Жайворонок криводзьобий
| Жайворонок криводзьобий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Криводзьобий жайворонок (малюнок Ендрю Сміта 1838 р.)
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Certhilauda curvirostris (Hermann, 1783) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Alauda curvirostris | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Жайворонок криводзьобий[2] (Certhilauda curvirostris) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae) Мешкає в Південно-Африканській Республіці і в Намібії.
Опис ред.
Виду притаманний статевий диморфізм. Довжина тіла самців криводзьобих жайворнків становить 19-20 см, з яких 6,4-8 см припадає на хвіст. Самиці помітно менші, доввжина їх тіла становить 16-17 см, з яких 6,5-6,6 см припадає на хвіст. Довжина дзьоба становить 3-3,8 см у самців і 2,7-2,8 см у самиць.
Голова темно-коричнева, поцяткована світло-коричневими і білими плямками. Бічні сторони голови світло-коричневі, над очима світла смуга, від очей до дзьоба ідуть темні смуги. Горло білувате, шия світло-коричнева з темно-коричневими плямками. Верхня частина тіла коричнева. Груди жовтувато-коричневі, поцятковані темно-коричневими смужками, живіт і гузка кремові або світло-коричневі з жовтуватим відтінком. Крила і хвіст темно-коричневі. Рульові пера мають червонувато-коричневі края.
Представники підвиду C. c. falcirostris мають дещо довший дзьоб (довжиною 3,2-3,8 см у самців і 2,7-2,9 у самиць). Верхня сторона тіла в них світліша.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- C. c. falcirostris Reichenow, 1916 — південний захід Намібії і захід ПАР
- C. c. curvirostris (Hermann, 1783) — південний захід ПАР.
Підвидами криводзьобого жайворонка також вважалися західні, сірошиї, східні і агульгаські жайворонки.
Поширення і екологія ред.
Криводзьобі жайворонки мешкають на заході Намібії і Південно-Африканської Республіки. Вони живуть в прибережних районах, порослих невисокою рослинністю і чагарником, на полях, серед фінбошу (чагарників) а також на голих піщаних ділянках.
Поведінка ред.
Криводзьобі жайворонки живуть поодинці або парами. Харчуються здебільшого безхребетними. Сезон розмноження триває в серпні-жовтні. Як і більшість жайворонків, розміщують гніздо на землі.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2013). Certhilauda curvirostris. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Nicators, Bearded Reedling, larks (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 17 лютого 2021.
Джерела ред.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
Посилання ред.
- Image and Classification at Animal Diversity Web [Архівовано 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Cape long-billed lark - Species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |