Гвоздики (рід)
Гвоздики[1], гвозди́ка[2][3] (Dianthus) — рід багаторічних рослин із родини гвоздикових.
| Гвоздики | |
|---|---|
| |
| Гвоздики садові (Dianthus caryophyllus) — типовий вид. Загальний вигляд групи квітучих рослин. Ботанічний сад, Геттінген, Німеччина | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Рід: | Гвоздики (Dianthus) L. (1753) |
| Види | |
|
338 див. Список видів роду гвоздики | |
| Синоніми | |
|
Caryophyllus Mill. | |
 Вікісховище: Dianthus
| |
Назва ред.
Родова латинська назва Dianthus походить від грец. δῖος — божественний і грец. ἄνθος — квітка: квітка Зевса, Юпітера; дана рослині Ліннеєм завдяки гарним квіткам[4][5].
Назва гвоздик є запозиченням з польської мови gozdzik — «гвоздики»[6]. В українських словниках зафіксовані також назви звоздик[7], звоздики[8]. Ю. Кобів подає назву роду у множині, подібно до порічок, дзвоників, нагідок[9].
Ботанічний опис ред.
Багаторічні трави і напівкущі з лінійним або лінійно-ланцетоподібним листям.
Квітки поодинокі або по 2—3 на кінцях гілочок. Чашечка циліндрична або циліндрично-конічна, з численними поздовжніми жилками і (1) 2—4 (5) парами лускоподібних чашолистків, що каскадом налягають один на одного. Пелюсток п'ять, з довгими нігтиками і зубчастим, торочкувато розсіченим відгином, зрідка цілісним. Тичинок десять. Стовпчиків два.
Плід — циліндрична коробочка, сидяча або на короткому карпофорі, одногніздна, що розкривається чотирма зубцями. Насіння численне, сплющене, овальне, чорного кольору, горбкувате.
Більшість видів роду легко гібридизують між собою.
Географічне поширення і екологія ред.
Близько 300—350 видів (див. Список видів роду Гвоздика) у Європі, Азії, Африці, а частина в Північній Америці. Найбагатше рід представлений в Середземномор'ї. Багато видів введені в культуру як декоративні рослини і іноді натуралізуються[10].
Господарське значення ред.
Деякі види гвоздик культивуються як однорічні і зацвітають у рік посіву, а інші — як дворічні, тобто в рік посіву розвивають тільки розеткові листки, а цвітуть на другий рік. У декоративному садівництві використовуються численні гібриди. Ця рослина була особливо популярною в Радянському Союзі, де червоні квіти були символом Перемоги у німецько-радянській війні.
Деякі з видів ред.
- Dianthus alpinus
- Гвоздики пучкуваті (Dianthus armeria)
- Dianthus barbatus — гвоздики бородаті. Садова рослина.
- Dianthus carthusianorum — гвоздики картузійські
- Dianthus caryophyllus L.[11] — гвоздики садові, або гвоздики голландські
- Dianthus caryophyllus var. schabaud — гвоздики Шабо.
- Dianthus chinensis — гвоздики китайські. Садова рослина.
- Dianthus deltoides L. — гвоздики крапчасті
- Dianthus gratianopolitanus — гвоздики сизі
- Dianthus japonicus
- Dianthus nardiformis
- Dianthus superbus — гвоздики пишні
Повний список див. Список видів роду гвоздики.
Легенда виникнення ред.
Яскраво-червоний колір гвоздик, що так приємно милує зір, таïть у собі водночас немов би щось зловісне — наче нагадує кров. І справді, у багатьох випадках історія цієї квітки, виявляється, пов'язана з низкою кривавих історичних подій, починаючи вже з грецького міфу, де йдеться про її походження.
Розповідають, що якось богиня Діана поверталась роздратована з невдалого полювання і зустріла вродливого пастушка, котрий весело грав на сопілці. Украй розгнівана богиня картає пастуха за те, що той розігнав своєю музикою всю її дичину, і погрожує вбити його. Пастушок виправдовується, клянеться, що ні в чому не винен, благає зглянутись. Проте богиня, не тямлячи себе від люті, кидається до нього й вириває йому очі.
І тільки опам'ятавшись, Діана розуміє весь жах скоєного. Її починає гризти сумління: образ лагідних, благаючих прощення очей пастушка переслідує Діану повсюдно, не дає ні хвилини спокою; та щось виправити вона вже не в змозі.
Щоб увічнити очі пастушка, які так жалібно дивилися на неї, Діана кидає їх на стежку – і тієї ж миті у тому місці з'являються дві червоні гвоздики, котрі нагадують про скоєний злочин та безневинно пролиту кров.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Dianthus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.>
- ↑ Гвоздика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Каден Н. Н., Терентьева Н. Н. Этимологический словарь научных названий сосудистых растений, дикорастущих и разводимых в СССР. Вып. 1. — М.: изд-во МГУ, 1979. — С. 57
- ↑ Флора СССР / гл. ред. В. Л. Комаров. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1936. — Т. 6. — С. 430. — 956, XXXVI с. — 5200 екз. (рос.)
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 487.
- ↑ Верхратскіи И. Списъ важнѣйшихъ выразівъ рускои ботанічнои термінольогіѣ и номенклятуры зъ оглядомъ на шкільну науку въ высшихъ клясахъ гімназіѣ. — Львівь : НТШ, 1892. — 48 с.
- ↑ Верхратский І. Ботаніка на висші кляси шкіл середних (після учебника Д-ра О. Ростафиньского). — Львів : НТШ, 1896. — 150 с.
- ↑ Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Кузьмина М. Л. Род 50. Гвоздика - Dianthus L.. — М. : Тов-во научн. изд. КМК, 2004. — Т. 11, вип. Флора Восточной Європы. — С. 273.
- ↑ Dianthus в базі даних Index Nominum Genericorum (ING) [Архівовано 7 травня 2009 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 25 травня 2010)
Джерела ред.
- Горшкова С. Г. Род 498. Гвоздика — Dianthus // Флора СССР / гл. ред. В. Л. Комаров. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1936. — Т. 6. — С. 803—861. — 956, XXXVI с. — 5200 екз. (рос.)
- Морфологія плодів та насіння квіткових рослин світової флори / Й. Й. Сікура, А. Й. Сікура, В. В. Капустян. — Київ : Знання України, 2008. — Т. Кн. 4. — 80 с. — ISBN 978-966-316-213-3.
- Латинська мова та основи біологічної термінології (Н.Г Ревак; В.Т. Сулим; О.Ю. Назаренко) / Міністерство освіти і науки України. Львівський національний університет імені Івана Франка (2014) - 166с.
Посилання ред.
- Гвоздика // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 100. — 224 с.
- Гвоздика // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 62. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Федорончук М. М., Чорней І. І. Рід Dianthus L. (Caryophyllaceae Juss.) флори України. Таксономічний і нозологічний аналіз // Заповідна справа в Україні. — 2005. — Т. 11, № 2. — С. 9-18. Архівовано з джерела 5 червня 2019. Процитовано.
- Гвоздики (рід): інформація на сайті GRIN(англ.) (Перевірено 25 травня 2010)
- EOL [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.](Перевірено 25 травня 2010)
- Із БСЕ[недоступне посилання з липня 2019] (Перевірено 25 травня 2010)
- Гвоздика [Архівовано 2 травня 2011 у Wayback Machine.] в Енциклопедії декоративних садових рослин [Архівовано 21 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Гвоздика в Енциклопедії садових рослин
- Андреева О. Многолетняя гвоздика в садовом дизайне. [Архівовано 3 липня 2011 у Wayback Machine.]