві сприймати, розуміти, відчувати красу шедеврів великого давньогрецького драматурга.
Українські переклади "Енеїди"
ред.Творчість Вергілія була надзвичайно популярною в Україні. У 17-18 ст. школярі вчили його твори напам'ять, на нього посилались у шкільних піїтиках. Григорій Сковорода переклав шість уривків другої пісні "Енеїди". Пізніше "Енеїду" Вергілія перекладали Іван Стешенко і Степан Руданський. Повний переклад Поеми здійснив Микола Зеров. Цей переклад дістав високу оцінку Максима Рильського, інших знавців творчості Вергілія. Сорок років працював над перекладом поеми Вергілія Михайло Білик. У 1972р. "Енеїда" Вергілія вийшла друком в його перекладі.
Овідій українською мовою
ред.Публій відій Назон - улюблений поет Шекспіра, Гете, Пушкіна. Тарас Шевченко вважав Овідія "найдосконалішим творінням всемогутнього Творця Всесвіту". Іван Франко написав велике дослідження про творчість давньоримського поета, де висловив припущення, що мова, якою оволодів Овідій на засланні і якою писав вірші, була мовою слов'янського племені. "Матимемо право називати Овідія першим поетом, що написав вірш мовою, близькою до давньої і теперішньої української",- писав Іван Франко. Хоча цю версію і спростовують сучасні вчені, вона яскраво свідчить про глибокий інтерес української інтелігенції до творчості Овідія. Одним із перших познайомив українського читатача з творчість Овідія Феофан Прокопович. Григорій Сковорда переклав українською мовою уривок із книги Овідія "Фасти" під назвою "Похвала Астрономії" і дав своє, оригінальне тлумачення міфів про Нарциса, Актеона, Фаетона, переказаних Овідієм у "Метаморфозах". Плідно працювали надукраїнськими перекладами Овідієвих "Метаморфоз" Іван Стешенко та Микола Зеров. Міф про Кипариса і легенду про Дедала та Ікара переклала Олена Пчілка. Мотиви з "Метаморфоз" використала Леся Українка в "Ніобеї". У 1985 році Овідієві "Метаморфози" були надруковані у перекладі Андрія Содомори. Лірику Овідія перекладали І.Франко, О.Маковей, М.Зеров, А.Содомора та багато інших українських поетів-перекладачів. Чому ж творчість Овідія й сьогодні, як і два тисячоліття тому, хвилює шанувальників мистецтва слова? Вичерпну відповідь на це запитання дав видатний український поет-перекладач М.Зеров:"Римські автори золотого віку цікаві для нас не тільки як учителі стилю, але і як автори, близькі нашій сучасності своїми настроями й чуттями... Перечитуючи Вергілія й Горація, Тібула й Овідія, уважний читач легко розпізнає контури "вічної казки", перипетії "давної і щораз нової історії".