Вікіпедія

Сухий закон у США

Сухий закон у США — національна заборона на продаж, виробництво та транспортування алкоголю, яка діяла у США протягом 1920–1933. «Антисалунна ліга» та сільські протестанти з обох владних партій США очолювали так званий «Сухий» рух.

Сухий закон у США
Зображення
Юрисдикція США
Час/дата початку 17 січня 1920
Час/дата закінчення 5 грудня 1933
Прийнятий законодавцем Конгрес США
Регуляторний документ Вісімнадцята поправка до Конституції США
CMNS: Сухий закон у США у Вікісховищі
Поліцейські Детройту інспектують обладнання знайдене в підпільній пивоварні періоду «сухого закону»

Історія ред.

Передумови ред.

Алкогольні обмеження спочатку мали інші підстави та мету: їх тлом був соціально-політичний протест американських жінок, яким не дозволялося відвідувати ані салунів, ані кабінок для голосування. Від 1873 року діяв Жіночий християнський союз утримання, який у 1890-тих роках змінила Антисалунна ліга. Склад останньої був неоднорідний, оскільки поєднував і непитущих, і малопитущих, і тих питущих, які випивали самі, але іншим цього права віддавати не хотіли. Окрім того, до будь-яких соціальних зрушень долучаються й інші сили, як-от євангелісти чи "протестанти заради протесту".

Про атмосферу тих часів гарно висвітлено у романах "Хатина дядька Тома" Гаррієт Бічер-Стоу та "Десять ночей у барі та що я там бачив" (Ten Nights in a Bar-Room and What I Saw There) Т. Ш. Артура (Timothy Shay Arthur).

У різних штатах обмеження щодо заборони алкоголю ухвалювалися (наприклад, у штаті Мен у 1851 р. чи в Айові у 1882 р.), але вони або скасовувалися через нездійсненність, або виявлялися неефективними через контрабанду із сусідніх "безсухих" штатів.[1] У 1905 році прихильниками «сухого закону» були Канзас, Мен, Небраска і Північна Дакота. У 1912 році він охопив уже дев'ять штатів, а до 1916 року різні обмеження діяли у 26 штатах.[1] Окрім вакханалії щодо штатів із заборонами та без них, плутанина мала місце і з видами напоїв (щодо віскі, вина, пива підходи різнилися).

Сухий закон ред.

 
«Save A Little Dram For Me»
Пісня періоду «Сухого закону» записана студією Томаса Едісона, 1922 рік. Тривалість 3:29.
При проблемах гляньте в довідку.

У розпал І світової війни, в яку США вступили в 1917 р., задля збереження зернових запасів Конгрес США цього року ухвалив і направив на затвердження штатів проєкт поправки до Конституції про введення «сухого закону». У вересні 1917 року в країні було припинено виробництво віскі, а в травні 1919 року та ж доля спіткала виробництво пива.

«Сухий закон» було введено в дію Вісімнадцятою поправкою до Конституції США, що була ратифікована 16 січня 1919 року, і набрала чинності 17 січня 1920 року. Поправка забороняла виготовлення, продаж і перевезення алкоголю у межах Сполучених Штатів Америки.[2][3]

 
Знищення алкоголю під час дії «Сухого закону»

Для уточнення деяких пунктів поправки, Конгрес США ухвалив «Закон Волстеда» (англ. Volstead Act). Президент Вудро Вільсон наклав вето на цей закон, але майже одразу вето подолала Палата представників, а наступного дня аналогічно проголосував Сенат. Закон встановив юридичне визначення алкоголю, а також штрафні санкції за його виробництво.[4]

Хоча споживання алкоголю на території Сполучених Штатів зменшилося, проте завдяки введеним обмеженням почала зростати організована злочинність.

Скасування обмежень ред.

«Сухий закон» був скасований Двадцять першою поправкою до Конституції США, яка була ратифікована 5 грудня 1933. Штатам США було дозволено вводити свої власні закони щодо контролю за алкоголем.

Наслідки ред.

Організована злочинність ред.

Організована злочинність отримала потужний імпульс від заборони продажу алкоголю. До 1920 року американська мафія обмежувалася в своїй діяльності контролем проституції, азартними іграми і крадіжками. Проте нова заборона дозволила організувати підпільні мережі з виробництва та розповсюдження алкоголю.[5] Вигідний, часто із застосуванням насильства, чорний ринок алкоголю почав розквітати. Заборона надала велику фінансову основу для процвітання організованої злочинності.[6].

Знову-таки, почастішали випадки смертей від алкоголю (через вживання неякісної продукції) і корупції у правоохоронних органах[7].

Винне виробництво ред.

«Закон Волстеда» дозволяв індивідуальним фермерам виробляти певні види вина «за юридичною фікцією за умови, що це було неп'янким фруктовим соком для домашнього вжитку».[8] Підприємливі фермери виробляли рідину та напівтвердий концентрат винограду, які часто називалися «винними цеглинами» або «винними блоками».[9] Попит на цю продукцію дозволив Каліфорнійським виноградарям збільшити їхні посівні площі приблизно на 700 відсотків протягом перших п'яти років «сухого закону».

«Закон Волстеда» також дозволяв продаж церковного вина священникам і священнослужителям та дозволяв рабинам санкціонувати продаж церковного вина фізичним особам на Шабат та інші свята для вжитку в себе вдома. Серед євреїв було затверджено чотири раввинські групи, що призвело до деякої конкуренції на членство, оскільки утримання сакраментальних ліцензій дозволяло збільшувати пожертвування на підтримку релігійної установи. Були відомі зловживання в цій системі, самозванцями або несанкціонованими особами, які використовували лазівки, щоб купити вино.[10]

В культурі ред.

Див. також ред.

Література ред.

  • Behr, Edward. (1996). Prohibition: Thirteen Years That Changed America. New York: Arcade Publishing. ISBN 1-55970-356-3.
  • Blumenthal, Karen. (2011). Bootleg: Murder, Moonshine, and the Lawless Years of Prohibition. New York: Roaring Brook Press. ISBN 1-59643-449-X.
  • Burns, Eric. (2003). The Spirits of America: A Social History of Alcohol. Philadelphia: Temple University Press. ISBN 1-59213-214-6.
  • Clark, Norman H. (1976). Deliver Us from Evil: An Interpretation of American Prohibition. New York: Norton. ISBN 0-393-05584-1.
  • Kahn, Gordon, and Al Hirschfeld. (1932, rev. 2003). The Speakeasies of 1932. New York: Glenn Young Books. ISBN 1-55783-518-7.
  • Kobler, John. (1973). Ardent Spirits: The Rise and Fall of Prohibition. New York: G.P. Putnam's Sons. ISBN 0-399-11209-X.
  • Lerner, Michael A. (2007). Dry Manhattan: Prohibition in New York City. Cambridge, MA: Harvard University Press. ISBN 0-674-02432-X.
  • Murdoch, Catherine Gilbert. (1998). Domesticating Drink: Women, Men, and Alcohol in America, 1870–1940. Baltimore: Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-5940-9.
  • Okrent, Daniel. (2010). Last Call: The Rise and Fall of Prohibition. New York: Scribner. ISBN 0-7432-7702-3.
  • Peck, Garrett (2011). Prohibition in Washington, D.C.: How Dry We Weren't. Charleston, SC: The History Press. ISBN 1-60949-236-6.
  • Peck, Garrett. (2009). The Prohibition Hangover: Alcohol in America from Demon Rum to Cult Cabernet. Piscataway, NJ: Rutgers University Press. ISBN 0-8135-4592-7.
  • Pegram, Thomas R. (1998). Battling Demon Rum: The Struggle for a Dry America, 1800–1933. Chicago: Ivan R. Dee. ISBN 1-56663-208-0.
  • Waters, Harold. (1971). Smugglers of Spirits: Prohibition and the Coast Guard Patrol. New York: Hastings House. ISBN 0-8038-6705-0.

Примітки ред.

  1. ↑ а б «Сухий закон» у США: чому гангстери були вдячні Конгресу за його введення?. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 23 січня 2015.
  2. ↑ History of Alcohol Prohibition. National Commission on Marijuana and Drug Abuse. Процитовано 7 листопада 2013.
  3. ↑ Dwight Vick (2010). Drugs and Alcohol in the 21st Century: Theory, Behavior, and Policy. Jones & Bartlett Learning. с. 128. ISBN 978-0-7637-7488-2. Процитовано 18 січня 2011.
  4. ↑ Bob Skilnik (2006). Beer: A History of Brewing in Chicago. Baracade Books. ISBN 978-1-56980-312-7.
  5. ↑ Organized Crim — American Mafia. Law Library — American Law and Legal Information. Процитовано 7 листопада 2013.
  6. ↑ Report on the Enforcement of the Prohibition Laws of the United States. National Commission on Law Observance and Enforcement. January 7, 1931
  7. ↑ Heath, Dwight B. «Prohibition, repeal, and historical cycles», DATA: The Brown University Digest of Addiction Theory & Application 28.3 (2009): 8. Academic Search Premier. EBSCO. Web. 26 Feb. 2011.
  8. ↑ PROHIBITION: Wine Bricks. TIME. 17 серпня 1931. Архів оригіналу за 3 лютого 2011. Процитовано 26 травня 2013.
  9. ↑ Kelsey Burnham (18 квітня 2010). Prohibition in Wine Country. Napa Valley Register.
  10. ↑ Hannah Sprecher. "Let Them Drink and Forget Our Poverty": Orthodox Rabbis React to Prohibition (PDF). American Jewish Archives. Процитовано 4 вересня 2013.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сухий закон у США


  Це незавершена стаття з пивоваріння.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття з історії США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сухий_закон_у_США&oldid=41810559