Парафіївка
Парафіївка — селище в Україні, центр Парафіївської селищної громади Прилуцького району Чернігівської області. Населення — 2 169 особи (1 січня 2022). Орган місцевого самоврядування — Парафіївська селищна рада.
| Селище Парафіївка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Будівлі цукрового заводу в Парафіївці
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Чернігівська область | ||||
| Район | Прилуцький район | ||||
| Громада | Парафіївська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Основні дані | |||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 5,81 км² | ||||
| Населення | ▼ 2169 (01.01.2022)[1] | ||||
| Поштовий індекс | 16730 | ||||
| Телефонний код | +380 4633 | ||||
| Географічні координати | 50°52′37″ пн. ш. 32°38′29″ сх. д. / 50.87694° пн. ш. 32.64139° сх. д.Координати: 50°52′37″ пн. ш. 32°38′29″ сх. д. / 50.87694° пн. ш. 32.64139° сх. д. | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Качанівка | ||||
| До станції: | 1 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 196 км | ||||
| - автошляхами: | 170 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 16730, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, 62 | ||||
| Голова селищної ради | Петруша Галина Леонідівна | ||||
| Карта | |||||
  Парафіївка | |||||
 Парафіївка | |||||
| |||||
|
| |||||
Географічне розташування ред.
Містечко розташоване на півночі району. Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 172 км[2]), до Ічні — 20 км. Найближчі залізничні платформи: тупикова станція Качанівка, відстань 1 км; та Ічня Полтавської дирекції залізничних перевезень (на лінії Бахмач — Прилуки), за 23 км.
Площа містечка близько 6 км²[3]. Висота над рівнем моря — 164 м[4]. На території селища — каскад ставків, що утворюють верхів'я річки Смош і нижче за течією переходять до Качанівських ставків.
Історія ред.
Містечко засновано урядниками Речі Посполитої в першій половині XVII століття на території Чернігівського воєводства. Після 1649 певний час у складі Ічнянського полку Гетьманщини, згодом — Прилуцького полку (до 1782).
У часи гетьмана Івана Мазепи, село належало Генеральній канцелярії. Рішенням гетьмана воно надане до рангового володіння генеральному обозному Івану Ломиковському.
У селі церква Святителя та Чудотворця Миколая.[5]
Є на мапі 1787 року.[6]
У 1859 році у Козачому та Власницькому містечку Парафіївка була церква, цукровий завод та 562 двори, де жило 2774 особи (1384 чоловічої та 1390 жиночої статі.[7]
З 1917 — у складі УНР. Після 1921 — постійни режим комуністів.
Під час організованого комуністами Голодомору 1932—1933 років убито щонайменше 107 жителів селища[8].
На фронти Другої світової війни комуністи забрали 1400 жителів Парафіївки, 490 з них відзначені більшовицькими знаками, 504 — загинули.
Уродженці Парафіївки Корній Андрусенко і Вольф Хацкевич номіновані на Героя СССР. 1962 встановлені два пам'ятники на честь 11 комуністів, які загинули в боях з денікінцями в роки УНР, і 117 мобілізованих, яких ліквідували сили Вермахту 1943 році. У 1976 році споруджено обеліск Слави воїнам-односельцям[9].
У повоєнний період у селі була центральна садиба колгоспу імені Тельмана, за яким було закріплено 4542 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3883 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом. У селі був також бурякорадгосп з цукрозаводом. Радгосп мав 2472 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2214 га орної землі, а завод виробляв 27,7 тис. тон цукру на рік[9].
До 1960-их років грошей людям за роботу в колгоспі не платили, було відсутнє пенсійне забезпечення.
У 1960 році село отримало статус селища міського типу.
Герб і прапор ред.
Герб ред.
Щит понижено хвилеподібно перетятий на золоте та синє поля. У золотому полі червона хоругва, на якій золотий хрест із розширеними кінцями. У синьому полі перехрещені срібні перо та пірнач, під якими золотий каламар.
Прапор ред.
Квадратне полотнище, розділене хвилеподібно по діагоналі з нижнього кута від древка на два рівновеликі трикутні поля, у верхньому червоному жовтий хрест із розширеними кінцями. У нижньому синьому — перехрещені білі перо та пірнач, під якими жовтий каламар.
Пояснення символіки ред.
Хоругва з хрестом вказує на назву поселення Парафіївка як на колишній центр церковної громади — парафії (герб є напівпромовистим).
Пірнач, перо та каламар символізують приналежність Парафіївки до рангових маєтностей Генеральної канцелярії Війська Запорозького, а пізніше — до володінь Івана Ломиковського, який у різний час обіймав посади генерального писаря, генерального осавула, наказного гетьмана та генерального обозного в гетьманських урядах М. Ханенка та І. Мазепи.
Хвилі символізують каскад ставків, що утворюють верхів'я річки Смош і нижче за течією переходять до Качанівських ставків.
Пожежа на складі боєприпасів ред.
9 жовтня 2018 сталася пожежа на складі боєприпасів.[10] 24 жовтня 2018 року пожежу було ліквідовано. На час ліквідації наслідків пожежі з центральної районної лікарні Ічні евакуйовано 163 хворих до лікувальних закладів селище Парафіївка.
Населення ред.
