Іллінська Варвара Андріївна
| Іллнська Варвара Андріївна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
19 вересня 1920 Іжевськ |
| Померла |
11 грудня 1979 (59 років) Київ, УРСР |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | росіянка |
| Діяльність | наукова співробітниця |
| Alma mater | Інститут історії Санкт-Петербурзького державного університетуd |
| Галузь | археологія |
| Заклад | Інститут археології АН УРСР |
| Вчене звання | старший науковий співробітник |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Партія | КПРС |
| Батько | Іллінський Андрій Миколайович |
| У шлюбі з | Тереножкін Олексій Іванович |
| Діти | Іллінський Андрій Олексійович |
| Нагороди |
 |
Варвара Андріївна Іллінська (19 вересня 1920, Іжевськ — 11 грудня 1979, Київ) — український радянський археолог, доктор історичних наук (з 18 лютого 1972 року), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (за 1977 рік[1]).
Біографія ред.
Народилась 19 вересня 1920 року в місті Іжевську. У 1941 році закінчила Ленінградський університет. Під час німецько-радянської війни перебувала на комсомольській роботі в блокадному Ленінграді, згодом — у відвойованому Києві. Член ВКП(б) з 1944 року.
Від 1945 року працювала в Інституті археології АН УРСР. Фахівець у галузі скіфської археології. Разом із чоловіком О. Тереножкіним була одним із засновників київської школи скіфознавців.
Жила в Києві в будинку на вулиці Коротченка, 3а, квартира 73.
Померла в Києві 11 грудня 1979 року. Похована на Берковецькому кладовищі, ділянка 47. Надгробок — у вигляді фрагмента античної колонади.
Родовід і сім'я ред.
- Батько — Іллінський Андрій Миколайович — морський офіцер, полярний дослідник.
- Чоловік — Тереножкін Олексій Іванович (1907—1981) — видатний археолог-енциклопедист.
- Син — Іллінський Андрій Олексійович (нар. 1949 р.) — художник, скульптор-кераміст.
Праці ред.
- Скифы Днепровского лесостепного Левобережья. Київ, 1968;
- Раннескифские курганы бассейна р. Тясмин. Київ, 1975;
- Скифия VII—IV вв. до н. э. Київ, 1983 (у співавторстві).
- Співавтор праці «Археологія Української РСР» (том 2. Київ, 1971).
Примітки ред.
- ↑ За монографію «Археологія Української РСР» в трьох томах, опубліковану в 1971—1975 роках. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 29 січня 2013.
Джерела та література ред.
- В. Ю. Мурзін. Іллінська Варвара Андріївна [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 445. — ISBN 966-00-0610-1.
- С. А. Скорий «Гаряче бажаю продовжити навчання…, спеціалізуючись у скіфо-сарматському періоді» (до 90-річчя від дня народження В.А. Іллінської) // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 142-149.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.