Вікіпедія

Зникнення Меделейн Мак-Канн

3 травня 2007 року, у португальській туристичній області Алгарве, у місцевості Прая-да-Луж (муніципалітет Лагуш), з туристичного комплексу «Ocean Club» була викрадена чотирьохрічна Меделейн Мак-Канн (англ. Madeleine McCann), донька британської родини медиків, які разом з трьома дітьми приїхали в Алгарве відпочивати. Спочатку португальська поліція вважала, що вона просто заблукала, але далі стало відомо, що її викрали.

Зникнення ред.

 
Туристичний комплекс «Ocean Club», з якого зникла Меделейн Мак-Канн

Меделейн зникла з квартири, де зупинилась її сім'я, ввечері третього травня, в той час як її батьки вечеряли в ресторані неподалік. Близько 21:24 Кейт та Геррі Мак-Канн повернувшись із ресторану, застали тільки порожню постіль. Двері й вікно в номері були відкриті. О 22:00 батьки подзвонили в поліцію й до 04:30 поліція сповістила всі аеропорти в Португалії й Іспанії.

Розслідування ред.

2007 ред.

  • 6 травня — поліцейські патрулі із собаками шукають дівчинку й вважають, що дитина усе ще жива.

Із Британії прилітають експерти для допомоги родині Мак-Каннів.

  • 13 травня — португальська поліція визнає, що в неї немає підозрюваних.
  • 14 травня — британський громадянин, Роберт Мюрат (Robert Murat), який живе неподалік від туристичного комплексу «Ocean Club» був затриманий поліцією, допитаний, офіційно названий підслідним та випущений під підписку про невиїзд з країни (мусить відмічатися у поліції 1 раз у п'ять днів). Поліція пояснює рішення не заарештовувати Мюрата браком доказів того, що злочин скоїв саме він.
  • 16 травня — поліція міста Портімау, о 07:30 ранку затримала, як свідка, громадянина Росії, Сергія Малинку, який був відпущений о 02:40 ранку 17 травня після кількагодинного допиту, що тривав з 17:30. Кримінальна поліція (порт. Polícia Judiciária) вилучила у росіянина два комп'ютери та ще певну кількість матеріалів. Будиночок, де росіянин мешкає разом із батьками, знаходиться на відстані 500 — 600 метрів від туристичного комплексу «Ocean Club», звідки була викрадена Меделейн.
  • 7 вересня — португальська судова поліція офіційно оголосила батьків Меделейн Мак-Канн, Кетрін та Геррі Мак-Канн підозрюваними у смерті власної доньки. За версією поліції, смерть Меделейн настала у номері туристичного комплексу «Ocean Club». Поліція вважає, що смерть була ненавмисна, з наступним захованням тіла батьками.
  • 9 вересня — португальська поліція дозволяє родині Мак-Канн повернутися до Англії, де родина перебуває зараз.

2008 ред.

  • 3 травня 2008 року — виповнився рік з моменту, як у Португалії, в Алгарве, зникла маленька Меделейн Мак-Канн.

Семеро друзів Мак-Каннів було опитано лестерширською поліцією у квітні 2008 року в Англії у присутності кримінальної поліції Португалії[1]. Португальська поліція планувала провести реконструкцію зникнення Меделейн у найближчі місяці, але вона так і не відбулася, тому що друзі відмовилися брати в ній участь. Реконструкцію не збиралися показувати по телебаченню, що викликало у них сумнів в необхідності її проведення[2]. Також у квітні 2008 року, в день, коли Мак-Канни перебували у Брюсселі, записи свідчень Кейт просочилися на іспанське телебачення. У них була інформація про те, чим Меделейн займалася у день свого зникнення, і відповідь Кейт на питання, чому вона не прийшла до Меделейн раніше, коли вона почала плакати. Клеренс Мітчелл, представник Мак-Каннів, назвав витік наклепом; поліція Португалії заперечувала сам факт витоку інформації[3].

Закриття справи ред.

Аліпью Рібейро, директор кримінальної поліції Португалії, пішов у відставку в травні 2008, пославшись на сильний тиск з боку ЗМІ; також він публічно заявив, що поліція поспішно вирішила дати Мак-Каннам статус підозрюваних[4]. 21 липня справа була закрита.

