Каєтан Потоцький (канонік)
Каєтан Потоцький (пол. Kajetan Potocki; 31 березня 1751, с. Семенівка,[1] тепер Пустомитівський район — 24 квітня 1814) — польський аристократ гербу Золота Пілява, релігійний діяч РКЦ. Брат-близнюк Павела Потоцького.
| Каєтан Потоцький | |
|---|---|
| Kajetan Potocki | |
| Народився |
31 березня 1751 Семенівка, Сокольницький район, Львівська область, Україна |
| Помер | 24 квітня 1814 (63 роки) |
| Поховання | міський цвинтар, Бучач |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Національність | поляк |
| Діяльність | релігійний діяч, дідич |
| Alma mater | Папський Григоріанський університет |
| Титул | граф |
| Конфесія | РКЦ |
| Рід | Потоцькі гербу Золота Пилява |
| Батько | Юзеф Потоцький |
| Мати | Пелаґея з Потоцьких |
Життєпис ред.
Батько — львівський каштелян Юзеф Потоцький[2] (рідний брат Антонія Міхала). Брат — граф Ян Потоцький, староста канівський з 1782 р.[джерело?]) з дружиною Йоанною з Потоцьких — за заповітом Миколи Василя Потоцького[3] — новий дідич Бучача.
У 1764 році, після смерти батька, разом з братами Павелом та Яном «опинився» у Львівському колегіумі єзуїтів, а їх гувернером став єзуїт кс. Григоріс Пірамович.[4] За даними кс. С. Баронча, разом з братом-близнюком навчався під керівництвом кс. Г. Пірамовіча, потім з ним як опікуном виїхали (Ельжбета Александровська вказує, що також разом з братом Яном[4]) в «освітню подорож»[4] до Франції, Італії восени 1767. Прибули до Риму, де навчалися в колегіумі єзуїтів Риму (Collegium Romanum, тепер Папський григоріанський університет). Від вересня 1770 з Павелом навчались у місті Понт-а-Муссон. 1774 року брати закінчили навчання в Collegium Romanum, отримали священичі (капланські) свячення. Став каноніком катедр Ґнезненської і Краківської, кавалером ордену святого Станіслава, пробощом Станиславова (був приблизно до 1810 року).
«Рохманівський ключ» був власністю Миколи Василя Потоцького, який заповів його «на вічні часи» краківському каноніку К. Потоцькому.[5] 7 червня 1786 р. через виїзд до Литви дідичка графиня Йоанна Потоцька права на дідицтво міста передала рідному брату чоловіка (каноніку гнезненському, краківському[3]) графу К. Потоцькому.[6]
Дідичі — каноніки Потоцькі — продали євреям замок у місті, які почали розбирати його на матеріал для будівництва[7] 1812 року з братом наказали розібрати останню з спостережних башт Бучача на горі Федір та спорудити з каменю гробницю-каплицю в стилі класицизму на міському цвинтарі.[8]
14 квітня 1814 року в Бучачі підписав заповіт, одним зі свідків у якому був записаний Пйотр з Рупнева Уєйський.[9] Помер 24 квітня 1814[10][3]. Був урочисто похований 29 квітня в родовій каплиці-гробниці на міському цвинтарі на горі Федір у Бучачі. Похорон організував брат-близнюк Павел. На похорон прибув, зокрема, митрополит УГКЦ Михайло Левицький.[11]
Примітки ред.
- ↑ Kajetan Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: dw.15033). Архів оригіналу за 23 Квітня 2016. Процитовано 2 Червня 2016.
- ↑ Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ а б в Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 19.
- ↑ а б в Aleksandrowska E. Piramowicz Grzegorz Wincenty (1735—1801) [Архівовано 21 Лютого 2016 у Wayback Machine.]… — S. 530.
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 68—69.
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 35.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Galicyi. — Lwów : Drukarnia «Grafii», 1919; Репринт. Krosno : «Ruthenus», 2008. — S. 143. — ISBN 978-83-7530-028-4. (пол.)
- ↑ Станкевич М. Бучач та околиці. — Львів : СКІМ (Спілка критиків та істориків мистецтва), 2010. — іл. — С. 18. — ISBN 966-95709-0-4.
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 78.
- ↑ Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 42.
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 79.
Джерела ред.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Aleksandrowska Elżbieta. Piramowicz Grzegorz Wincenty (1735—1801) [Архівовано 21 Лютого 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI. — S. 530. (пол.)
- Barącz Sadok. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. — S. 76—80. (пол.)
- Czyż Anna Sylvia, Gutowski Bartłomiej. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 208 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6 (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |