Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/11 лютого 2024

	На вилучення: 9 травня 10 травня 11 травня 12 травня 13 травня 14 травня 15 травня	<< | >>
Див. також усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості Інші статті-кандидати на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування

---

Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!

↓	Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Житомирський планетарій

• Поставив: --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:13, 11 лютого 2024 (UTC)
•  За:

1. ВП:НЕПРОРОК. Заморожене будівництво, джерел мало. Важливу інформацію звідси я переніс в збірну статтю Планетарії України (вийшло 2 з половиною рядки). Пропоную замінити статтю редиректом на Планетарії України. --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:13, 11 лютого 2024 (UTC)
2. Статтю варто написати все ж після відкриття планетарію.--Звірі (обговорення) 11:34, 11 лютого 2024 (UTC)

   Об'єкти незавершеного будівництва часто стають місцевими пам'ятками архітектури. ==Zibex (обговорення) 14:55, 12 лютого 2024 (UTC)

•  Проти:
•  Утримуюсь:

1. Обговорення може зацікавити @Dmytro Tvardovskyi, Звірі, Olvin та Kp1964. --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:17, 11 лютого 2024 (UTC)
2. Якщо це про заморожений проєкт, який не має окремої значущості, то краще перенаправити або на Планетарії України, або на Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова. -- RajatonRakkaus^⇅ 12:55, 18 лютого 2024 (UTC)

   Точно! На Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова навіть правильніше, ніж я пропонував! --Oleksiy Golubov (обговорення) 22:54, 18 лютого 2024 (UTC)

Підсумок

Вилучено як проєкт, що не було завершено. Мінімальна інформація збережена в статті Планетарії України, тому туди й перенаправлення. --Buruneng (обговорення) 16:14, 24 лютого 2024 (UTC)

Philad Youth

• Поставив: --Klepkoilla (обговорення) 10:31, 11 лютого 2024 (UTC)
•  За:

1. Малозначуща на мій погляд організація, відсутні незалежні джерела окрім посилань на сайт та соцмережі. Плюс стиль написання дуже схожий на пропаганду - від першої особи. Тож порушені правила нейтральностів, стилістики і т.п. На основі цього вилучити --Klepkoilla (обговорення) 10:31, 11 лютого 2024 (UTC)

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

Вилучено за аргументами номінації--Submajstro (обговорення) 14:06, 20 лютого 2024 (UTC)

Тюркські топоніми у Вірменії

• Поставив: --Smpad (обговорення) 14:33, 11 лютого 2024 (UTC)
•  За:

1. Нема значущості. Стаття в цілому описує появу пришлих тюрків на території сучасної Республіки Вірменія, де корінними завжди були вірмени, а не пришлі з Середньої Азії азербайджанські тюрки. Ті джерела, які викиростовуються для безпосередньо опису топонімів, не є авторитетними західними АД від авторитетних видавництв, а азербайджанськими джерелами (Азербайджан це диктатура без незалежних від режиму університетів, що традиційно займає найнижчі місця в незалежних рейтингах свободи слова та преси [1], [2]), що заперечують геноцид вірмен і просувають азербайджанський пропагандистський наратив про "геноцид азербайджанців вірменами". Це не авторитетні джерела. Стаття є "тюркською відповіддю" на статтю про перейменування вірменських, грецьких, курдських та інших топонімів у Туреччині після геноциду корінних вірмен Західної Вірменії та корінних греків Анатолії. Тим паче, що багато "тюркських топонімів Вірменії" не є тюркськими за походженням. Так, наприклад, у списку є колишня азербайджанська назва міста Абовян - село Еллар (азерб. Ellər), що походить від вірменської назви цього села - Елар. Навіщо робити українську Вікіпедію філіалом Бакінського університету? --Smpad (обговорення) 14:33, 11 лютого 2024 (UTC)

•  Проти:

1. ВП:Відмова від відповідальності за вміст, ВП:НЕТРИБУНА. Я Вам вже казав, що Українська Вікіпедія - не поле битви у вірмено-азербайджанському конфлікті. Повторюсь і тут: не треба цього робити, у нас своїх конфліктів вистачає з головою. Роботи працівників Бакінського університету, чи будь якої іншої наукової установи в Азербайджані цілком авторитетні. Так само авторитетні роботи працівників Єреванського університету, на який Ви посилаєтеся щодо назви Еллар. До речі щодо назви Еллар, то її вважає тюркського походження професор Байрамов, випускник Вірменського державного педагогічного університету[3]. Не бачу підстав для вилучення статті. --Seva Seva (обговорення) 21:23, 11 лютого 2024 (UTC)

   Колего, будь ласка, дивіться на мене в першу чергу як на користувача Вікіпедії, а не як на вірменина. Будь ласка, давайте без національної упередженості.

   Статті такого роду повинні писатись з нейтральними західними джерелами, а не джерелами з Азербайджанської Республіки чи Республіки Вірменія. Азербайджанські джерела відомі в світі своєю академічною маргінальністю і запереченням/фальсифікацією історичних фактів щодо вірмен, визнаних західною історичною наукою. Достатньо лише того факту, що представлені роботи базуються на невизнаній ніде окрім Азербайджану конспірологічній теорії "геноциду азербайджанців вірменами" (див. ВП:МАРГ) і просто не проходять за критеріями Вікіпедія:Авторитетні_джерела#Оцінка_джерел (публікатори мають інтереси спотворювати інформацію).

   Повторю вам: потрібні Незалежні вторинні джерела, що не співпрацюють із якою-небудь із зацікавлених сторін і мають незалежний редакторський контроль. З повагою. Smpad (обговорення) 23:29, 11 лютого 2024 (UTC)

   Заперечення авторитетності усіх джерел, зокрема академічних цілої країни - це не той шлях, яким досягається нейтральна точка зору у Вікіпедії. У конкретному прикладі з назвою Еллар Ви посилаєтеся на конкретне джерело (Hakobyan, Tadevos Kh.; Melik-Bakhshyan, Stepan T.; Barseghyan, Hovhannes Kh. (1988). Հայաստանի և հարակից շրջանների տեղանունների բառարան [Dictionary of toponymy of Armenia and adjacent territories] (in Armenian). Vol. 2. Yerevan: Yerevan State University Publishing House. p. 329.), де вказано, що назва має вірменське походження. Це радянське видання, видане у Вірменії. Є інша точка зору, де вказано, що назва має тюркське походження. На якій такій підставі ми можемо заперечити одну з версій, а іншу вважати безумовно правильною? На підставі того, що "всі азербайджанці конспірологи/фальсифікатори"? Абсурд. "Нейтральні західні джерела", як Ви кажете, називають тюркське походження цієї назви чи інших назв у цій статті маргінальною псевдонаукою? --Seva Seva (обговорення) 11:43, 12 лютого 2024 (UTC)

   «На підставі того, що "всі азербайджанці конспірологи/фальсифікатори"? Абсурд» — це вигадали особисто ви, а не я це сказав. Не представники азербайджанського етносу є фальсифікаторами, а іституції, підпорядковані азербайджанській владі (див. en:Historical_negationism#In_relation_to_Armenia).

   
   

   Пояснюю на пальцях. Російські джерела, що афілійовані з владою рф, не є авторитетними джерелами з питань України, українців, Голодомору, російсько-української війни тощо. Це зрозуміло? Чи я повинен вам доказувати, що вони не є незалежними джерелами і їх інтереси можуть спотворювати інформацію?

   Тепер на прикладі Туреччини. Джерела з Турецької Республіки не є авторитетними джерелами (в англійській, французській, німецькій та інших вікі) з питань вірмен, так як Туреччина офіційно заперечує геноцид вірмен Туреччиною і просуває в своїй літературі анти-вірменські фальсифікації і пропаганду. Тому турецькі джерела не є АД.

   Тоді як дослідники, що є етнічними турками (як Taner Akçam, Uğur Ümit Üngör), чиї праці не залежать від турецького режиму, проходять незалежний редакторський контроль і видаються авторитетними академічними виданнями (Oxford University Press, Routledge, Brill і т. д.) є АД. Це вам зрозуміло?

   
   

   Те саме з Азербайджанською Республікою. Питання не в національності, а в правилах Вікіпедії. Дайте відповіді на наступні питання щодо азербайджанських джерел в статті:

   1) Чи є в публікаторів інтереси у даній галузі, які можуть спотворити інформацію? ([4])

   2) Чи залежать джерела від якою-небудь із зацікавлених сторін? ([5])

   3) Чи видані ці роботи авторитетними видавництвами?

   Так, так, ні.

   
   

   Елар це досі назва району Абовяну і вулиці.

   Яким чином публікації "Культурный терроризм Таблица топонимов деазербайджанизации территории Республики Армения. Из брошюры «Акты армянского культурного террора», изданной в 1997 г. в Анкаре при поддержке и участии Чрезвычайного и Полномочного Посла М.Новрузова." і книга Вагиф Арзуманлы, Назим Мустафа. Депортация, Геноцид, Беженцы.. — Баку : «Гартал», 1998. (що базується на псеводонауковій конспірологічній теорії "геноциду азербайджанців") можуть пройти по ВП:АД? Байрамов також не АД. Може нам ще писати про "геноцид народа Донбасса" і "террор украинских нацистов против советских топонимов"? Ми пишемо енциклопедію чи абищо?

   З повагою. Smpad (обговорення) 15:08, 12 лютого 2024 (UTC)

   Це Ви пишете про "пришлих азербайджанських тюрків" та про те, що "Азербайджан це диктатура" у першому ж коментарі номінації і пропонуєте вважати усі джерела, які походять якимось чином з Азербайджанської Республіки неавторитетними. Тепер Ви називаєте джерела, що походять з Турецької Республіки неавторитетними через геноцид вірмен (до речі підкажіть правило, настанову чи консенсус, де таке є в англійській, французській, німецькій та інших вікі, бо я таких не бачив). Яким чином Ви це прив'язали до тюркських топонімів на території сучасної Вірменії мені не зрозуміло. Саме по собі тюркське походження назв населених пунктів не є і не може стосуватися політики "режиму" чи "режимів", бо влади вони в сучасній Вірменії не мають. Часто наявність таких назв є результатом цілком історичного процесу. До прикладу, можу сказати, що в Україні величезна кількість населених пунктів має тюркські назви і не лише на Кримському півострові, а й у Центрі, Півночі й на Заході: Каратуль, Печеніги, Торське, Куманівка, Хаджибей (колишня назва Одеси) і т.д. і т.п. Чи існують подібні населені пункти на території сучасної Вірменії? Очевидно, що "так" оскільки Вірменія географічно набагато ближча до більшості тюркомовних народів за Україну. Чи Ви вважаєте, що жоден населений пункт у Вірменії не має жодної назви з тюркським походженням і це все лише містифікації посібників "пришлих" "режимів"? Дивно, усі сусідні країни мають такі назви, а Вірменія не має. Незвичайні твердження потребують серйозних доказів.

