Ікосіани

некомутативна алгебрична структура

Ікосіани — некомутативна алгебрична структура, яку 1856 року виявив ірландський математик Вільям Ровен Гамільтон[1][2]. У сучасній термінології він знайшов задання групи обертань ікосаедра[en] за допомогою генераторів та зв'язків.

Відкриття Гамільтона виникло з його спроб знайти алгебру «трійок» (3-кортежів), які, як він вірив, відбиватимуть осі координат. Ікосіани можна ототожнити з переміщеннями по вершинах додекаедра. Робота Гамільтона в цій галузі опосередковано призвела до гамільтонових циклів і гамільтонових шляхів у теорії графів[3]. Для ілюстрування та популяризації свого відкриття він також винайшов гру «Ікосіан».

Неформальне визначення ред.

 
Стереографічна проєкція додекаедра, яку Гамільтон використав для гри «Ікосіан»

Алгебра ґрунтується на трьох символах, які є коренями з одиниці, так що послідовне застосування будь-якого з них через кілька кроків приводить до одиниці. Це:

 

Гамільтон також дав інший зв'язок між символами:

 

(В сучасних термінах це (2,3,5) група трикутника.)

Операція асоціативна, але не комутативна. Вона утворює групу 60-го порядку, ізоморфну групі обертань правильного ікосаедра або додекаедра, а тому знакозмінної групи п'ятого степеня.

Хоча алгебра існує як цілком абстрактна побудова, її можна наочно подати в термінах операцій із вершинами додекаедра. Гамільтон сам використав плоске подання додекаедра як основу гри.

Уявімо жука, що повзе вздовж певного ребра додекаедра (з позначеними вершинами) у певному напрямку, скажімо, від   до   . Ми можемо подати це як орієнтовану дугу  .

 
Геометричне подання операції   для ікосіанів
  • Ікосіан   прирівнюється до зміни напрямку будь-якого ребра, так що жук буде повзти від   до   (в напрямку дуги  ).
  • Ікосіан   прирівнюється до обертання поточного напрямку жука проти годинникової стрілки навколо кінцевої вершини. У прикладі це означає зміна поточного напрями   на   .
  • Ікосіан   прирівнюється до правого повороту в кінцевій точці, тобто переході від   до  .

Спадщина ред.

Ікосіани є одним із найраніших прикладів багатьох математичних ідей, зокрема:

Примітки ред.

  1. Sir William Rowan Hamilton. Memorandum respecting a new System of Roots of Unity // Philosophical Magazine. — 1856. — Т. 12 (21 квітня). — С. 446.
  2. Thomas L. Hankins. Sir William Rowan Hamilton. — Baltimore, 1980. — С. 474. — ISBN 0-8018-6973-0.
  3. а б Norman L. Biggs, E. Keith Lloyd, Robin J. Wilson. Graph theory 1736—1936. — Oxford : Clarendon Press, 1976. — С. 239. — ISBN 0-19-853901-0.
  4. Gareth Jones. Dessins d'enfants: bipartite maps and Galois groups // Séminaire Lotharingien de Combinatoire. — 1995. — Т. B35d (21 квітня). — С. 4. Архівовано з джерела 8 квітня 2017.
  5. W. R. Hamilton. Mathematical papers, Vol. III, Algebra / H. Halberstam, R. E. Ingram. — Cambridge : Cambridge University Press, 1967. — С. 612—625.