Union Metallic Cartridge Company (UMC) перший виробник боєприпасів для ручної зброї. Компанія була утворена в 1867 під час тогочасної швидкої еволюції набоїв.[1] В 1912 році компанія об'єдналася з Remington Arms, виробничий комплекс в Бриджпорті, штат Коннектикут став головним поставщиком під час Першої світової війни. Фабрика була штаб-квартирою Ремінгтона до 1984 і став джерелом спортивних та поліцейських боєприпасів з маркуванням на гільзі REM-UMC до 1970.

Union Metallic Cartridge Company
Тип Приватне підприємство
Галузь Зброя
Засновано 1867
Засновник(и) Schuyler, Hartley & Graham
Штаб-квартира Бриджпорт, штат Коннектикут
Продукція Боєприпаси
CMNS: Union Metallic Cartridge Company у Вікісховищі

Історія ред.

Нью-Йоркська спортивна фірмі Schuyler, Hartley & Graham придбала двох невеликих виробників набоїв з Нової Англії в 1866. Обладнання компаній Crittenden & Tibbals Manufacturing Company з Південного Ковентрі, штат Коннектикут та C.D. Leet з Спрингфілда, штат Массачусетс, було переведено до Бриджпорту де було розпочато виробництво боєприпасів компанією, яка отримала назву Union Metallic Cartridge & Cap Company до вересня 1897 року коли компанія отримала назву Union Metallic Cartridge Company.[2]

14 травня 1906 року склад пороху на Сакссесс-Гілл було зруйновано вибухом 16 тон пороху. Жертв не було, але звістки про пошкодження дійшли до Лонг-Айленда. В лютому 1909 UMC побудувала 58 метрову дослідну стрілецьку башту, яка стала найвищою будівлею в Коннектикуті на багато років. В дослідній башті скидали розтоплений свинець з висоти 41 метр у чани з холодною водою глибиною 1,8 метри.[3]

Об'єднання з Ремінгтоном ред.

В 1888 році Schuyler, Hartley & Graham придбали збройне виробництво Е. Ремінгтон та Сини і створили Remington Arms в якості виробництва зброї для спортивного бізнесу. Ремінгтон об'єднали з UMC в 1912 і Бриджпорт став корпоративною штаб-квартирою Remington-UMC, а виробництво залишилося в Іліоні, штат Нью-Йорк. Виробництво боєприпасів у Бриджпорті тривало до 1970. Корпоративна штаб-квартира Ремінгтона в 1984 році була переведена в Делавер,[4] і до 1988 року Ремінгтон покинув фабричний комплекс в Бриджпорті.[5]

Примітки ред.

  1. Lewis Smithsonian Studies in History and Technology, number 11, Small Arms Ammunition Smithsonian Institution Press (1972) p.8
  2. Waldo, George Curtis Jr. (1917). History of Bridgeport and Vicinity. Т. 1. Bridgeport, Connecticut: S.J. Clarke Publishing. с. 187. 
  3. History of the Woods. Friends of Remington Woods. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 1 грудня 2014. 
  4. Company History. Remington Arms. Архів оригіналу за 22 листопада 2014. Процитовано 1 грудня 2014. 
  5. Bendici, Ray. Remington Arms, Bridgeport. Damned Connecticut. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 1 грудня 2014.