У тому ж місяці перекладені португальською уривки зі щоденника Кейт, який вона передала поліції в серпні 2007 року, були опубліковані без її дозволу в одній з португальських газет. 14 вересня погано перекладені з португальської мови на англійську, вони були опубліковані вже у британській газеті, знову без дозволу Кейт[5]. 4 серпня 2008 року поліція передала ЗМІ на CD-ROM всі матеріали, які у них були у цій справі[6][7].

Книга Гонсалу Амарала ред.

Гонсалу Амарал (порт. Gonçalo Amaral), головний слідчий Кримінальної поліції у цьому процесі, був усунений від розслідування після того, як в одному інтерв'ю звинуватив Скотленд-Ярд у нелегальному захисті британських підданих та пішов на пенсію. Як тільки Мак-Каннів перестали підозрювати, Гонсалу Амарал опублікував книгу «Медді, правда брехні» (порт. «Maddie, a Verdade da Mentira»). У ній він написав, що Меделейн померла в апартаментах і що її батьки причетні до її викрадення[8][9][10]. Португальський суддя у вересні 2009 року заборонив Амаралу повторювати свої звинувачення; публікація та продаж книги були зупинені[11]. Мак-Канни отримали 1,2 мільйона євро компенсації за моральну шкоду[12]. У грудні 2009 року Амарала притягли до відповідальності за публікацію другої книги, «Англійський кляп» (порт. «A Mordaça Inglesa»)[13]. У жовтні 2010 року апеляційний суд Лісабона скасував судову заборону на книги, так як було вирішено, що це порушує його право на свободу вираження[14]. Мак-Канни і Амарал не змогли досягти угоди поза суду.

Наслідки для учасників справи ред.

Роберт Мюрат — британський громадянин, названий підслідним та випущений під підписку про невиїзд з країни, більше не може знайти роботу, його сайт, що торгував нерухомістю закрився. Мюрат знайшов у двох своїх машинах заховані системи GPS, які передав Кримінальній поліції на розслідування. Громадянину Росії, Сергію Малинці спалили автомобіль «Ауді» та написали біля будинку «Говори!» (порт. Fala!).

Посилання ред.

Джерела ред.

  1. ↑ Madeleine interviews set to begin (en-GB) . 8 квітня 2008. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  2. ↑ McCann reconstruction called off (en-GB) . 27 травня 2008. Архів оригіналу за 30 травня 2008. Процитовано 9 вересня 2021.
  3. ↑ McCanns angry over Madeleine leak (en-GB) . 11 квітня 2008. Архів оригіналу за 12 січня 2009. Процитовано 9 вересня 2021.
  4. ↑ Madeleine police chief quits post (en-GB) . 7 травня 2008. Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 9 вересня 2021.
  5. ↑ Paper apology over McCann diary (en-GB) . 21 вересня 2008. Архів оригіналу за 3 квітня 2012. Процитовано 9 вересня 2021.
  6. ↑ McCanns hope for end to speculation as police release complete file on Madeleine. the Guardian (англ.). 4 серпня 2008. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  7. ↑ Madeleine revelations offer few facts (en-GB) . 7 серпня 2008. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 9 вересня 2021.
  8. ↑ Madeleine police chief to launch 'explosive' book. the Guardian (англ.). 19 липня 2008. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  9. ↑ Detective's book claims Madeleine McCann died in apartment. the Guardian (англ.). 24 липня 2008. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  10. ↑ On the front line in the search for Maddie. the Guardian (англ.). 2 серпня 2008. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  11. ↑ Judge bans policeman's Madeleine book. The Independent (англ.). 22 жовтня 2011. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  12. ↑ McCann's parents to attend libel case against police officer. http://edition.cnn.com/ (англ.). 11 січня 2010. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  13. ↑ Case against Madeleine McCann detective postponed. The Independent (англ.). 11 грудня 2009. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 вересня 2021.
  14. ↑ Madeleine McCann book ban overturned by Portuguese court. the Guardian (англ.). 19 жовтня 2010. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зникнення_Меделейн_Мак-Канн&oldid=41343509