Вікіпедія

YZ Кита

зоря в сузір'ї Кита

YZ Кита (англ. YZ Ceti) — одиночна зоря, червоний карлик головної послідовності у сузір'ї Кита. Хоча це одна з найближчих до Сонця зір — відстань до неї становить трохи понад 12 світлових років[11], — побачити її неозброєним оком неможливо. Визначено, що це спалахуюча зоря, яка зазнає стрибкоподібних коливань яскравості. Маса YZ Кита становить лише 8,5 % сонячної, а її світність у звичайних умовах — менше 1/5000-ї сонячної.

YZ Кита
Зображення
Маса 2,58492E+29 кг[1]
Каталожний код HIP 5643[2], 2MASS J01123052-1659570[2], IRAS F01100-1716[2], GSC 05851-01939[2], GJ 54.1[2], UCAC4 366-001333[2], GCRV 26152[2], GCRV 694[2], HIC 5643[2], LFT 118[2], LHS 138[2], LPM 63[2], LTT 670[2], NLTT 4016[2], RBS 164[2], YZ Cet[2], Zkh 26[2], PLX 248.01[2], 1RXS J011229.6-165949[2], Gaia DR2 2358524597030794112[2], PM 01100-1716[2], [GKL99] 38[2], PM J01125-1659[2], WEB 1270[2], Gaia DR3 2358524597030794112[2], TIC 439403362[2], TYC 5851-171-1[2] і Karmn J01125-169[2]
Сузір'я Кит
Підлегле тіло YZ Ceti dd, YZ Ceti cd і YZ Ceti bd
Відстань від Землі 3,7166 ± 0 парсек[3]
Швидкість обертання зорі −2,79 км/с[2]
Паралакс 269,0573 ± 0,034 кутова мілісекунда[3]
Схилення власного руху 637,547 ± 0,052 кутова мілісекунда на рік[3]
Пряме піднесення власного руху 1205,074 ± 0,041 кутова мілісекунда на рік[3]
Радіальна швидкість 27,984 км/с[4]
Тип змінної зорі UV Кита[5] і обертальна змінна зоря[6]
Спектральний клас M4.0Ve[7]
Видима зоряна величина 12,074[8]
Абсолютна зоряна величина 12,8
Металічність −0,23[9]
Радіус 0,168 сонячний радіус[1]
Епоха J2000.0[10][2]
Пряме піднесення 0,316387242336 радіан[3]
Схилення 0 радіан[3]
Ефективна температура 3192 K[9]
Поверхнева гравітація 148 600 сантиметр на секунду в квадраті[9]
Оцінка віку об'єкта 4 мільярд років[1]
CMNS: YZ Кита у Вікісховищі

Зоря розташована дуже близько до Тау Кита — зорі спектрального класу G8. Їх розділяє відстань лише 1,6 світлового року[12] — це лише третина відстані між Сонцем і його найближчою сусідкою, Проксимою Центавра. До зорі Лейтен 726-8 — 3,6 св. року.

Планетна система ред.

10 серпня 2017 року було оголошено про відкриття за допомогою високоточного ешеллівського спектрографу HARPS з обсерваторії Ла-Сілья в Чилі трьох землеподібних планет, виявлених на орбітах навколо YZ Кита, а також ймовірної четвертої планети.

SETI не розглядала систему YZ Кита як об'єкт пошуку позаземного життя взагалі. Головною причиною цього є природа самої центральної зорі: вона вкрай нестабільна і віднесена астрономами одразу до двох категорій змінності. Змінність типу BY Дракона викликана не тільки наявністю на її поверхні значних за площею плям, а й бурхливою ​​хромосферною активністю. Це створює значні проблеми для зародження життя на близьких до зорі планети. Крім цього, у YZ Кита спостерігається змінність, прототипом якої є майже сусідня з нею зірка UV Кита (Лейтен 726-8). YZ Кита — це спалахуюча зоря, а це обумовлює періодичні потужні викиди енергії та випромінювань у різних діапазонах.

YZ Кита b ред.

Орбіта планети YZ Кита b має практично правильну круглу форму і має радіус приблизно 0,015 астрономічної одиниці. Орбітальний період планети трохи менший за дві земні доби, а її маса становить близько 75 % від маси Землі. Середня температура на її поверхні змінюється в межах від 350 до майже 500 К, що виключає можливість існування води на її поверхні в рідкому стані, а отже, імовірність зародження життя на цій планеті більш ніж примарна.

Останні спостереження радіотелескопів VLA (Very Large Array) у Нью-Мексико (США) виявили докази наявності магнітного поля на планеті YZ Кита b. Згідно з дослідженням, яке було опубліковане 3 квітня 2023 року в журналі Nature Astronomy, це є першим можливим виявленням магнітного поля на планеті за межами Сонячної системи[13].

Магнітні поля особливо цікаві астрономам, оскільки вони є важливим чинником для зародження життя. Без магнітного поля енергетичні частинки зорі можуть знищити атмосферу планети, позбавляючи газової оболонки, яка допомагає підтримувати життя на планеті[14].

YZ Кита c ред.

Планета YZ Кита c майже співрозмірна за масою із Землею. Її відстань від центрального світила становить близько 0,02 а. о., а орбітальний період трохи більше, ніж три земні доби. Середні температури — від 300 до 420 К — залишають певну ймовірність для наявності на планеті рідкої води, а з нею — слабку надію на існування на ній життя.

YZ Кита d ред.

Третя підтверджена планета системи, YZ Кита d, приблизно на 14 % масивніша від Землі. Її відстань від центральної зорі становить близько 0,027 а. о. при орбітальному періоді в більш ніж 4,5 земної доби. Температура на її поверхні, від 260 до 370 К, практично гарантує відносно комфортні умови для існування води в рідкому стані, а отже, YZ Кита d є головним об'єктом пошуків життя в цій планетарній системі.

YZ Кита е (гіпотетична) ред.

Відзначимо і поки що виключно гіпотетичну планету YZ Кита е, існування якої ще потребує доведення. Її маса може становити близько половини маси Землі, а відстань від центрального світила — близько 1/100 а. о. при орбітальному періоді в одні земну добу. Подібні характеристики вказують на те, що YZ Кита е, якщо вона й існує, є надто розпеченою, температура на її поверхні унеможливлює існування не тільки рідкої води, а й будь-якої атмосфери в цілому.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в N. Astudillo-Defru, M. Mayor, D. Ségransan et al. The HARPS search for southern extra-solar planets. XLII. A system of Earth-mass planets around the nearby M dwarf YZ Ceti // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2017. — Vol. 605. — P. 11–11. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201731581 — arXiv:1708.03336
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае SIMBAD Astronomical Database
  3. ↑ а б в г д е Gaia Early Data Release 3 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2020.
  4. ↑ M. Lampón, R. Luque, B. Arroyo-Torres et al. The CARMENES search for exoplanets around M dwarfs. High-resolution optical and near-infrared spectroscopy of 324 survey stars // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2018. — Vol. 612. — P. 49–49. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201732054 — arXiv:1711.06576
  5. ↑ N. N. Samus’, Kazarovets E. V., Durlevich O. V. et al. General catalogue of variable stars: Version GCVS 5.1 // Astronomy Reports / D. Bisikalo — MAIK Nauka/Interperiodica, Springer Science+Business Media, 2017. — Vol. 61, Iss. 1. — P. 80–88. — ISSN 1063-7729; 1562-6881; 0004-6299 — doi:10.1134/S1063772917010085
  6. ↑ Alonso E. D., L. Tal-Or, S. Dreizler CARMENES input catalogue of M dwarfs // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2019. — Vol. 621. — P. 126–126. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/201833316 — arXiv:1810.03338
  7. ↑ Henry T. J. A 3D search for companions to 12 nearby M dwarfs // Astron. J. / J. G. III, E. Vishniac — NYC: IOP Publishing, AAS, University of Chicago Press, AIP, 2015. — Vol. 149, Iss. 3. — P. 106. — ISSN 0004-6256; 1538-3881 — doi:10.1088/0004-6256/149/3/106 — arXiv:1501.05012
  8. ↑ C. Koen, D. Kilkenny, F. van Wyk et al. UBV(RI)CJHK observations of Hipparcos-selected nearby stars // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2010. — Vol. 403, Iss. 4. — P. 1949–1968. — 20 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1111/J.1365-2966.2009.16182.X
  9. ↑ а б в Wright, Jason T., Kane, Stephen R. The California Legacy Survey. I. A Catalog of 178 Planets from Precision Radial Velocity Monitoring of 719 Nearby Stars over Three Decades // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 2021. — Vol. 255, Iss. 1. — P. 8. — 67 p. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.3847/1538-4365/ABE23C — arXiv:2105.11583
  10. ↑ Gaia Data Release 2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018.
  11. ↑ van Leeuwen, F. (2007). HIP 5643. Hipparcos, the New Reduction. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 серпня 2010.
  12. ↑ Page of Tau Ceti [Архівовано 24 травня 2020 у Wayback Machine.], see the chapter of Closest Neighbors, for YZ Ceti.
  13. ↑ J. Sebastian Pineda & Jackie Villadsen. Coherent radio bursts from known M-dwarf planet-host YZ Ceti. // Published: 03 April 2023
  14. ↑ Вчені виявили дивні радіосигнали на планеті, схожій на Землю. // By Андрій Неволін. 17.04.2023

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=YZ_Кита&oldid=42334648