Історія доктора Дуліттла

перша праця із серії книжок про доктора Дулітла, автор — Г'ю Лофтінґ

«Історія доктора Дуліттла» (англ. The Story of Doctor Dolittle, повна назва англійською — The Story of Doctor Dolittle, Being the History of His Peculiar Life at Home and Astonishing Adventures in Foreign Parts (укр. Історія доктора Дуліттла, його життя вдома і дивовижні пригоди в далеких країнах)) — книга британського письменника Г'ю Лофтінга, видана 1920 року з його власними ілюстраціями, перша книга з його знаменитої серії про пригоди доктора Дуліттла — доктора, що знає мову тварин.

«Історія доктора Дуліттла»
Автор Г'ю Лофтінг
Назва мовою оригіналу англ. The Story of Doctor Dolittle
Ілюстрації Г'ю Лофтінг
Країна Велика Британія
Мова англійська
Серія Доктор Дуліттл
Жанр дитяча література, казка
Місце США
Видавництво Frederick A. Stokes
Видано 1920 рік
Тип носія книга
Сторінок 180 ст (перше видання)
Наступний твір Подорожі доктора Дуліттла

Сюжет ред.

Джон Дуліттл, доктор медицини, живе зі своєю сестрою Сарою в маленькому англійському селі Падлбі-на-Болоті. Він дуже любить тварин, і це призводить до того, що він втрачає всю свою клієнтуру і бідніє. Але, вивчивши мову тварин за допомогою своєї папуги Полінезії, він успішно розгортає ветеринарну практику, і популярність його серед тварин поширюється по всьому світу. Доктор робить експедицію в Африку, щоб вилікувати мавп від епідемії.

Після прибуття до Африки корабель доктора з екіпажем з його улюблених тварин зазнає кораблетрощі, і на шляху до країни мавп він і його експедиція потрапляють в полон до місцевого короля Джолліджінкії, який постраждав від європейських колонізаторів і не хоче пускати жодну білу людину до своєї країни. Дуліттл і його друзі здійснюють втечу з Джолліджінкії й прибувають у країну мавп, де рятують останніх від епідемії. В знак подяки мавпи дарують доктору Тягни-Штовхаючи — сором'язливу двоголову газель, чиїми предками були абіссинські сарни і останній єдиноріг.

На зворотньому шляху доктор і його друзі знову потрапляють до полону в Джолліджінкію. На цей раз вони здійснюють втечу за допомогою принца Бампо, який дарує їм корабель в обмін на те, що доктор робить обличчя його білим (найбільше бажання Бампо — виступити в якості європейського казкового принца). Після кількох сутичок з піратами Дуліттл зі своєю командою захоплює піратський корабель зі скарбами й рятує хлопчика, дядько якого був кинутий піратами на скелястому острові.

Після порятунку хлопчика і його дядька доктор повертається додому та організовує циркові вистави за участю Тягни-Штовхаючи, доки не заробляє достатньо грошей, щоб піти у відставку й оселитися у своєму улюбленому будинку в Падлбі.

Цензура ред.

Перше видання книги включає мовні та сюжетні елементи, які за сучасними стандартами вважаються «неполіткоректними», хоча не слід вважати, що Лофтінг свідомо надавав їм расистський відтінок. Дух книги несе в собі «патерналістський» менталітет британського колоніалізму, характерний для Великої Британії на момент написання книги. Починаючи з 1960-х років, в перевиданнях книжки були видалені деякі терміни, що характеризують негрів, які могли розглядатися як образливі. Визначити точний час внесення цих поправок неможливо.

У пізніших виданнях книги був змінений сюжет і складено нову передмову. У першому виданні принц Бампо, син царя Джолліджінкі, бажає стати білим, щоб одружитися зі Сплячою красунею. Доктор Дуліттл, укладений у в'язницю, дає Бампо свою згоду його «відбілити» в обмін на свободу. У первинному тексті процес «відбілювання» принца супроводжується сильним запахом «горілого коричневого паперу». В американських виданнях текст був зроблений більш «політкоректним» — «відбілювач» замінений на білий тональний крем, а нездорові бажання принца змінюються за допомогою гіпнозу. Коли принц хоче бути левом, йому дають зілля, яке перетворює його волосся в левову гриву. У результаті, епізод не вирізаний повністю.

У виданні книги 1978 року з цієї глави було видалено тільки одне речення: «Обличчя принца стало білим, як сніг, і очі, які були кольору бруду, придбали мужній сірий відтінок». Оскільки попередня фраза була «всі тварини скрикнули від несподіванки», видалення подальшої було великим потрясінням.

Публікації ред.

Текст книги перейшов у суспільне надбання в США 1996 року, і в багатьох країнах Бернської конвенції — 1998 року. Відтоді різні видавці надрукували як оригінальну версію книги, так і інші версії та перекази.

Українською мовою 2020 року вийшло два переклади у видавництвах "Апріорі" ("Історія доктора Дуліттла") та "Фоліо" ("Історія лікаря Дуліттла").

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.