Чисельність населення ред.
| 1979 | 1989 | 2001 | 2016 | 2022 |
|---|---|---|---|---|
| 3706 | 3182 | 2763 | 2407 | 2169 |
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2705 | 98.22% |
| російська | 42 | 1.52% |
| білоруська | 5 | 0.18% |
| гагаузька | 1 | 0.04% |
| інші/не вказали | 1 | 0.04% |
| Усього | 2754 | 100% |
Інфраструктура ред.
Загальноосвітня школа, клуб, лікарня, крамниці, поштове відділення. Храм святителя Миколая ПЦУ, настоятель отець Василь Момоход.
Цукровий комбінат знищений.
Транспорт ред.
Залізничний транспорт ред.
Найближча залізнична станція Качанівка розташована на відстані 1 км. Станція є тупиковою і обслуговує цукровий завод, але крім товарного руху на ділянці щодня курсують приміські поїзди:
- № 6547 Ромодан (Полтавська область) — Качанівка. Прибуває до Парафіївки о 2:00 ночі..
- № 6550 Качанівка — Ромни (Сумська область). Вирушає з Парафіївки о 3:00 ночі і після прибуття до Ромнів через годину вирушає на початкову станцію — Ромодан.
Залізнична лінія одноколійна і не електрифікована. Відрізок залізниці від станції Качанівка до станції Григорівка (Григорівка-Південна) примикає до залізниці Ромодан (Полтавська область) — Бахмач, яка також є одноколійною і не електрифікованою, але по ній є постійний рух пасажирських поїздів далекого прямування, регулярний рух приміських потягів (двічі на день на Ромодан і один раз до Бахмача) і товарних потягів. Найближча велика залізнична станція — Бахмач-Пасажирський. У райцентрі також розташована залізнична станція на гілці Бахмач — Прилуки — Гребінка (Полтавська область), яка також є одноколійною і не електрифікованою і по ній є постійний рух пасажирських поїздів далекого прямування, приміських дизель-потягів (тричі на Прилуки, двічі до роз'їзду Варварівського і один раз до Бахмача) і товарних потягів.
Автомобільний транспорт ред.
Селище розташоване на трасі Т 25 15 (Ніжин — Харкове, що на трасі Київ — Суми). Траса Т 25 15 проходить також через Ічню (райцентр), селище Дмитрівка і селище Талалаївка. Виїзд до столиці — Київ, обласного центру — Чернігів і міста Ніжин через Ічню. Виїзд до Бахмача через Дмитрівку. Виїзд до Сум, Прилук, Ромн і в Державний дендрологічний парк «Тростянець» НАН України через трасу Т 25 29, яка відходить на південь від траси Т 25 15 в 9 км на схід від Парафіївки. Також із селища йдуть місцеві дороги до сел Хаїха і Мартинівка (на північ), у Терешиху (на північний схід), а також до Власівки, Качанівки, Петрушівки та Іваниці (на південь). Відстань до райцентру становить 18 км (на захід).
Персоналії ред.
- Уродженці
- Андрусенко Корній Михайлович (1899–1976) — офіцер, полковник, Герой Радянського Союзу;
- Бугаєвський Мусій (кінець XVII cт., Парафіївка — 1747, Глухів) — співак, хоровий диригент, педагог. Вихованець Києво-Могилянської академії. Закінчив Києво-Могилянську академію, де співав в академічному хорі, був його диригентом. 1720–1734 — військовий капелан при резиденції гетьмана І. Скоропадського, потім Данила Апостола, а також священик церкви св. Анастасії у Глухові. У 40-х рр.— регент Глухівської хорової капели (до 1747). Серед його учнів — Гаврило Головня, одружений з донькою Бугаєвського Тетяною й опікун його сина — Миколи[12][13].
- Данько Олена Яківна — українська письменниця, поетеса, художниця та акторка.
- Іванюк Михайло Миронович (1901—?) — український архітектор.
- Клочко Микола Павлович (нар. 1934) — поет-шістдесятник.
- Луценко Віталій Іванович (1937–1999) — український політик лівого спрямування, народний депутат України 2-го і 3-го скликань. Батько Юрія Луценка.
- Підгорний Віталій Костянтинович (* 1937) — український лікар.
- Слуцький Абрам Аронович (1898-1938) — керівник зовнішньої розвідки СРСР у 1935-1938 роках;
- Шура-Бура Михайло Романович (1918–2008) — учений у галузі кібернетики.
- Цинковський Іван Іванович (1919–1987) — український письменник, поет, журналіст.
- Хацкевич Вольф Беркович (1908–1959) — учасник Другої світової війни;
- Юзефович Корнелій Іванович (1726 — після 1766) — український співак і регент.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Маршрут від Чернігова до Парафіївки. [Архівовано 2017-12-03 у Wayback Machine.] Розрахунок Карта Онлайн [Архівовано 2012-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
- ↑ Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селищі Парафіївка
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 539 та 613 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 13 грудня 2021.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 48 : Черниговская губерния : … по сведениям 1859 года. — 1866. elib.shpl.ru. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ Парафіївка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- ↑ ДСНС: через вибухи і пожежу на складах біля Ічні евакуювали 10 тисяч людей, Радіо Свобода, 9.10.2018
- ↑ Акты и документы.., отд. 2, т. 1, ч. 1. К., 1904
- ↑ Дядиченко В. А. Нариси суспільно-політичного устрою… К.,1959, Мистецтво України… К., 1997
Література ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Шевчук В. Микола Клочко // Шевчук В. О. На березі часу. Ті, котрі поруч: Спогади про сучасників. — К.: Либідь, 2016. — с. 221—234.
.svg){kind=small}
