Алікорто рудоспинний
| Алікорто рудоспинний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Heteroxenicus stellatus (Gould, 1868)[3] | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Brachypteryx stellatus Brachypteryx stellata | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Аліко́рто рудоспинний[4] (Heteroxenicus stellatus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Гімалаях, горах Китаю і Південно-Східної Азії. Єдиний представник монотипового роду Рудоспинний алікорто (Heteroxenicus).
Опис ред.
Довжина птаха становить 12-13 см, вага 19-23 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла каштанова, нижня частина тіла темно-сіра, поцяткована білими плямками. Крила і хвіст короткі. надхвістя поцятковавне білими плямками. Обличчя чорне, лоб сірий, решта голови каштанова. Дзьоб чорний, лапи коричневі, довгі.[5][6].
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[7]
Поширення і екологія ред.
Рудоспинні алікорто поширені в Індії, Непалі, Бутані, М'янмі, Таїланді і Китаї. Вони живуть в гірських тропічних лісах, високогірних чагарникових заростях та на скелястих вершинах гір. Зустрічаються на висоті від 1800 до 4265 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Heteroxenicus stellatus. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Sharpe, Richard Bowdler (1902). Heteroxenicus. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 12: 55. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Gould, John (1868). On four new species of birds. Proceedings of the Zoological Society of London: 218. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Collar, N. Gould’s Shortwing (Heteroxenicus stellatus). У del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 1 October 2016.
- ↑ Clement, Peter (2016). Robins and Chats. Helm Identification Guides. London: Bloomsbury. с. 182—183. ISBN 978-140815596-7.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.
Посилання ред.
- Xeno-canto: audio recordings of Gould's shortwing [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |