Каплан Лев Борисович
Лев Борисович Капла́н (6 травня 1899, Могилів-Подільський — 19 травня 1972, Київ) — український радянський графік; член Асоціації художників Червоної України у 1920-ті роки та Спілки радянських художників України з 1937 року.
Каплан Лев Борисович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
24 квітня (6 травня) 1899 Могилів-Подільський, Подільська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 19 травня 1972 (73 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна |
Російська імперія УНР СРСР | |||
Навчання | Харківський художній інститут (1929) | |||
Діяльність | графік | |||
Вчитель | Кокель Олексій Опанасович, Федоров Митрофан Семенович і Шаронов Михайло Андрійович | |||
Член | Асоціація художників Червоної України і Національна спілка художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія ред.
Народився 24 квітня [6 травня] 1899 року в місті Могильові Подільської губернії Російської імперії (нині Могилів-Подільський, Вінницька область, Україна). У 1919—1920 роках виконував плакати для «Вікон УкРОСТА». Учасник громадянської війни. Протягом 1924—1929 років навчавя в Харківському художньому інституті, був учнем Михайла Шаронова, Митрофана Федорова, Олексія Кокеля).
Брав участь у німецько-радянській війні. Під час війни працював для «Агітвікон» та фронтової газети «Красная Армія». Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня (4 серпня 1944), Хрестом Хоробрих (Польща), медалями «За оборону Сталінграда» (22 грудня 1942), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «За взяття Берліна» (9 червня 1945), «За визволення Варшави» (9 червня 1945)[1].
З 1946 року жив в Києві, мешкав у будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10а, квартира № 4. Помер в Києві 19 травня 1972 року.
Творчість ред.
Працював у галузі станкової і сатиричної графіки, ілюстрував і оформляв книги для Держлітвидаву УРСР, видавництв «Радянський письменник», «Молодь» та інших. Серед робіт:
- афіша до виставки «Сучасна австрійська гравюра» (1931);
- «Бойова програма Донбасу…» (1931)
- «16. 270. 000 тонн вугілля — бойова програма Донбасу на ударний квартал» (1931);
- «Не засмічуй вбиральні!» (1932);
- «Не вари в коридорі!» (1932);
- «Не вимітай сміття на сходи!» (1932);
- «Руки короткі» (1948);
- «Хто не працює, той не їсть!» (1961);
- агітплакати (1961—1965);
- «Хата скраю…» (1963);
- «Удар! Ще удар! Потрапив у ворота!» (1968);
- «Не казка, а бувальщина про врожай» (1972);
- кіноплакати до фільмів
- «50.000 нагороди» (1920-ті);
- «Наша гостинність» (1923);
- «Дім зненависти» (1926);
- ілюстрації до
- книг «Щілини» (1923) і «Вовк» (1936) Джека Лондона;
- книг «Оповідання» і «Мати» Максима Горького (1933, 1947);
- книги «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена (1937);
- альбому «Пушкін» (Київ, 1937, літографія, у співавторстві);
- книги «Народжені бурею» Миколи Островського (1940);
- комедії «Віндзорські насмішниці» Вільяма Шекспіра (1949);
- книги «Діти капітана Гранта» Жуля Верна (1950);
- книги «Літаки» Бориса Палійчука (1952);
- книги «Як це робиться» Карела Чапека (1955);
- книги «Був такий випадок» Володимира Мухіна (1956);
- книги «Дванадцять стільців» Іллі Ільфа та Євгена Петрова (1957);
- книги «Вибране» Шолом-Алейхема (1959);
- збірника «Україна сміється» (Київ, 1960);
- цикли малюнків
- «Фронтові замальовки» (1941—1945);
- «Фронтова сатира» (1944—1946);
- станкові роботи
- «Олександр Пушкін» (1936—1937, автолітографія);
- «Тарас Шевченко та Михайло Щепкін у Москві» (1939);
- «Старий Харків» (1939, акварель);
- «Підпалювачі» (1949);
- серія «Типи, що йдуть у минуле» (1953—1954);
- «Тигр» (1966, акварель).
Вміщував сатиричні малюнки та карикатури в журналі «Червоний перець» (1927—1934) та «Перець» (з 1943 року).
Брав участь у художніх виставках з 1924 року, всеукраїнських — з 1929 року, зарубіжних — з 1931 року.
Роботи художника зберігаються в Літературному музеї мистецтва України, Національному художньому музеї України[2].
Примітки ред.
- ↑ Каплан Лев Борисович / Память народа. (рос.)
- ↑ Каплан Лев Борисович / Трамвай искусств. [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Каплан Лев Борисович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 188.;
- Каплан Лев Борисович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 97.
- Каплан Лев Борисович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 286. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Каплан, Лев Борисович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Санкт-Петербург : Гуманитарное агентство Академический проект, 1995. — Т. 4, книга 2 (Каев—Кобозев). — С. 185. (рос.)
- Каплан Лев Борисович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 285—286. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Л. М. Гутник. Каплан Лев Борисович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.;
- Андрейканіч А. І. Каплан Лев Борисович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 52; [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4;
- Андрейканіч А. І. Каплан Лев Борисович // «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. сторінка 40; [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4.