Бебрики
Бебрики (грец. Bebrykes) — назва жителів Віфінії на південному узбережжі «Понту Евксинського» (Чорного моря)[1] та біля Пропонтиди.
Походження ред.
Топографічно й етнографічно пов'язані з племенами, які були спільниками троянців. Грецька міфологія пов'язує їх з часами Геракла та аргонавтів.
Згідно Страбону, вони були одним із фракійських племен, які проникли в Малу Азію з Європи[2]. Згідно до інших джерел, бебрики жили у Віфінії до прибуття віфінів фракійського походження, тому що країна раніше звалася Бебрикія.
Частина лінгвістів розглядає назву «бебрики» як похідну від бригів або фригійців (тобто цей народ міг бути спорідненим зі своїми сусідами фригійцями)[3][4].
Міфологія ред.
Згідно з легендою, бебриків перемогли Геракл та/або Діоскури, які вбили їхнього царя Мігдона або Аміка. Їхню землю віддали цареві Ліку з народу маріандинів, що збудував місто Гераклея Понтійська. Згідно з деякими джерелами, Амік був братом Мігдона і теж царем; обидва вони нібито були синами Посейдона та Мелії.
Грецька міфологія наводить дві різні думки про походження назви бебриків: або від імені жінки Бебрики, або від героя Бебрика.
Бебрика — можливо, той самий персонаж, як і Брика, дочка Даная, міфічного царя Лівії та Аравії (Аполлодор).
Цар на ім'я Бебрик вважався батьком Пірени, від якої походить назва Піренеїв.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Страбон 7.3.2
- Аполлоній Родоський
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання ред.
- «Бебрики»: Античная мифология [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)