Гаспар Граціані
Гаспар Граціані (рум. Gaspar Graziani, пол. Kasper Gratiani, італ. Gasparo Graziani, нар. 1580 — пом. вересень 1620) — господар Молдовського князівства з лютого 1619 до вересня 1620 року.
| Гаспар Граціані | |
|---|---|
 | |
| Господар Молдовського князівства | |
| лютий 1619 — вересень 1620 | |
| Попередник | Раду Міхня |
| Наступник | Александр IV Ілляш |
| Народився |
1580 Далмація, Хорватія |
| Помер |
1620 Цецора, Ясси, Молдовське князівство |
| Відомий як | дипломат, перекладач |
| Країна | Венеційська республіка |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Ранні роки ред.
Гаспар Граціані народився у Далмації (Хорватія) у 1580 році (ймовірно). Граціані був на службі у декількох європейських державах: він був перекладачем англійської дипломатичної місії в Османській імперії, а потім посланником одночасно тосканського герцога Козімо II Медічі і іспанського віце-короля Неаполя у Порті. Також вів переговори про звільнення християнських моряків, які були захоплені піратами.
У 1616 році султан Ахмед I нагородив Граціані званням герцога Паросу і Наксоса. У лютому 1619 року стає господарем Молдовського князівства.
Господар Молдовського князівства ред.
Граціані з перших днів свого правління викликав ненависть у місцевого населення. У 1619 році він з жорстокістю придушив повстання в Оргіїві.
Ще в 1618 році почалася Тридцятирічна війна, яка дещо зачепила і Молдовське князівство. Османська імперія, підбурювана антигабсбургськими силами, вирішила підкорити Польщу.
У 1620 році Гаспар Граціані, якого турецький султан хотів змістити з трону, повідомив про своє бажання приєднатися до Речі Посполитої та пообіцяв Станіславу Жолкевському 25 тисяч війська, якщо він прийде йому на допомогу — битися проти турків[1]. Через деякий час турецькі війська увійшли до Молдови. До них примкнули загони з Валахії (10 тис.), угорці, татари і антипольськи настроєні молдовани (20 тис.). Вирішальна битва турків з поляками відбулася біля міста Цецори. Гаспар Граціані перейшов на бік поляків. В результаті багатоденного бою польське військо було повністю розгромлене, його командувач Станіслав Жолкевський загинув. Молдовські бояри схопили Граціані, який спробував втекти, і вбили його.
Наступним господарем Молдови став Олександр IV Ілляш, який добився від Порти свого призначення, пообіцявши сплатити харач розміром у 40 000 золотих.
Пам'ять ред.
- Життя Гаспара Граціані слугувала основою трагедії Іоана Славіча «Гаспар Граціані» (1888).
Примітки ред.
- ↑ Жовква під Львовом: могила лицаря, який завоював Москву [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.] (укр.)
Посилання ред.
- Біографія Гаспара Граціані (укр.)
- Cognome Graziani [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
- L'origine del cognome Graziani(італ.)
| Попередник: | Господар Молдови 1619-1620 |
Наступник: |
| Раду Міхня | Александр IV Ілляш |