Ян Потоцький (канівський староста)
Ян Потоцький (пол. Jan Potocki; пом. після 1799[1]) — польський шляхтич гербу Пилява, урядник в українських землях Корони Польської в Речі Посполитій.
Ян Потоцьий | |
---|---|
канівський староста | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 1773 |
Попередник | Іґнацій Потоцький |
| |
Помер |
після 1799 |
Країна | Річ Посполита |
Рід Потоцькі | |
Батько | Юзеф Потоцький |
Мати | Пелагея Потоцька |
У шлюбі з | Йоанна Потоцька |
Діти | Marianna Potockad |
Брати | Павел та Каєтан Потоцькі |
Життєпис ред.
Народився в сім'ї майбутнього львівського каштеляна графа Юзефа Потоцького та його другої дружини Пелагеї з Потоцьких. Був наймолодшим сином батька, братом каноніків Павела та Каєтана Потоцьких.
У 1764 році, після смерти батька, разом з братами Каєтаном та Павелом «опинився» у Львівському колегіумі єзуїтів, а їх гувернером став єзуїт кс. Григорій Пірамович. Ельжбета Александровська вказує, що разом з братами Павелом та Каєтаном під опікою кс. Г. Пірамовіча виїхали в «освітню подорож»[2] до Франції, Італії восени 1767. Прибули до Риму, де навчалися в колегіумі єзуїтів у Римі (Collegium Romanum, нині Папський григоріанський університет).[2]
Уряд (посаду) канівського старости отримав 1773 року. Новим дідичем Бучача став згідно із заповітом Миколи Василя Потоцького.[3] До міста разом із дружиною прибув 1 лютого 1779 року.[4] 5 вересня 1784 року написав дарчу грамоту для церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Бучачі, яким примножив попередній від М. В. Потоцького.[5]
Дружина — Йоанна Потоцька, молодша дочка одного з очільників Барської конфедерації Йоахіма Кароля Потоцького. В 1786 році Бучач потрапив під секвестр за рішенням трибуналу (причина невідома).[4] 7 червня 1786 р. через виїзд до Литви дідичка графиня Йоанна Потоцька права на дідицтво міста передала рідному брату чоловіка — каноніку ґнєзненському, краківському[3] через відсутність у нього сина(ів)[6] графу Каєтанові Потоцькому. Оригінал грамоти перебував у родовому архіві графів Потоцьких у Бучачі.[4] З дружиною мали дорослу дочку Маріанну, дружину Міхала Шимановського,[7] сина коронного регента Францішека Шимановського.[6]
Примітки ред.
- ↑ Jan Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: dw.15034) [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.].
- ↑ а б Aleksandrowska E. Piramowicz Grzegorz Wincenty (1735—1801) [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI. — S. 530. (пол.)
- ↑ а б Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu… — S. 19.
- ↑ а б в Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 35.
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 143—144.
- ↑ а б Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 70.
- ↑ Michał Szymanowski h. Jezierza (ID: psb.19079.7) [Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела ред.
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
- Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — zeszyt 3. — 208 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
- Dymnicka-Wołoszyńska H. Potocki Józef h. Pilawa (ok. 1695—1764) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — 1—176 s. — S. 72—73. (пол.)
Посилання ред.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |