Даніель Брюль
Даніель Сесар Мартін Брюль Ґонсалес Домінґо (кат. Daniel César Martín Brühl González Domingo; нар. 16 червня 1978, Барселона), більш відомий як Даніель Брюль (нім. Daniel Brühl) — німецький актор.
| Даніель Брюль | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| нім. Daniel Brühl[1] | |||||
 | |||||
| Ім'я при народженні | Даніель Сесар Мартін Брюль Ґонсалес Домінґо | ||||
| Народився |
16 червня 1978 (45 років) Барселона, Іспанія | ||||
| Громадянство |
 Німеччина | ||||
| Діяльність | актор | ||||
| Alma mater | Dreikönigsgymnasiumd | ||||
| Роки діяльності | 1995 — нині | ||||
| Батьки | Hanno Brühld | ||||
| IMDb | ID 0117709 | ||||
| Нагороди та премії | |||||
| |||||
|
| |||||
 Даніель Брюль у Вікісховищі | |||||
Дитинство ред.
Даніель народився в Барселоні, Іспанія, в сім'ї німецького режисера Ханно Брюля і його дружини, вчительки з Каталонії.
Незабаром після його народження сім'я переїхала до Кельну (Німеччина), де він і виріс. Оскільки він народився в інтернаціональній родині, вільно говорить іспанською, німецькою, французькою та англійською мовами, також володіє і каталанською.
Кар'єра ред.
Даніель почав свою акторську кар'єру в юному віці, але глобальний прорив відбувся в 2003 році після виходу фільму «Ґуд бай, Ленін!», в якому він зіграв головну роль Алекса Кернера. За цю роль він отримав нагороду Європейської кіноакадемії як найкращий актор.
У 2004 році вперше спробував себе в англомовному фільмі «Дами в ліловому», зігравши разом з такими легендами британського кінематографа, як Джуді Денч і Меггі Сміт. У цьому ж році отримав нагороду за найкращу акторську роботу (вибір аудиторії) за фільм «До чого помисли про кохання?», і одночасно номінований на аналогічну номінацію за фільм «Вихователі».
У 2006 році був у складі журі Каннського кінофестивалю.
У вересні 2006 року в Іспанії вийшов фільм «Сальвадор», відзначений на фестивалі в Каннах. У цій роботі Даніель Брюль зіграв головну роль — Сальвадора, каталонського анархіста за часів режиму Франко.
Нові роботи Даніеля включають в себе англо-російський фільм «По етапу», де він грає молодого нациста.
У червні 2006 року він знімався у фільмі «2 дні в Парижі», романтичній комедії, знятою французькою актрисою Жюлі Дельпі, яка теж знялася в цій картині.
Даніелю Брюлю надходить безліч пропозицій від різних режисерів. Закінчено зйомки фільму «Крабат», заснованому на відомій дитячій книзі, де він грає роль Тонди. Ця робота побачила світ у Німеччині на початку 2008 року.
У 2013 році ще більшу популярність Брюлю принесла роль Нікі Лауди у фільмі «Гонка», за яку він отримав номінації на «Золотий глобус» і BAFTA. З шорт-листа «Оскара» його витіснив Джона Гілл.
Фільмографія ред.
Громадська позиція ред.
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[2]
У 2022 році в своєму інстаграмі викладав пост в підтримку України та рекламував фонд для допомоги українським біженцям.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129255335 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
Джерела ред.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (лютий 2014) |
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даніель Брюль |