   Що стосується прикладу з Росією, то російсько-українські відносини до цієї номінації не мають жодного стосунку, а спроба провести паралелі між Вірменія->Україна та Туреччина+Азербайджан->Росія - маніпуляція. Я вже не кажу, про те, що Ви написали, що такі теми мають писатися не на основі джерел з Азербайджанської Республіки чи Республіки Вірменія. Тобто за цією логікою про історію України не можна писати на основі праць українських істориків, які й є основними експертами з цього питання, але можна писати на основі таких любителів марксизму як Химка... Принагідно прошу триматися теми (ВП:ПО ТЕМІ).

   Щодо джерел. У мене немає жодних підстав не вважати за АД публікації Назіма Мустафи, співробітника Інституту історії та етнології НАН Азербайджану та лауреата Державної премії лише тому, що вчені по інший бік кордону мають протилежну думку. Навпаки, варто подати два погляди на тему статті. Щодо окремих пунктів цієї таблиці - є сторонні джерела, які підтверджують цю інформацію (у наведеному Вами ж прикладі з Елар це Ібрагім Байрамов). Якщо питання лише у ВП:НТЗ, то доцільно додати окремий стовпчик(и) в таблицю, куди помістити інші версії походження назв тих чи інших населених пунктів. --Seva Seva (обговорення) 14:34, 13 лютого 2024 (UTC)

   «Тепер Ви називаєте джерела, що походять з Турецької Республіки неавторитетними через геноцид вірмен» — так, турецькі джерела в англійській вікі не є АД по питанню вірмен.

   Наприклад, у вибраних статтях про Геноцид вірмен у Туреччині та Заперечення геноциду вірмен ви не знайдете жодного турецького чи азербайджанського джерела (чи вірменського). Позиція турецького та азербайджанського режимів та їхніх історіографій описується вторинними незалежними джерелами, а не самими турецькими/азербайджанськими джерелами. Це і називається НТЗ.

   Чи візьмемо, наприклад, свіжу статусну статтю про Карабахське ханство - жодного азербайджанського джерела. Бо джерела з Азербайджанської Республіки містять сильний negational bias. Позиція азербайджанської історіографії (en:Karabakh_Khanate#In_Azerbaijani_historiography) описується вторинними незалежними джерелами, а не азербайджанськими джерелами. Роботи співробітників НАН Азербайджану є таким ВП:МАРГ, що їх можна вимітати зі статей вщерть ([6]).

   «До речі підкажіть правило, настанову чи консенсус» — в англійській вікі нема консенсусу ні по вірменській, ні по українській, ні по уйгурській тематиці. Джерела афілійовані з владою Туреччини, Азербайджану, росії та Китаю просто не проходять по en:WP:RS по цим темам.

   «Саме по собі тюркське походження назв населених пунктів не є і не може стосуватися політики "режиму" чи "режимів", бо влади вони в сучасній Вірменії не мають» — я в дискусії з вами критикую конкретні джерела, які не проходять по правилам Вікіпедії.

   «До прикладу, можу сказати, що в Україні величезна кількість населених пунктів має тюркські назви...» — це вірно. Але якщо я приведу вам джерело азербайджанського чи турецького академіка, що пише, що "Київ" це тюркський топонім (саме "Київ", а не кримсько-татарське "Манкермен"), то воно буде ВП:МАРГ.

   «Чи Ви вважаєте, що жоден населений пункт у Вірменії не має жодної назви з тюркським походженням і це все лише містифікації посібників "пришлих" "режимів"» — ні, не вважаю і не казав, що вважаю. Я критикую конкретні джерела. Уявімо, що джерело з назвою "Новороссия, Геноцид Донбасса, УкронацЫсты. Москва, 2023." пише, що Хаджибей це тюркський топонім. Так, таке джерело не бреше щодо Хаджибею, але саме по собі воно не виживе у статті Українсько-тюркські мовні контакти.

   «Вірменія->Україна та Туреччина+Азербайджан->Росія - маніпуляція» — ні, бо офіційні установи Туреччини ти Азербайджану навмисно спотворюють інформацію щодо вірмен так же, як і установи рф інформацію про українців. По ідеологічним та ксенофобським причинам. Це загальновідомий факт.

   «Тобто за цією логікою про історію України не можна писати на основі праць українських істориків, які й є основними експертами з цього питання, але можна писати на основі таких любителів марксизму як Химка» — мені важко зрозуміти, що ви тут маєте на увазі. В англійській вікі в статтях з української тематики роботи співробітників НАН України значно поступаються незалежним від українського уряду джерелам, наприклад, Мережевій «Енциклопедії України». Через афілійованість з українською владою вони не проходять en:WP:RS щоб бути представленими, наприклад, у статті en:Massacres of Poles in Volhynia and Eastern Galicia.

   А Химка цитується у статусній статті про Львівський погром 1944 року аж 19 разів.

   «У мене немає жодних підстав не вважати за АД публікації Назіма Мустафи, співробітника Інституту історії та етнології НАН Азербайджану та лауреата Державної премії лише тому, що вчені по інший бік кордону мають протилежну думку» — будь ласка, почитайте ВП:МАРГ (особливо розділи "Небажана популяризація маргінальних концепцій" та "Незалежні джерела").

   «є сторонні джерела, які підтверджують цю інформацію (у наведеному Вами ж прикладі з Елар це Ібрагім Байрамов» — Байрамов не є стороннім джерелом.

   З повагою, колего. Smpad (обговорення) 02:33, 14 лютого 2024 (UTC)

   Той факт, що в якихось конкретних статтях відсутні якісь джерела не означає, що є консенсус про їхнє "вимітання зі статей вщерть". Я не вважаю, що достатньою для цього підставою є посилання на англомовну статтю у Вікі, де критикується азербайджанська історіографія. За цією логікою можна повидаляти майже всі статті на тему історії Східної Європи в УкрВікі, бо більшість науковців, на праці яких посилаються ці статті, працюють в "державних" вишах чи "державних" академіях. Можливо, американські постмодерністи й вважають це правильним, але реальність така, що питання лише в кількості представників окремих етнічних груп і співчуваючих на кафедрах славістики, кавказьких студій і т.д. і т.п., а також наявності інституцій з приватним фінансуванням у країнах походження. І приклад з Химкою яскраво показує як в погоні за нейтральністю виходить абсолютна упередженість. Усі Ваші посилання на маргінальність і ненейтральність не можуть стосуватися усіх джерел однієї (Азербайджан) або двох держав (Азербайджан+Туреччина). Поки, принаймні, не доведено, що НАН Азербайджану - це псевдонаукова організація.

   Повертаючись до конкретного прикладу, поясніть мені, будь-ласка: чому теза, заснована на праці радянських вірменських науковців, "колишня азербайджанська назва міста Абовян - село Еллар (азерб. Ellər), що походить від вірменської назви цього села - Елар" правдива, а теза Мустафи та Байрамова - ні? Можна що завгодно говорити про "режим" в Азербайджані і негаціонізм сучасної азербайджанської історіографії, але в СРСР (незалежно від республіки) переплюнули і їх і всіх інших на голову. --Seva Seva (обговорення) 13:22, 14 лютого 2024 (UTC)

   «Той факт, що в якихось конкретних статтях відсутні якісь джерела не означає, що є консенсус про їхнє "вимітання зі статей вщерть"» — азербайджанські і турецькі джерела відсутні в подібних статтях не через те, що їх забули туди добавити, а через те, що їх туди не допускають і вимітають. Можете самі перевірити і подивитись що буде. Вони просто не проходять en:WP:RS: «Articles should be based on reliable, independent, published sources with a reputation for fact-checking and accuracy». Азербайджанські і турецькі академіки не є незалежними і не мають репутації "for fact-checking and accuracy".

   Обидві країни є диктатурами (це не ВП:НЕТРИБУНА, а важлива характеристика), де за надруковану незручну інформацію для влади дають від штрафу до тюремного строку. Наприклад, в Азербайджані суд безтурботно може виносити вирок по звинуваченням на кшталт «пропаганда талиської мови, культури і мистецтва» та «співпраця з лінгвістами США, Канади, Британії, Німеччини та дослідження сучасної талиської мови шляхом проведення соціальних опитувань, поїздок тощо» ([7], звинувачення за які Новрузалі Мамедов отримав 10 років тюрми). Ви взагалі маєте уявлення про свободу преси та досліджень в цих країнах?

   Яка може бути репутація на заході у НАН Азербайджана? Установи, що заперечує існування вірменської державності в регіоні до 20 століття, заперечує присутність вірмен в регіоні до 19 століття, заперечує геноцид вірмен і просто є вірменофобською установою ([8]) Це повний ВП:МАРГ в питаннях Вірменії та вірмен. Ви будете з цим сперечатися? Так же, як російська академія наук є повним ВП:МАРГом в питаннях України та українців. Ого, "заперечення авторитетності академічних джерел цілої країни" в певних питаннях.

   «За цією логікою можна повидаляти майже всі статті на тему історії Східної Європи в УкрВікі, бо більшість науковців, на праці яких посилаються ці статті, працюють в "державних" вишах чи "державних" академіях» — не треба видаляти, просто треба розуміти, що Орест Субтельний чи Сергій Плохій є авторитетнішими за будь-якого середньостатистичного співробітника НАН України, а книги видані авторитетними на Заході академічними виданнями (Oxford University Press, Routledge, Brill і т. д.) є авторитетнішими за будь-які книги, видані НАН України. Авторитетні джерела по історії України вносяться в список en:Bibliography of Ukrainian history, де критерієм включення є "Included works should: be published by an independent academic or notable non-governmental publisher; be authored by an independent and notable subject matter expert; or have significant independent scholarly journal reviews".

   «Можливо, американські постмодерністи й вважають це правильним» — не знаю до чого тут "американські постмодерністи". Це вважають правильним правила Вікіпедії:

   • Articles should be based on reliable, independent, published sources with a reputation for fact-checking and accuracy.
   • Reliable scholarship – Material such as an article, book, monograph, or research paper that has been vetted by the scholarly community is regarded as reliable, where the material has been published in reputable peer-reviewed sources or by well-regarded academic presses. ([9])
   • Незалежні вторинні джерела повинні відповідати наступним вимогам: існує незалежний від авторів редакторський контроль і перевірка фактів; джерела не співпрацюють із якою-небудь із зацікавлених сторін... ([10])
     
     

   «Реальність така, що питання лише в кількості представників окремих етнічних груп і співчуваючих на кафедрах славістики, кавказьких студій і т.д. і т.п., а також наявності інституцій з приватним фінансуванням у країнах походження» — ви вважаєте, що якби турків та азербайджанців було більше на кафедрах західних університетах, то й маргінальні теорії Турецької та Азербайджанської Республік не були б маргінальними? Це не так. Наприклад, серед найавторитетніших дослідників геноциду вірмен є багато етнічних турків (Taner Akçam, Uğur Ümit Üngör, en:Fatma Müge Göçek). Заперечення геноциду вірмен просто не може задомінувати в умовах незалежної академії.

