Абрамян Хорен Бабкенович
Хорен Бабкенович Абрамян (*1 квітня 1930, Єреван — †10 грудня 2004, Єреван) — актор театра і кіно, театральний режисер, народний артист СРСР (1980)[4]
| Абрамян Хорен Бабкенович | ||||
|---|---|---|---|---|
| вірм. Խորեն Բաբկենի Աբրահամյան | ||||
 | ||||
| Народився |
1 квітня 1930[1][2][3] Єреван, СРСР[2][3] | |||
| Помер |
10 грудня 2004[3] (74 роки) Єреван, Вірменія[3] | |||
| Поховання | Пантеон імені Комітаса | |||
| Громадянство |
 СРСР Вірменія | |||
| Діяльність |
актор режисер | |||
| Alma mater | Єреванський державний інститут театру і кіно (1951)[2] | |||
| Заклад | Театр імені Сундукяна[2][3] і Єреванський державний інститут театру і кіно[3] | |||
| Роки діяльності | з 1949 | |||
| IMDb | nm0009283 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Абрамян Хорен Бабкенович у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
У 1951 закінчив Єреванський театральний інститут. З 1980 по 1985 служив у трупі Єреванського театру ім. Сундукяна, потім до 1988 був головним режисером Ленінаканського театру імені Мравяна, з 1988 — головний режисер Єреванського академічного театру ім. Г. Сундукяна
Звання і нагороди ред.
- 1970 — лауреат Всесоюзного кінофестивалю у номінації «Призи за акторську роботу»
- 1971 — лауреат державної премії Вірменської РСР (за спектакль «Брати Сарояни»)
- 1980 — Народний артист СРСР
- 1980 — лауреат Всесоюзного кінофестивалю у номінації «Премії за найкращі акторські роботи»
- 1981 — лауреат Державної премії СРСР (за театральні роботи)
- 2000 — почесний громадянин Єревана.[5]
Ролі у кіно ред.
- 1949 — Дівчина Араратської долини
- 1954 — Смотрини
- 1954 — Таємниця гірського озера
- 1955 — У пошуках адресата — Брутян
- 1955 — Перший ешелон
- 1957 — Висота — Баграт
- 1957 — Мета його життя
- 1958 — Серце матері — Армен
- 1958 — Про мого друга
- 1958 — Пісня першого кохання — Арсен
- 1959 — Обвал — Вартан
- 1962 — Кільця слави — Гурген
- 1969 — Брати Сарояни — Геворк Сароян
- 1971 — Відголоски минулого
- 1971 — Ми і наші гори
- 1974 — Хроніка єреванських днів
- 1978 — Аревік
- 1978 — Народження
- 1979 — Зірка надії
- 1980 — Живіть довго
- 1980 — Легенда про скомороха
- 1981 — Там, за сімома горами
- 1983 — Відрядження до санаторію
- 1984 — Пожежа
- 1986 — Поки живемо...
- 1988 — Піднесення
- 1989 — Дихання
Постановки у театрі ред.
- 1968 — «Брати Сарояни»
Документальні фільми ред.
- 1990 — «Андранік Озанян» (Зоравар Андранік). Перший радянський фільм про Полководця Андраніка: Арменфільм 35 мм. Андранік — текст читає Абрамян Хорен Бабкенович.
- 2008 — «Сумна історія останнього клоуна. Фрунзе Мкртчян».
Примітки ред.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г д е Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
- ↑ Новая Российская энциклопедия: в 12 т. / Редкол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян, В. М. Карев и др. — М.: ООО «Издательство „Энциклопедия“» Т. 2 А — Баяр, 2005. — 960 с.: ил.
- ↑ Офіційний сайт мерії Єревана. Список почесних громадян Єревана (вірм.), ,(рос.)(англ.)[недоступне посилання з лютого 2019]
Посилання ред.
- Сторінка на сайті IMDB [Архівовано 30 листопада 2010 у Wayback Machine.]