Землекоп рудохвостий
вид птахів
| Землекоп рудохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Geositta rufipennis (Burmeister, 1860) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Geobamon rufipennis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Землекоп рудохвостий[2] (Geositta rufipennis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Південній Америці.
Підвиди ред.
Виділяють шість підвидів:[3]
- G. r. fasciata (Philippi & Landbeck, 1864) — західна Болівія (від Ла-Паса до Потосі) і західні схили Анд на півночі і в центрі Чилі (від Атаками до Арауканії);
- G. r. harrisoni Marin, Kiff & Peña, 1989 — північне Чилі (південно-західна Антофагаста);
- G. r. rufipennis (Burmeister, 1860) — північно-західна Аргентина (від Жужуя до Сан-Хуана);
- G. r. giaii Contreras, 1976 — південно-західна Аргентина (від Неукена до Чубута), спостерігалися також південніше, в Санта-Крусі та в чилійській провінції Магальянес;
- G. r. ottowi Hoy, G, 1968 — Сьєррас-де-Кордова[en] (північ центральної Аргентини);
- G. r. hoyi Contreras, 1980 — західна і південно-західна Аргентина (від Мендоси на південь до центрального Неукена) і південне Чилі (на південь від Айсена).
Поширення і екологія ред.
Рудохвості землекопи мешкають в Болівії, Аргентині і Чилі. Вони живуть серед скель, у високогірних чагарникових заростях та на гірських луках. Зустрічаються на висоті від 2200 до 4400 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Geositta rufipennis. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 23 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |