U-103 — німецький великий океанський підводний човен типу IX-B військово-морських сил Третього Рейху.

«U-103»
U-103
U 103 в поході. 1939
U 103 в поході. 1939
Основна інформація
Тип підводний човен океанського класу
Під прапором Третій Рейх
Порт приписки Вільгельмсгафен
Приналежність «Крігсмаріне»
Будівництво AG Weser, Бремен
Замовлено: 24 травня 1938
Номер замовлення 966
Закладено: 6 вересня 1939
Спущено на воду 12 квітня 1940
Введений до складу флоту: 5 липня 1940
Кінець служби 15 квітня 1945
Загибель: Затоплена при бомбардуванні порту Кіль 54°11′ пн. ш. 10°06′ зх. д. / 54.19° пн. ш. 10.10° зх. д. / 54.19; -10.10
Бойова служба ПЧ
Підпорядкованість 2-га флотилія ПЧ
Кількість бойових походів 11
Командири: 5.07.1940-12.08.1941 капітан-лейтенант Віктор Шютце
13.08.1941-14.07.1942 капітан-лейтенант Вернер Вінтер
15.07.1942-13.03.1944 капітан-лейтенант Густав-Адольф Янссен
14.03.1944-22.01.1945 виведений з флоту
23.01.1941-18.02.1945 оберлейтенант-цур-зее Гайнц Мурль
31.03.1945-15.04.1945 оберлейтенант-цур-зее Ганс-Норберт Шунк
Перемоги: затоплено 43 судна (237 595 брт)
пошкоджено 3 судна (28 158 брт)
Параметри
Водотоннажність стандартна — 1 051 т.
підводна — 1 178 т.
Довжина 76,50 м (по ватерлінії)
Ширина 6,76 м
Висота: 9,6 м
Осадка: 4,70 м
Технічні дані
Силова установка Дизель-електрична,
2 форсованих, 9-циліндрових, 4-тактовних дизеля «MAN» M9V40/46
1 електродвигун SSW GU345/34
Потужність 2 × 2 200 к.с. (дизел.двигуни)
2 × 370 к.с. (електродвигуни)
Швидкість 18,2 вузлів (надводна)
7,3 вузли (підводна)
Максимальна глибина занурення 230 м
Автономність: 8 700 миль на 10 вузлах,
64 милі під водою на 4 вузлах
Екіпаж 4 офіцери та 44 матроси
Озброєння
Торпедне озброєння: 4 × 533-мм носових
2 × 533-мм кормових торпедних апаратів,
22 торпеди або 66 міни TMA
Артилерійське озброєння 105-мм L/45 з 110 снарядами
Зенітне озброєння: 1×37-мм зенітна гармата 3.7 cm Flak,
1×20-мм зенітна гармата 2 cm Flak
U-103 (1940). Карта розташування: Німеччина
U-103
U-103
Район затоплення U-103

Історія ред.

U-103 до вересня 1940 був приписаний до Вільгельмсгафен. Після цього до січня 1944 базувався у французькому порті Лор'ян. З січня 1944 використовувався як навчальний ПЧ 24-ї флотилії у Мемелі. 13 березня 1944 виведений з діючого флоту і до квітня 1945 використовувався у 4-му, згодом 2-му навчальному дивізіоні ПЧ.

  • 1-й похід 29 вересня (Кіль) — 19 жовтня 1940 (Лор'ян). ПЧ пройшов 3400 морських миль, потопив 5 кораблів у 20.279 брт, пошкодив один у 3.697 брт.
  • 2-й похід 9 листопада 1940 (Лор'ян) — 12 грудня 1940 (Лор'ян). ПЧ пройшов у північній Атлантиці 3500 морських миль, потопив 7 кораблів 38.465 брт.
  • 3-й похід 21 січня 1941 (Лор'ян) — 24 лютого 1945 (Лор'ян). ПЧ потопив у північній Атлантиці 3 кораблі 10.516 брт, пошкодив один 10.516 брт.
  • 4-й похід 1 квітня 1941 (Лор'ян) — 12 липня 1941 (Лор'ян). ПЧ поповнював запаси 14/15 травня з корабля постачання «Egerland». Затопив 12 кораблів 58.553 брт.
  • 5-й похід 10 вересня 1941 (Лор'ян) — 9 листопада 1941 (Лор'ян). ПЧ пройшов 9400 морських миль і центральній Атлантиці і потопив 2 кораблі 10.594 брт.
  • 6-й похід 3 січня 1942 (Лор'ян) — 1 березня 1942 (Лор'ян). ПЧ пройшов 7050 морських миль у західній Атлантиці біля узбережжя США і затопив 4 кораблі 26.539 брт.
  • 7-й похід 15 квітня 1942 (Лор'ян) — 22 червня 1942 (Лор'ян). ПЧ пройшов 10 950 морських миль до Карибів, затопив 9 кораблів 42.169 брт.
  • 8-й похід 21 жовтня 1942 (Лор'ян) — 29 грудня 1942 (Лор'ян). ПЧ пройшов 9800 морських миль над і 740 морських миль під водою. поповнював запаси з ПЧ U 509 і U 463. Потопив 2 кораблі 11.430 брт, пошкодив один 13.945 брт.
  • 9-й похід 7 лютого 1943 (Лор'ян) — 26 березня 1943 (Лор'ян). ПЧ пройшов 6771 морську милю над і 842 морські миль під водою біля Азор і не потопив жодного корабля.
  • 10-й похід 24 квітня 1943 (Лор'ян) — 26 травня 1943 (Лор'ян). ПЧ пройшов 4151 морську милю над і 457 морських миль під водою у північній Атлантиці і не атакував жодного корабля.
  • 11-й похід. 25 липня 1943 ПЧ вийшов з Лор'ян і через пошкодження 26 липня повернувся назад. При ремонті була перебудована ходова рубка. 18 вересня 1943 покинув Лор'ян і 1 січня 1944 прибув до Бергена.

3 січня 1944 вийшов із Бергена і 7 січня прибув у Кіль. У березні 1944 перебував у Штеттені і в лютому 1945 переведений до Гамбурга, Кіля, де 15 квітня був пошкоджений бомбою. 3 травня 1945 підірваний екіпажем і покинутий.

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Rainer Busch, Hans-Joachim Röll: Der U-Boot-Krieg. Band 3: Deutsche U-Boot-Erfolge von September 1939 bis Mai 1945. Verlag Mittler & Sohn, Hamburg-Berlin-Bonn, ISBN 3-8132-0513-4 (нім.)
  • Clay Blair: Der U-Boot-Krieg. Band 1: Die Jäger 1939—1942. Wilhelm Heyne Verlag, München 1998, ISBN 3-453-12345-X (нім.)

Примітки ред.

Посилання ред.