Кириченко Михайло Романович
український художник монументально-декоративного мистецтва, живописець
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 26 серпня 2022.
Михайло Романович Кириче́нко (нар. 26 вересня 1970, Київ) — український художник монументально-декоративного мистецтва, живописець; член Національної спілки художників України з 2006 року. Син художників Романа та Ірини Кириченків, онук художників Степана Кириченка та Надії Клейн.
Кириченко Михайло Романович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
26 вересня 1970 (53 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Країна |
СРСР Україна | |||
Навчання | Київський державний художній інститут (1991) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Шаталін Віктор Васильович | |||
Член | Національна спілка художників України | |||
Батько | Кириченко Роман Степанович | |||
Мати | Кириченко Ірина Вікторівна | |||
|
З біографії ред.
Народився 26 вересня 1970 року в місті Києві. Упродовж 1988—1991 років навчався у Київському художньому інстиуті у Віктора Шаталіна.
Творчість ред.
Співавтор мозаїчних ікон і панно, олійних пейзажів. Серед робіт:
- ікони
- «Архангел Михаїл» (1997);
- «Архангел Гавриїл» (2001);
- «Богоматір із немовлям» (2001);
- у завівтарній частині Георгіївської церкви Видубицького монастиря (2003, смальта);
- «Георгій Переможець» (іконостас Видубицького монастиря, 2004; смальта, натуральний камінь);
- «Нев'янучий цвіт» (2005);
- «Спас Нерукотворний» (2011; смальта, натуральний камінь);
- мозаїки
- для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві (2000, ескізи та картони Леоніда Тоцького);
- для Меморіалу пам'яті тих, хто загинув у воді у Криму (2006, ескізи та картони Анатолія Гайдамаки);
- для церкви Преображення Господнього у Києві (2008–2011, ескізи та картони Юрія Левченка).
З кінця 1990-х років бере участь у мистецьких виставках.
Література ред.
- І. А. Бариш-Тищенко. Кириченко Михайло Романович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.