Відкрити головне меню

Фіялка польова

вид рослин
(Перенаправлено з Viola arvensis)
Фіялка польова
Viola arvensis kz1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Еудікоти
Розиди
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Рід: Фіалка (Viola)
Вид: Фіялка польова
Біноміальна назва
Viola arvensis
Murray, 1770
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Viola arvensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Viola arvensis
EOL logo.svg EOL: 584594
IPNI: 291320-2
ITIS logo.svg ITIS: 22037
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 97415

Фіялка польова[1], фіалка польова[2] (Viola arvensis) — вид рослин з родини Фіалкові (Violaceae), поширений у Європі, пн.-зх. Африці, Ірані й західній частині помірних областях Азії. Етимологія: лат. arvum — «поле», ensis — прикметниковий суфікс, який вказує на країну або місце походження або місце проживання[3].

ОписРедагувати

Однорічна або дворічна трава 10–40 см заввишки[2]. Стебла прямі, розгалужені, голі. Листки чергуються, коротко-черешкові. Листова пластина яйцювато-ланцетна, з закругленими зубчиками. Прилистки листяні, глибоко лопатчаті[4].

Віночок зигоморфний (має лише одну площину симетрії), від кремового білого до жовтуватого білого (іноді світло-пурпурного) забарвлення, шириною 5–15 мм; пелюстків 5, макс. довжина рівна чашолисткам; чашолистків 5; тичинок 5[4].

ПоширенняРедагувати

Поширений майже у всій Європі, пн.-зх. Африці, Ірані й західній частині помірних областях Азії; рослина інтродукована в інших частинах світу, зокрема, Північній та Південній Америках, Ґренландії, ПАР[5]. Населяє поля, сади, купи землі, пустирі, луки, скелясті виходи[4].

В Україні зростає на полях і городах — на всій території[2].

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Viola arvensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 103. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 02.11.2018.  (англ.)
  4. а б в NatureGate. Процитовано 02.11.2018.  (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 02.11.2018.  (англ.)