Едуард Тетбу де Маріньї
Едуард Тебу де Маріньї (фр. Jacques-Victor-Edouard Taitbout de Marigny) (1793—1852) — дипломат, географ, археолог, колекціонер старожитностей, художник[2]. З 1820-х віце-консул Нідерландів в Феодосії, потім в Одесі, консул (1830), генеральний консул Нідерландів у портах чорноморських і азовських (1848); в 1840-х власник і капітан брига «Юлія». У 1821, 1823—1825, 1829—1851 роках неодноразово обстежував узбережжя Азовського, Чорного і Середземного морів, всюди звертав увагу на залишки старожитностей, вивчав історію, побут і культуру прибережних народів[3].
| Едуард Тебу де Маріньї | |
|---|---|
| фр. Edouard Taitbout de Marigny | |
| Народився |
28 березня 1793 Короніd[1] |
| Помер |
11 квітня 1852 (59 років) Одеса |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | художник, мандрівник, мандрівник-дослідник |
| Галузь | Росія, Кавказ, Чорне море і Азовське море |
| Відомий завдяки |
Віце-консул Нідерландів в Феодосії, в Одесі генеральний консул Нідерландів в портах чорноморських і азовських (1848) |
| Знання мов | французька |
| Членство | Французьке географічне товариство[1] |
Життєпис ред.
Народився 28 березня 1793 року в старовинній французькій аристократичній родині. У 1813 році Тебу де Маріньї прибув до Анапи, в 1818 році брав участь в експедиції до берегів Черкесії. Це дозволило Тебу де Маріньї близько ознайомитися з причорноморськими племенами адигів — шапсуги і натухайцев. Велику допомогу йому в цьому надавав Рафаелло Скассі. В кінці квітня 1818 року Тебу де Маріньї разом з Рафаелло Скассі відплив на спеціально побудованому легкому судні «Черкесія» з Алушти в Геленджик, куди прибув 2 травня. Тут його судно простояло до 16 травня, а потім він відплив до гирла річки Пшади, звідки в кінці травня повернувся до Криму в Керч. Через місяць Тебу де Маріньї знову повторив цей рейс: 1 липня він був в Геленджику, 11 липня — в гирлах Пшада, 22 липня — повернувся до Криму в Феодосію. Подібно Скассі, Тебу де Маріньї намагався встановити дружні відносини з натухайцями і шапсугами шляхом розвитку з ними торгівлі та обміну. У цьому його підтримував тодішній херсонський військовий губернатор і одеський градоначальник граф Луї Ланжерон. Однак ці плани зустріли протидію з боку кавказьких військової влади, що, мабуть, змусило Тебу де Маріньї залишити службу.
У 1821 році Тебу де Маріньї став нідерландським віце-консулом портів Чорного моря; в 1823—1824 рр. за завданням нідерландського уряду він, об'їжджаючи береги Чорного моря, знову кілька разів відвідав Черкессію. У 1830 році стає нідерландським консулом в Одесі, де залишався до кінця свого життя[4].
Тебу де Маріньї був активним членом Одеського товариства історії та старожитностей, входив до складу видавничого комітету цього товариства. Свої подорожі в Черкесію Тебу де Маріньї вперше описав у книжці, виданій французькою мовою 1821 р. в Брюсселі (Подорож 1818 р.), яка була потім перевидана (з включенням опису подорожі 1823—1824 рр.) Клапротом з його примітками в II томі «Подорожі в астраханські і кавказькі степи» Яна Потоцького (Париж, 1829 р.). Третє видання (також французькою мовою) з описом подорожей 1818 і 1823—1824 рр. вийшло 1839 р. (Одеса та Сімферополь); четверте видання (англійською мовою) — 1837 р. (Лондон).
Щоденники подорожей Тебу де Маріньї містять різноманітний матеріал з етнографії причорноморських адигів, цінність якого визначається головним чином тим, що він заснований на безпосередніх особистих враженнях автора. Хоча Тебу де Маріньї здійснював свої подорожі переважно з комерційними і політичними цілями, він приділяв велику увагу не тільки господарському і суспільно-політичному ладу черкесів, але і їх суспільному і сімейному побуту, релігійним віруванням та духовній культурі.
Автор праць ред.
- VOYAGES FAITS SUR LA COTE DE CIRCASSIE EN 1818 (Подорож до Черкесії у 1818)[5].
Примітки ред.
- ↑ а б https://books.google.fr/books?id=sKVkkcuNBkkC&printsec=frontcover&hl=fr#v=onepage&q&f=false
- ↑ Мариньи (Эдуард Тетбу де Мариньи). Ночной пейзаж. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
- ↑ Жак Виктор Эдуард Тэтбу де Мариньи
- ↑ МАТЕРІАЛИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ІНОЗЕМНИХ КОНСУЛЬСТВ У ОДЕСІ В XIX — НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
- ↑ Тэбу де Мариньи. Путешествие в Черкессию. Написано шевалье Тетбу де Мариньи, консулом Его Величества Короля Нидерландов в Одессе. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 27 листопада 2018.