Вікіпедія

Іллінський Андрій Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іллінський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ільїнський.

Андрій Олексійович Іллінський
Народився 24 серпня 1949(1949-08-24) (74 роки)
Київ, УРСР
Країна СРСР СРСР → Україна Україна
Діяльність художник
Alma mater Московський поліграфічний інститут
Галузь мистецтво
Заклад Національна спілка художників України
Членство Національна спілка художників України
Батько Тереножкін Олексій Іванович
Мати Іллінська Варвара Андріївна
У шлюбі з Сагайда Олена Ельдвігівна

Андрій Олексійович Іллінський (*24 серпня 1949(19490824), Київ)  — радянський, український художник, відомий скульптор-кераміст і графік, учасник багатьох виставок.

Біографія ред.

1976 р. закінчив художній факультет Московського поліграфічного інституту. Педагоги з фаху — А. Гончаров, Д. Жилінський, П. Захаров.

Працює у Києві, член Національної спілки художників України (1987).

Основні твори: керамічні композиції «Тривожне очікування», «Різдво» (обидві — 1985), «Гра в дим» (1986), «Сон Ноя» (1990), «Янгол» (1990-і рр.), «Очікування нового тисячоліття» (1998), «Дама з горностаєм» (2002), «Дама з собачкою», «Дама з мобілкою» (обидва — 2009). Роботи зберігаються у НМУНДМ (м. Київ), Національному музеї-заповіднику українського гончарства (с. Опішне на Полтавщині), приватних колекціях в Україні, Німеччині, Ізраїлі, США, Франції, Швейцарії.

Автор поетичної збірки “Печати на глине” (1990), низки статей з історії археологічної науки, упорядник книжки спогадів i листів свого батька.

Родовід і сім'я ред.

Виставки ред.

Групові:

  • 2001 — "Тора в снігах" (кераміка Андрія Іллінського та учнів його студії керамики Центру "Мішпаха") в НМУНДМ.
  • 2002 — выставка кераміки "Далекое - близкое", галерея мистецтв Київо-Могилянської академії.
  • 2009 — с. Опішне, Полтавська обл., Национальний музей-заповідник українського гончарства.
  • 2009 — Проект РУМ-БАМ-БАР та "Пришелиці" Андрія Иллінського. Галерея "Коло Заспи". Конча-Заспа.

Персональні:

  • 1983 — виставка кераміки. Науково-дослідний інститут технічної естетики.
  • 1984 — виставка кераміки. Інститут археології АН Україны, Київ.
  • 1998 — "Сон Ноя" (кераміка Олени Сагайди та Андрія Іллінського) в НМУНДМ.
  • 1999 — галерея "Триптіх" Київ; галерея "Миколин дім", КиЇв.
  • 2009 — НМУНДМ.
  • 2016 — Коминна зала Косого копаніру у Київській фортеці.

Міжнародні:

  • 1987 — Бієналє кераміки, Фаэнце, Италия

Сімпозіуми:

Наукові публікації ред.

  • Іллінський А.О., Мурзин В.Ю. До історії вивчення Мелітопольського кургану // Археологія. - 1999. - №3. - С. 97 – 108.
  • Из жизни Алексея Тереножкина (написано его рукой, собрано его сыном) – К., 2006. – 112 с.
  • Іллінський А.О., Саєнко В.М. Історія дослідження Мелітопольського кургану і пам’яткоохоронний контекст // Проблеми вивчення та охорони пам’яток первісного мистецтва півдня Європи (кам’яна доба — епоха бронзи). Запоріжжя, 2015. – С. 37-39.
  • Іллінський А., Саєнко В. Листи Бориса Мозолевського до Олексія Тереножкіна і Варвари Іллінської // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Випуск 19. Історія археології: міжособистісні та інституціональні комунікації. - Львів, 2015. - С. 287-294.
  • Іллінський А.О., Саєнко В.М. З листів Бориса Мозолевського до Олексія Тереножкіна та Варвари Іллінської // Музейні читання. Мат. наук. конф. «Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки» - К.: Музей історичних коштовностей України, 2021. – С. 20-34.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іллінський_Андрій_Олексійович&oldid=41567833