Вікіпедія

Владіміров Євген Юрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Владіміров.

Євген Юрійович Владіміров (нар. 20 січня 1957) — казахський шахіст і шаховий тренер (старший тренер ФІДЕ від 2004 року), гросмейстер від 1989 року.

Владіміров Євген Юрійович
Країна СРСР СРСР
Казахстан Казахстан
Народження 20 січня 1957(1957-01-20) (67 років)
Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР
Титул Міжнародний майстер (1982)
Гросмейстер (1989)
Рейтинг ФІДЕ 2601 (травень 2018)
Піковий
рейтинг 		2628 (липень 2004)

Шахова кар'єра ред.

Перших значних успіхів почав досягати в середині 1970-х років. 1975 року переміг (разом з Драганом Барловим) на міжнародному турнірі в Галльсбергу. У 1977 році здобув у Гронінгені срібну медаль чемпіонату Європи серед юніорів до 20 років. У 1981 році за збірну СРСР виграв у командному заліку золоту медаль на командному чемпіонаті світу до 26 років, який відбувся в Граці. Через рік поділив 2-ге місце в Єревані. 1986 року посів 3-тє місце на Меморіалі Капабланки в Гавані, в 1987 переміг в Ташкенті. У 1988 році в Бішкеку став чемпіоном Червоної Армії. 1989 року переміг в Алма-Аті і поділив 2-ге місце на відбірковому турнірі організації GMA в Москві. У наступних роках переміг або поділив 1-ше місце, зокрема, в Геусдалі (1990), Саламанці (1991), Леоні (1991) і Гайдарабаді (2000). 2001 року поділив 3-тє місце на турнірі за швейцарською системою в Калькутті. У 2003 році поділив 2-ге місце на чемпіонаті Співдружності в Мумбаї і переміг (разом з Павлом Коцуром на зональному турнірі (відбіркового циклу чемпіонату світу) в Павлодарі. У 2004 році поділив 2-ге місце в Дубаї, а також у Пуні.

У 1980-х роках був у складі команди Гаррі Каспарова. 1986 року в ході матчу за звання чемпіона світу між Каспаровим і Анатолієм Карповим, після серії з трьох поразок поспіль був звинувачений у передачі суперникові секретів дебютної підготовки і вилучений з команди[1].

У 1993 і 1999 роках двічі представляв Казахстан (в обох випадках на 1-й шахівниці) на командному чемпіонаті Азії, вигравши у командному заліку дві медалі: золоту (Куала-Лумпур, 1993) та срібну (Шеньян, 1999). 2000 року взяв участь у шаховій олімпіаді в Стамбулі[2].

Двічі брав участь у чемпіонатах світу ФІДЕ, які відбулись за олімпійською системою: 2000 року в перших двох раундах усунув Діб'єнду Баруа і Золтана Алмаші, а в третьому програв Олександрові Морозевичу[3], а 2004 року участь у чемпіонаті припинив у першому раунді, поступившись Ні Хуа[4].

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2004 року, досягнувши 2628 очок займав тоді 71-ше місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ[5].

Przypisy ред.

  1. ↑ Каспаров считал меня агентом Карпова. Архів оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 19 травня 2018.
  2. ↑ OlimpBase. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 4 червня 2022.
  3. ↑ 2000 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
  4. ↑ 2004 FIDE Knockout Matches. Архів оригіналу за 6 липня 2016. Процитовано 18 травня 2018.
  5. ↑ Top lists records: Vladimirov, Evgeny. Процитовано 31 серпня 2009.

Джерела ред.

Зміни рейтингу ред.

Зміни рейтингу Ело[1]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Посилання ред.

  1. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Владіміров_Євген_Юрійович&oldid=39826128