Козлов Володимир Васильович (художник)

український радянський художник

Володимир Васильович Козлов (9 липня 1924, Луганськ — 13 вересня 1990, Луганськ) — український радянський художник; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Батько художника Володимира Козлова.

Козлов Володимир Васильович
Народження 9 липня 1924(1924-07-09)
Луганськ, Донецька губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть 13 вересня 1990(1990-09-13) (66 років)
  Луганськ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Жанр жанрове малярство і пейзаж
Навчання Ворошиловградське художнє училище
Діяльність художник
Вчитель Вольштейн Мойсей Львович і Фільберт Олександр Олександрович
Член Спілка радянських художників України
Діти Козлов Володимир Володимирович
Учасник німецько-радянська війна

Біографія ред.

Народився 9 липня 1924 року в Луганську. Брав участь у німецько-радянській війні. У 1944—1949 роках навчався у Ворошиловградському художньому училищі, був учнем Мойсея Вольштейна, Олександра Фільберта). Дипломна робота — картина «В загін до Щорса» (керівник Мойсей Вольштейн)[1].

Протягом 1949—1954 років працював викладачем малювання та каліграфії у Ворошиловградському педагогічному училищі. З 1954 року працював у товаристві художників: з 1959 року і на початку 1960-х років очолював його. З початку 1960-х до початку 1990-х працював на художньо-виробничому комбінаті.

Мешкав у Ворошиловграді в будинку на вулиці Пузирьова, № 26[2]. Помер в Луганську 13 вересня 1990 року.

Творчість ред.

Працював у галузі станкової і книжкової графіки, станкового живопису. Писав пейзажі, тематичні картини. Серед робіт:

ліногравюри
  • «Вулиця Радянська» (1959);
  • «Вечір» (1960);
  • «Нескоренні» (1961);
  • «Українське село» (1964);
  • «У рідний колгосп» (1965);
  • «Тиша» (1967);
  • триптих «За владу Рад» (1967);
  • «Солдат країни Рад» (1968);
  • «За землю, за волю» (1968);
  • «Чуєш, сурми заграли?» (1968);
  • «Портрет Володимира Леніна» (1970);
  • «Слава шахтарській праці» (1970);
  • серія «Прокляніть війну!» (1975);
  • «Герої не вмирають» (1975);
  • «Народні месники» (1975);
  • «А листи йдуть» (1975);
пастелі
  • «Вечір» (1974);
  • «Відгомоніла діброва золота» (1975);
гуаші
  • «Портет Сергія Єсеніна» (1959);
  • «У міському сквері» (1960);
  • «Революційний патруль» (1977);
живопис
  • «Лицар мрії» («Олександр Грін», 1975);
  • «Сергій Єсенін» («Отговорила роща золотая» — темпера, 1975; «Березовая роща», 1980);
  • «Весна 1945 року» (1979);
  • «Любіть Батьківщину» (1980);
  • триптих «В ім'я життя» (1981—1982);
  • триптих «Перемога» (1982);
  • «Фелікс Дзежинський. Голова Всеросійської надзвичайної комісії» (1982);
  • «Поєдинок» («Подвиг», 1983);
  • «Місячна соната» (1984);
  • «Вдалині від дому» (1984—1985);
  • «Трубач» (1985);
  • «Богатирі землі Донецької» («Климент Ворошилов, Семен Будьоний, Олесандр Пархоменко», 1985);
  • «Олександр Блок» (1986);
  • «Відбудова» (1987).

Виконав низку плакатів: «Наука і техніка» (1964) та інші. Ілюстрував та оформив книги для Ворошиловградського обласного книжкового видавництва:

Брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних художніх виставках з 1955 року. Персональні виставки відбулися у Ворошиловграді у 1965, 1970, 1974 роках. 1981 року його роботи еспонувалися у Болгарії.

Деякі картини художника зберігаються у Луганському художньому музеї.

Примітки ред.

  1. Художники народов СССР, 2002, с. 107, Т. 5.
  2. Козлов Володимир Васильович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 556.

Література ред.