Дмитро Галичин (30 жовтня 1895  — †26 березня 1961, Бруклін, США) — український політичний діяч, громадський діяч, публіцист. Президент Українського Народного Союзу, (1955–1961) президент Українського Конгресового комітету Америки, виконавчий директор Комітета пам'ятника Тарасові Шевченку

Дмитро Галичин
Народився 30 жовтня 1895(1895-10-30) або 1895[1]
Дички, Рогатинський район, Івано-Франківська область
Помер 26 березня 1961(1961-03-26) або 1961[1]
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  Австро-Угорщина
Діяльність публіцист, лідер спільноти, політик
Галузь публіцистика[1], політична діяльність[1][1] і активізм[1]
Знання мов українська[1]

Біографія ред.

Дмитро Галичин народився 30 жовтня 1895 року в селянській сім'ї в селі Дички (тепер Рогатинського р-ну) в Західній Україні, де й почав свою початкову освіту. Середню школу закінчив у повітовому місті Рогатині й опісля вступив на студії закордонної торгівлі на Віденському університеті під час першої світової війни. Покликаний до військової служби в австрійській армії, він вступив добровольцем до Легіону Українських Січових Стрільців та, як старшина Української Армії, брав активну участь у визвольній війні українського народу, що закінчилася створенням Української Народної Республіки. Після тодішньої поразки УНР знову повернувся до Відня. До США приїхав у 1923 році і відразу активно включився в громадське життя. В 1933 році на 18-й конвенції Українського Народного Союзу, що відбувалася у Детройті, був обраний головним секретарем УНС.

Джерела ред.

  1. а б в г д е ж и Czech National Authority Database