Ґеусдал

комуна у фюльке Іннланнет у Норвегії
(Перенаправлено з Геусдал)

Ґеусдал (норв. Gausdal) — комуна у фюльке Іннланнет, що у Норвегії. Розташована у межах історичного района Ґудбраннсдал[en][1].

Комуна Ґеусдал
Gausdal
Вид на кірху Ved Aulstad
Вид на кірху Ved Aulstad
Вид на кірху Ved Aulstad
Основні дані
Країна Норвегія Норвегія
Фюльке Іннланнет
Засновано 1 січня 1838
Населення 6079 осіб 
Площа 1 191,16 км²
Густота населення 5,3 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Місцева влада
Вебсторінка gausdal.kommune.no

Мапа

CMNS: Ґеусдал у Вікісховищі

Лісозаготівля, сільське господарство, та туризм є провідними галузями розвитку у регіоні.

Загальна інформація ред.

Парафію Ґеусдал було перетворено на комуну 1 січня 1838 року у ході адміністративної реформи. У 1867 році, Ґеусдалу було передано малу частину комуни Еєр із населенням у 40 осіб. У 1879 році, комуну було поділено на дві: Вестре Ґеусдал (норв. Vestre Gausdal) на північному заході (населення: 2,362 особи) та Естре Ґеусдал (норв. Østre Gausdal) на південному сході (населення: 5,911 особи). 27 липня 1956, дрібну частину комуни Сер-Фрун із населенням у 7 осіб було передано комуні Вестре Ґеусдал. У 1960-ті роки, завдяки роботі комітета Шая[en], у Норвегії було об'єднано чимало комун; Зокрема 1 січня 1962 року, комуни Вестре Ґеусдал та Естре Ґеусдал були об'єднані у комуну Ґеусдал[2].

Назва ред.

Комуна (а раніше - відповідна парафія) названа на честь долини Ґеусдален (давньоскан. Gausdalr) у якій дана комуна й знаходиться. Назва долини складена з двох слів. Перше - назва річки Ґеуса, що протікає по долині. Назва річки походить від дієслова gjósa, що перекладається як "хлинути", "вириватися". Друге - dalr, що означає "долина"[3].

Примітки ред.

  1. Ґеусдал. Велика норвезька енциклопедія[en] (норв.). Foreningen Store norske leksikon.
  2. Jukvam, Dag (1999). Historisk oversikt over endringer i kommune- og fylkesinndelingen (PDF) (норв.). Statistisk sentralbyrå. ISBN 9788253746845.
  3. Rygh, Oluf (1900). Norske gaardnavne: Kristians amt (første halvdel) (норв.) (вид. 4). Kristiania, Norge: W. C. Fabritius & sønners bogtrikkeri. с. 183.