Гвідо Кастельнуово
Гвідо Кастельнуово (італ. Guido Castelnuovo; 14 серпня 1865, Венеція — 27 квітня 1952, Рим) — італійський математик. Кастельнуово відомий завдяки своєму внеску в алгебричну геометрію, його роботи з теорії ймовірностей також помітні.
| Гвідо Кастельнуово | |
|---|---|
| італ. Guido Castelnuovo | |
 | |
| Народився |
14 серпня 1865[1][2][…] Венеція, Австрійська імперія[3] |
| Помер |
27 квітня 1952[1][2][…] (86 років) Рим, Італія[3] |
| Поховання | Кампо Верано |
| Країна |
.svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | математик, статистик, політик |
| Alma mater | Падуанський університет |
| Галузь | алгебрична геометрія і математик |
| Заклад |
Римський університет ла Сапієнца[2] Consiglio Nazionale delle Ricerched[2] Вища нормальна школа |
| Посада | довічний сенатор |
| Науковий керівник | Джузеппе Веронезе[4] |
| Відомі учні |
Filadelfo Insolerad Федеріго Енрікес Оскар Зарицький |
| Аспіранти, докторанти |
Enrico Bompianid[5] Федеріго Енрікес[6] Margherita Beloch Piazzollad[7] Gheorghe Mihocd[7] Оскар Зарицький[7] |
| Членство |
Леопольдина Національна академія дей-Лінчей Національна академія наук Італіїd Туринська академія наук[3] |
| Партія | незалежний політик |
| Батько | Енріко Кастельнуовоd |
| Діти | Емма Кастельнуовоd |
| Родичі | Федеріго Енрікес |
| Нагороди | |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Гвідо Кастельнуово у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народився в родині письменника Енріко Кастельнуово і Емми Леві. Вивчав математику в Падуї під керівництвом відомого італійського геометра Джузеппе Веронезе . 1886 року закінчив університет і провів близько року в Римі, де вивчав вищу геометрію, 1888-го призначений асистентом Енріко Д'Овідіо[en] в Туринському університеті. Великий вплив на нього справили роботи Коррадо Сегре[en], який працював в цьому ж університеті. 1891 року він повертається до Рима і працює професором кафедри аналітичної і проєктивної геометрії. 1928 року вчений виступає з доповіддю з алгебричної геометрії (La geometria algebrica e la scuola italiana) на Міжнародному конгресі математиків у Болоньї. 1935 року Г. Кастельнуово йде у відставку.
Під час Другої світової війни він, як і багато інших євреїв, мусив переховуватися; він підпільно веде курс математики для студентів єврейського походження, які також переховувалися. Після закінчення війни Г. Кастельнуово обирють президентом закритої 1939 року урядом Б. Муссоліні і відродженої потім Академії деї Лінчеї, він стає довічним сенатором Італії.
Онукою Г. Кастельнуово була лінгвістка Анна Морпурго Девіс.
Праці ред.
Основною галуззю досліджень ученого була алгебрична геометрія. Під час роботи в Турині Кастельнуово опублікував кілька робіт про алгебричні криві, також він займався теорією лінійних систем[en] і надав її проєктивно-геометричну інтерпретацію. Протягом 20 років Кастельнуово у співпраці з Енрікесом опублікував серію статей, якими завершено біраціональну класифікацію алгебричних поверхонь. В університеті він вів курси з алгебричних функцій і абелевих інтегралів, неевклідової і диференціальної геометрії, інтерполяції та теорії ймовірностей; 1919 року опублікував двотомну працю Calcolo della probabilità. Кастельнуово також написав книгу з теорії та основ аналізу (Le origini del calcolo infinitesimale nell'era moderna). Всього він опублікував понад 100 книг, статей і мемуарів.
Примітки ред.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б в г д www.accademiadellescienze.it
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Література ред.
- Jeremy Gray. The classification of algebraic surfaces by Castelnuovo and Enriques — Mathematical Intelligencer 1999, Nr.1
- Emma Castelnuovo. L universita clandestina a Roma — Bolletino Unione Matematica Italiana, Ser.8, Bd.4a, 2001, S.63 (seine Tochter)
- dies. Enriques e Castelnuovo — Boll. Un. Mat.Italiana, Ser.7, Bd.11, 1997, S.227
Посилання ред.
- Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Гвідо Кастельнуово в архіві MacTutor (англ.)