   Наприклад, етнічно українські історики на Заході притримуються загальноприйнятої норманської теорії, тоді коли історики, афілійовані з державними установами України, росії та Білорусі притримуються маргінального антинорманізму. Тому Вікіпедія пріоритизує незалежних академічних дослідників, а не державно афілійованих.

   «І приклад з Химкою яскраво показує як в погоні за нейтральністю виходить абсолютна упередженість» — "Wikipedia articles are required to present a neutral point of view. However, reliable sources are not required to be neutral, unbiased, or objective" ([11]). Химка є незалежним та публікувався в Canadian Slavonic Papers, виданнями Taylor & Francis, en:Palgrave Macmillan і т. д., тому є АД для Вікіпедії.

   «Усі Ваші посилання на маргінальність і ненейтральність не можуть стосуватися усіх джерел однієї (Азербайджан) або двох держав (Азербайджан+Туреччина)» — Можуть. По питанням Вірменії/вірмен, греків, курдів, ассирійців, талишів та ще деяких народів, по питанням походження тюрків, деяких державних утворень і т. д. Я не стверджую, що вони неавторитетні по всім питанням. Я стверджую, що вони не авторитетні по конкретним питанням. Це розуміють в усіх західних розділах Вікіпедії.

   «Поки, принаймні, не доведено, що НАН Азербайджану - це псевдонаукова організація» — я повинен доводити, що установа, що заперечує загальноприйняту в світі історію регіону, історію вірмен, заперечує геноцид вірмен і т. д. пропагує псевдонаукові маргінальності?

   «поясніть мені, будь-ласка: чому теза, заснована на праці радянських вірменських науковців» — робота Ханзадяна про стародавній Елар (Khanzadian, E. V. 1979 Elar-Darani. Yerevan: Izdatelstvo AN Armyanskoy SSR.) цитується безліччю західних АД ([12]), чого не можна сказати про роботи Мустафи чи Байрамова.

   З повагою, колего. Smpad (обговорення) 02:00, 16 лютого 2024 (UTC)

   Судячи зі всього наш діалог йде по колу. Ще раз нагадую, про ВП:НЕТРИБУНА. Судження побудовані на тому, що опоненти є "диктатурами", "пришлими тюрками" це той рівень дискусії, який прийнятий у Вікі. Демонізація опонентів - це не аргумент у дискусії. На сьогодні в УкрВікі нема консенсусу, який би ставився до академічних азербайджанських, турецьких, казахський, киргизьких та інших тюркомовних джерел, так само як Ви пишите. Питання геноциду, теми талишів, греків, якісь судові вироки й купа іншого тут ні до чого, ми розглядаємо статтю про тюркські топоніми на території сучасної Вірменії. Ви ж самі вище погодились із тим, що на території Вірменії є топоніми тюркського походження. Якщо Ви вважаєте, що зваженість викладу надмірно "тюркська", то для цього треба не протестувати на ВИЛ, а подавати заявку на ВП:ПОЛ. Оскільки, питання не в темі, а нейтральності викладу повторюю свою пропозицію - слід додати альтернативні версії походження тих чи інших назв. Безсторонні статті чесно описують різні точки зору, а не підтримують жодну (будь-яку) зі сторін дискусії.

   П.С. Найбільше у світі цитують Біблію, а в десятці думаю буде Маркс. --Seva Seva (обговорення) 19:15, 19 лютого 2024 (UTC)

   «Судження побудовані на тому, що опоненти є "диктатурами", "пришлими тюрками" це той рівень дискусії, який прийнятий у Вікі. Демонізація опонентів - це не аргумент у дискусії» — ви тільки це побачили в моїй аргументації? Я ж вам посилався на правила Вікіпедії.

   «Ви ж самі вище погодились із тим, що на території Вірменії є топоніми тюркського походження» — нехай їх описують незалежні АД.

   «Слід додати альтернативні версії походження тих чи інших назв» — слід додавати лише АД, а не абищо. Так не піде. Ви взагалі знайомі з правилами Вікіпедії? Ви знайомі з Вікіпедія:Авторитетні джерела?

   «Безсторонні статті чесно описують різні точки зору, а не підтримують жодну (будь-яку) зі сторін дискусії» — різні точки зору повинні описуватись незалежними АД, а не аби-якими джерелами.

   Азербайджанські академіки зі статті не є авторитетними (вони не публікувались в жодному авторитетному виданні чи журналі), не є незалежними, а є чітко упередженими і відверто ксенофобськими.

   Із інтерв'ю Мустафи ([13]):

   • «То есть русские использовали армян в качестве инструмента, так как хорошо изучили их сущность. Они знали о предательском отношении армян к государствам, в подчинении которых они находились.»
   • «Это выдумали для убедительности другого вымысла о том, что Иреван был древним армянским городом.» (ВП:МАРГ)
   • «Армянская история – вымысел от начала до конца.» (ВП:МАРГ)
   • «Что же касается Эрибуни, должен сказать, что это был военный форпост в бытность государства Урарту. Здесь были построены различные склады для оснащения армии, и там никто не жил.» (ВП:МАРГ)
   • «Иреван был заложен как форпост, а позже вокруг него образовался город. И это произошло именно в период правления Сефевидов.» (ВП:МАРГ)

   Із книги Байрамова «Стародавнє азербайджанське місто Єреван» («Qədim Azərbaycan şəhəri İrəvan», [14]):

   • «Згадка назви Єревану з VII століття (607 р.) широко поширена в вірменознавстві: «У 607 р. католикос Авраам сказав на релігійних зборах, які він скликав у місті Двін, що брали участь також два представники з Єревану: Давид і Джочик у цій зустрічі» (Симонян А, 1968, стор.: 36). Подібні відомості, відображені в вірменських джерелах, не відображають істину і є черговою фальсифікацією та вигадкою вірменознавства.» (c. 7) (ВП:МАРГ)
   • «Єреван - це давнє тюркське поселення, що у VII столітті (642-643) було захоплене арабами, у XI-XIII століттях входило до складу турків-сельджуків, у XIII-XIV століттях - монголо-татар, входило до складу Держави Гарагоюнлу у 15 столітті. У 1570-1590 роках Єреван був повністю під контролем османів... » (c. 11) (ВП:МАРГ)
   • «Існують різні думки про етимологію топоніма Єревана. [...] Звичайно, не можна погодитися з цими вигаданими вірменами ідеями, які далекі від реальної істини. Тому що вони не лише затьмарюють історичну правду, а й фальсифікують її.» (с. 28) (ВП:МАРГ)
   • «Після 1990 року в Азербайджані стали проводитися дослідження Західного Азербайджану. Водночас були висловлені думки щодо пояснення топоніму Єревана. [...] Автори книги «Іреванське ханство» Ф. Алієв та У. Гасанов пояснюють топонім Єревана словом «Раван»: «Це місто часто називалося «Раван» не тільки у східних джерелах, а й у середньовічних російських архівних джерелах та документах. Це було невипадково. Місто отримало назву «Раван», тому що було збудовано на початку 16 століття на рівнині, оточеній горами. Як відомо, азербайджанці, які проживають у цьому регіоні, на початок літери «р» додають літеру «і». Наприклад, Рза-Ірза, рахат-рахат, "хай прийде твоя милість", "хай прийде твоя милість" і так далі. Назва «Іреван» утворилася шляхом додавання літери «і» на початок слова «Раван». Пізніше вірмени назвали це ім'я «Єреван» або «Ерівань», щоб воно не звучало як азербайджанське». [...] В. Асланов показує, що топонім Іревана складається з компонентів «ір» та «ван» і пише, що ір є фонетичним варіантом слів ур // ер та «Ораван місце перетину доріг», «місто» або використовується у значенні «громадський центр» . Але точніше воно означає центр (місто) громад, які поклоняються богу дороги. Топонім «Єреван» (Іреван – І.Б.) має тюркське походження, оскільки є фонетичним варіантом слова Ораван. Коли ми дивимося на фонетичні форми ереванського топоніма Раван, Еріван, Ареван, Єрван, Ірван, Іріван, Еррівант, а тепер і Єреван, то стає зрозумілим, що корінь всіх них складається з компонентів «ер», «ір». , Ар. У тюркських мовах воно вживається у значенні «ер», «чоловік», «ар», «ір», «чоловік», «хоробрий». [...] Робимо висновок, що другий компонент єреванського топоніму «аван» є варіантом слова абані // ебані, що урартською мовою означає «країна», «місце», «село», «місто». Точніше, звук "б" на початку слова "абані" замінився звуком "в", і слово "абані /і/" стало "аван", "аван". Тому топонім Єреван утворився на основі абанського слова "ебані", що означає "країна", "місце", "село", "місто", і етноніма "ір", що означає "людина", "хоробра" тюркською і означає «земля хоробрих». Все це ясно показує і підтверджує, що, як і всі райони Західного Азербайджану, який зараз називається Вірменією (Гейча, Зангезур, Агбаба, Дарелайаз, Ведібасар, Зангібасар, Гарнібазар, Пембак), місто Єреван було поселенням лише азербайджанських тюрків. Пояснення топонімії Єревана безпосередньо на основі азербайджанської мови також свідчить про правильність нашої думки”.» (cc. 30-33) (ВП:МАРГ)
   • «Замок Еребуні – одна з історичних пам'яток міста Єревану. Це тюркське місто-фортеця, збудоване в 782 році до нашої ери урартським царем Аргісті I на висоті під назвою Ганлі-Тепе, на південному сході міста, на території нинішнього міста Єреван. Значення слова Еребуні пояснювалося по-різному. Ім'я Еребуні ототожнюється з назвою Єревана (АСЕ, IV т., 1980, с. 78; Оганесян К., 1968, т. 6). Про значення назви замку А. Алекперлі пише: «Початкова назва замку, яка в джерелах записана також як Ірпуні, по-тюркськи – Ербуні, від компонентів «Ер – бі» (Разом з Мен) та -уні ( «Країна» на Урарту) і означає «Країна шиї чоловіків» дає». На нашу думку, Еребуні народився від поєднання слова «ер», що означає «хоробрий», «страшний» давньотюркською мовою, і слова «ебуні» (якщо ебані), що означає «країна» мовою урарту.» (c. 124-125) (ВП:МАРГ)
   • «На території Західного Азербайджану, яка зараз називається Вірменією, включаючи стародавнє азербайджанське місто Єреван, існують «незліченні підземні та наземні» зразки культури – стародавні поселення, некрополі, кургани, залишки замків, палаців та укріплень, караван-сараї, мости, могили - які прямо доводять, що "азербайджанці - аборигенний народ". Скрині, хачкари, статуї коня і барана, храми, мечеті, багаття та вогнища також підтверджують "(Алекбарли А., 2007, с.9).» (с. 149) (ВП:МАРГ)

   Як можна бачити, автор - фрік, у якого все у Вірменії тюркське і "тюрки це аборигени Вірменії". Для нього навіть Єреван має тюркську етимологію і тюрки жили разом з урартами. Це фолк-історики.

   Колего Seva Seva, давайте заради експерименту ви підете в англійську версію статті en:Yerevan#Etymology і впишете інформацію про "тюркську етимологію" з посиланням на Байрамова. Подивіться що буде. Це займе у вас всього декілька секунд.

   Ви російських фріків теж вносите в статті про Україну?

   «Найбільше у світі цитують Біблію, а в десятці думаю буде Маркс» — це до чого тут?

   З повагою, Smpad (обговорення) 20:08, 19 лютого 2024 (UTC)

   ви тільки це побачили в моїй аргументації? - ні, але кожне речення розбирати в мене нема ні часу ні натхнення, тож я скоротив до сухого залишку. Ви взагалі знайомі з правилами Вікіпедії? - так. Ви знайомі з Вікіпедія:Авторитетні джерела? - так. Ви російських фріків теж вносите в статті про Україну? - знову маніпуляція на російсько-українській війні. Колего Seva Seva, давайте... - давайте без "давайте". це до чого тут? - від кількості цитувань це джерело не стало менш упередженим чи істинним.

   Не збираюсь з Вами сперечатись у світоглядних конфліктних питаннях Південного Кавказу, я вже все написав вище. Зазначу лише, що українська наукова спільнота, яку Ви огульно звинуватили в "афілюванні з державними установами України" та "маргінальному антинорманізмі" ніколи серйозно не ставилася до "1500-річчя Києва" (в т.ч. і його головний автор) й наразі такі твердження якраз і вважаються маргінальними спробами діячів КП зістарити історію столиць республік... Але то таке. Дякую за розлогі коментарі. --Seva Seva (обговорення) 04:16, 21 лютого 2024 (UTC)

   «Від кількості цитувань це джерело не стало менш упередженим чи істинним» — я говорив не про кількість абияких цитувань, а про кількість цитувань наукової праці в авторитетних наукових джерелах.

   «Знову маніпуляція на російсько-українській війні» — це не маніпуляція, а я намагаюсь вам пояснити якомога зрозуміліше для вас.

   Ви знаєте, що автор, який дозволяє собі відкрито українофобські висловлювання, для якого "вся украинская история – вымысел от начала до конца" і т. ін. не є АД по питанням України. Чому ви не розумієте цього ж у випадку Вірменії?

   Експеримент з "тюркською етимологією" Єревану ви, звісно, не захотіли провести. Очевидно, ви знаєте що я правий тут.

   З повагою, Smpad (обговорення) 10:22, 21 лютого 2024 (UTC)

2. Не бачу проблем, нехай опонент доповнить статтю своєю версією з посиланням на свої джерела. Якщо потрібно то нехай перейменують на Походження топонімів у Вірменії. Це нормальна практика коли у істориків існують різні погляди на щось. Покажіть їх. --Zibex (обговорення) 15:17, 12 лютого 2024 (UTC)

   Zibex, "Культурный терроризм Таблица топонимов деазербайджанизации территории Республики Армения. Из брошюры «Акты армянского культурного террора», изданной в 1997 г. в Анкаре при поддержке и участии Чрезвычайного и Полномочного Посла М.Новрузова." і книга Вагиф Арзуманлы, Назим Мустафа. Депортация, Геноцид, Беженцы.. — Баку : «Гартал», 1998 не є АД. З повагою. Smpad (обговорення) 15:29, 12 лютого 2024 (UTC)

3. Значущість практично очевидна, це важливе історичне явище. Тобто, номінація більше про ВП:Невірогідність. Але й тут у мене дуже суттєві сумніви, оскільки стаття значною мірою спирається на наукові джерела, в тому числі LSE. Нейтральність дійсно викликає сумніви, але тут більше схоже на необхідність шаблонів упорядкування, наприклад, {{Зваженість}}, {{Нейтральність}} або щось інше. -- RajatonRakkaus^⇅ 13:14, 18 лютого 2024 (UTC)

   RajatonRakkaus, англійська версія цієї статті була видалена після обговорення в минулому році (en:Wikipedia:Articles for deletion/Place name changes in Armenia).

   Азербайджанські джерела не є АД в питаннях Вірменії.

   З повагою, Smpad (обговорення) 14:43, 18 лютого 2024 (UTC)

   Як я бачу, там претензія в тому, що статтю написано за одним джерелом, а в українській версії я взагалі не бачу джерел із цим автором. -- RajatonRakkaus^⇅ 22:18, 18 лютого 2024 (UTC)

   Азербайджанські автори, що представлені у статті, не проходять по правилам Вікіпедії (див. мої пояснення зверху). З повагою. Smpad (обговорення) 22:24, 18 лютого 2024 (UTC)

4. Абсурдна номінація. Є інтервікі та багато інформації.--Парус (обговорення) 18:14, 25 лютого 2024 (UTC)
5. Номінація є типовим випадком протесту. Стаття відповідає критеріям значущості. Є авторитетні джерела, які докладно розглядають питання про перейменування тюркських топонімів у Вірменії:
   1. İbrahim Bayramov. Qərbi Azərbaycanın türk mənşəli toponimləri (азерб.). — Bakı: Elm, 2002. — 696 с. — ISBN 5-8066-1452-2.
   2. İbrahim Bayramov. Qərbi Azərbaycanın toponimlər sistemi (азерб.) / Elmi redaktor: A. M. Qurbanov, H. İ. Mirzəyev. — Bakı: Elm, 2005. — 432 с. — ISBN 5-8066-1716-5.
   3. Arseny Saparov. The alteration of place names and construction of national identity in Soviet Armenia // Cahiers du monde russe. — London, 2003. — 1 января (vol. 44, № 1). — P. 179—198. — ISBN 2-7132-1812-8. — ISSN 1252-6576
   4. Husik Ghulyan. Conceiving homogenous state-space for the nation: the nationalist discourse on autochthony and the politics of place-naming in Armenia // Central Asian Survey. — Taylor & Francis, 2021. — Vol. 40, iss. 2. — P. 257-281. — doi:10.1080/02634937.2020.1843405.
   Smpad і в російськомовній Вікіпедії намагався вилучити зі статті азербайджанські джерела. У результаті там посередник дозволив використати роботи азербайджанського автора (İbrahim Bayramov) в безперечних випадках для етимології азербайджанських топонімів Вірменії[15] --Interfase (обговорення) 21:40, 1 березня 2024 (UTC)

   Бо посередник захотів щоб список залишився. І ніщо окрім бажання самого посередника. В англійській вікі ніхто б не став робити компроміси (там взагалі цю статтю видалили). Укрвікі повинна рівнятись на англвікі, а не на росвікі. Smpad (обговорення) 21:46, 1 березня 2024 (UTC)

   В українській Вікі є правило, що англовики це еталон? --Interfase (обговорення) 22:00, 1 березня 2024 (UTC)

   В українській Вікі росвікі не еталон. Smpad (обговорення) 09:30, 2 березня 2024 (UTC)

   Так, не еталон, але знаючі російські учасники української Вікіпедії можуть ознайомитися з аргументами на сторінці обговорення роботи Байрамова в російській Вікіпедії і вирішити чи можна його використовувати чи ні. Та й без нього авторитетних джерел, що доводять значущість предмета статті, достатньо (статті Гуляна та Сапарова, наприклад). --Interfase (обговорення) 10:40, 2 березня 2024 (UTC)

•  Утримуюсь:

Зінов'єв Євген Ельманович

• Поставив: --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:59, 11 лютого 2024 (UTC)
•  За:

1. Дублікат статті Зіновьєв Євгеній Ельманович --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:59, 11 лютого 2024 (UTC)

•  Проти:
•  Утримуюсь:

Підсумок

Швидко вилучено як дублікат. Перенаправлення не створено, щоб не робити перенаправлення з помилкою в назві. В преамбулі статті вказано, що іноді імʼя пишеться з помилкою. Посилання з інших статей виправлені. Вважаємо, що указ про нагородження авторитетніший за ЗМІ (в яких теж різнобій) і традиції української мови (в паспортних столах їх завжди погано знали). --Oleksiy Golubov (обговорення) 00:08, 12 лютого 2024 (UTC)

Oleksiy Golubov, тут помилкою є саме паспортне ім'я, тому редирект краще залишити, хоча б щоб не створили знову статтю. --yakudza 23:47, 15 лютого 2024 (UTC)

Правильно, я й не подумав. Відновив редирект як захист від повторного створення. --Oleksiy Golubov (обговорення) 12:01, 16 лютого 2024 (UTC)

Хоча "дублікат" з'явився раніше за основну статтю) --Андрій ЯЧ (обговорення) 05:19, 12 лютого 2024 (UTC)

Але основна стаття вже краща, так я вже не став морочитись з перейменуваннями й переносом інформації. --Oleksiy Golubov (обговорення) 13:52, 12 лютого 2024 (UTC)

Kreosan

• Поставив: --37.229.122.78 18:06, 11 лютого 2024 (UTC)
•  За:

1. Не відповідає критеріям значимості --37.229.122.78 18:06, 11 лютого 2024 (UTC)
2. Його значущість у тому що він занесений у базу центру «Миротворець»? --Zibex (обговорення) 14:56, 12 лютого 2024 (UTC)

   Миротворець-проплачена організація --146.120.168.118 14:27, 23 березня 2024 (UTC)

•  Проти:

1. В нас немає якихось окремих критеріїв для блогерів, при цьому є доволі багато статей про них. Більшість з них значно менш відомі ніж Kreosan якого ви хочете видалити. У цього блогера є золота кнопка ютубу, 6 млн. підписників і широке висвітлення у незалежних АД (про хлопців навіть є стаття на The New York Times, на яку є посилання в джерелах, хоч воно і криво-опосередковано оформлено). --Шабля (обговорення) 14:40, 12 лютого 2024 (UTC)

   да --146.120.168.118 14:29, 23 березня 2024 (UTC)

   я протів --146.120.168.118 14:29, 23 березня 2024 (UTC)

   2. Ми не маємо право заслужити права людини і тому стаття про Креосан має залишитися. --Ігор ігорович тяжкий (обговорення) 14:45, 23 березня 2024 (UTC)

   я проти --Ігор ігорович тяжкий (обговорення) 20:29, 25 березня 2024 (UTC)

2. Ми не маємо право засуджувати людей, які в нічому не винні, але Креосан це блогер мільйонник і чому б йому не мати свою вікі-сторінку. --Ігор ігорович тяжкий (обговорення) 14:38, 23 березня 2024 (UTC)

•  Утримуюсь: