Дереволаз вузькодзьобий
| Дереволаз вузькодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lepidocolaptes angustirostris (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Dendrocopus angustirostris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дереволаз вузькодзьобий[2] (Lepidocolaptes angustirostris) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 18-22 см, самці важать 23-37,7 г, самиці 21,5-33,5 г. Верхня частина голови чорна, поцяткована білуватими або жовтуватими смужками, над очима білі "брови". Спина рудувато-коричнева або коричнева. Груди і живіт білі або білуваті з коричнюватим відтінком. Дзьоб довгий, вузький, вигнутий, рожевуватий або білуватий.
Підвиди ред.
Виділяють вісім підвидів:[3]
- L. a. griseiceps Mees, 1974 — південний Суринам (Сипалівіні), північна Бразилія (на північ від Амазонки на сході Пари і в Амапі);
- L. a. coronatus (Lesson, R, 1830) — східна Бразилія (від Мараньяну і Піауї до Гояса і Баїї);
- L. a. bahiae (Hellmayr, 1903) — східна Бразилія (Піауї, Сеара і внутрішні райони Баїї);
- L. a. bivittatus (Lichtenstein, MHK, 1822) — північна і східна Болівія та центральна і південно-східна Бразилія;
- L. a. hellmayri Naumburg, 1925 — східні схили Болівійських Анд;
- L. a. certhiolus (Todd, 1913) — центральна і південна Болівія, західний Парагвай і північно-західна Аргентина (південно-східний Жужуй, північна Сальта);
- L. a. angustirostris (Vieillot, 1818) — східний Парагвай, південно-західна Бразилія (захід Мату-Гросу-ду-Сул) і північна Аргентина;
- L. a. praedatus (Cherrie, 1916) — північна і центральна Аргентина, західний і центральний Уругвай і крайній південь Бразилії (захід і південний захід Ріу-Гранді-ду-Сул).
Поширення і екологія ред.
Вузькодзьобі дереволази мешкають в Бразилії, Болівії, Парагваї, Уругваї, Аргентині і Суринамі. Вони живуть в сухих і вологих саванах серрадо, в сухих тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях Чако, на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 3000 м над рівнем моря, переважно на висоті до 2300 м над рівнем моря. Живляться безхребетними і дрібними хребетними, яких шукають під корою. Гніздяться в дуплах, в кладці 2-3 яйця. Насиджують і самиці, і самці.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Lepidocolaptes angustirostris. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |