Жайворонок агульгаський
| Жайворонок агульгаський | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_perched.jpg) Агульгаський жайворонок (заповідник Де Хооп)
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Certhilauda brevirostris Roberts, 1941 | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Certhilauda curvirostris brevirostris | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Жайворонок агульгаський[1] (Certhilauda brevirostris) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Alaudidae).[2] Ендемік Південно-Африканської Республіки. Деякі дослідники вважають його підвидом криводзьобого жайворонка. Птах потенційно знаходиться під загрозою зникнення.
Опис ред.
Довжина тіла птаха становить 18-21 см, вага 35-48 г. Довжина дзьоба становить 2-2,2 см. Самці дещо більші і важчі за самиць і мають довший дзьоб. Верхня частина тіла сіро-коричнева або охриста, поцяткована темними плямками. Нижня частина тіла блідо-кремово-біла і також поляткована темними смужками. Над і під очима є білі смужки.
Поширення і екологія ред.
Агульгаський жайворонок є ендеміком Західнокапської провінції Південно-Африканської Республіки. Ареал птаха не перевищує 15000 км² і простягається від Голкового мису до Моссел-Бей. Це осілий вид птахів.
Більшу частину ареалу поширення птаха займають поля і пасовища, і лише третину — фінбош (чагарники) і кару (пустища).
Поведінка ред.
Це малодосліджений вид птахів. Він харчується здебільшого безхребетними і насінням. Як і більшість жайворонків, розміщує гніздо на землі. Розмножується в вересні-жовтні, пташенята покидають гніздо в жовтні-листопаді.
Примітки ред.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Nicators, Bearded Reedling, larks (англ.). IOC World Bird List (v11.1). Процитовано 17 лютого 2021.
Джерела ред.
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
- Sibley, C. G. and Monroe, B. L. (1990) Distribution and taxonomy of birds of the world. New Haven, USA: Yale University Press. ISBN 0-300-04969-2, ISBN 978-0-300-04969-5
- Sibley, C. G. and Monroe, B. L. (1993) A supplement to Distribution and taxonomy of birds of the world. New Haven, USA: Yale University Press.
- Rudolf Pätzold: Die Lerchen der Welt. Westarp Wissenschaften, Magdeburg 1994, ISBN 3-89432-422-8.
- Rudolf Pätzold: Kompendium der Lerchen. Alle Lerchen unserer Erde. Jan-Schimkat-Medienpublikation, Dresden 2003, ISBN 3-00-011219-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |