Економічні райони СРСР

Економічні райони СРСР — цілісна в економічному відношенні частини країни, в основі кожної з яких — територіально-виробничий комплекс, що характеризувався певним поєднанням галузей виробництва, різносторонніми зв'язками між ними, спільністю економіко-географічного положення та історичного минулого, що забезпечували загальнодержавну спеціалізацію цього району в територіальному розподілі праці.

Історія виділення ред.

Сітка економічних районів, що існувала в СРСР, неодноразово мінялася. Останній поділ було затверджено в 1963 і уточнено в 1966. Територія країни ділилася на 18 економічних районів, окремо виділялася Молдавська РСР (дані на початок 1975).

РРФСР ред.

УРСР ред.

 
Економічні райони Української РСР. Червоний — Донецько-Придніпровський, синій — Південно-Західний, зелений — Південний

БРСР ред.

Прибалтика ред.

Кавказ ред.

Молдавська РСР ред.

Казахська РСР ред.

Середня Азія ред.

Промислові райони і ТПК СРСР ред.

Крім економічних районів СРСР на території Радянського Союзу виділялося 5 промислових районів:

В 1980-х роках виділялися і розвивалися територіально-виробничі комплекси (ТПК), найбільші з яких:

  • Західно-Сибірський (нафтова та газова промисловість Тюменської області РРФСР),
  • Кансько-Ачинський (вугільна промисловість Красноярського краю РРФСР),
  • Південно-Якутський (вугільна промисловість Якутській АРСР),
  • Тимано-Печорський (вугільна та нафтова промисловість Комі АРСР, Ненецького АО РРФСР),
  • Саянський (кольорова металургія Хакаського АО РРФСР),
  • Курська Магнітна Аномалія, КМА (залізорудна, металургійна промисловість Бєлгородської, Курської областей РРФСР),
  • Павлодар-Екибастузький (вугільна промисловість Павлодарської області КазССР).

Див. також ред.