Авіаносець «Лексінгтон»
USS Lexington (CVS-16) underway in the 1960s.JPEG
Авіаносець «Лексінгтон», 1960-ті роки
Служба
Тип/клас Авіаносець, тип «Ессекс»


Держава прапора US flag 48 stars.svg


Спущено на воду 23 вересня 1942 року


Введено в експлуатацію 17 березня 1943 року


Виведений зі складу флоту 8 листопада 1991 року


Статус корабель-музей


Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 26 670 тонн (стандартна)
34 800 тонн (повна)


Довжина 265,9 м


Ширина 45,0 м


Осадка 8,4 м


Бронювання пояс і траверзи — 102 мм
нижня палуба — 37 мм
ангарна палуба — 64 мм


Технічні дані
Потужність 150 000 к.с.


Швидкість 32-33 вузли


Автономність плавання 15 000 миль на 15 вузлах


Екіпаж 3 106 чоловік


Озброєння
Зенітне озброєння 12 127-мм гармат
32 (8х4) 40-мм зенітних гармат «Бофорс»,
46 20-мм зенітних автоматів «Ерлікон»


Авіація 91-103 літаки


«Лексінгтон» (англ. USS Lexington (CV-16)) — важкий ударний авіаносець США періоду Другої світової війни типу «Ессекс». Сьомий корабель з цією назвою у ВМС США.

Історія створенняРедагувати

 
«Лексінгтон» у 1943 році
 
Авіаносець «Лексінгтон» після програми модернізації SCB-125, 1958 рік
 
корабель-музей «Лексінгтон» в Корпус-Крісті

Авіаносець «Лексінгтон» був закладений 15 липня 1941 року на верфі Bethlehem Steel Corporation під ім'ям USS Cabot (CV-16), але 16 червня 1942 року перейменований на «Лексінгтон», на честь однойменного корабля, який 8 травня 1942 року загинув в битві в Кораловому морі.[1] Спущений на воду 23 вересня 1942 року, вступив у стрій 17 березня 1943 року.

Історія службиРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

Після вступу у стрій та тренувального плавання в Карибському морі 9 серпня 1943 року «Лексінгтон» прибув у Перл-Гарбор з авіагрупою CVG-16 на борту. Корабель отримав від японців прізвисько «Блакитний привид» (англ. The Blue Ghost).

Авіаносець брав участь в рейдах на Острови Гілберта (18.09.1943 року), Вейк (05-06.10.1943 року), забезпечував висадку десанту на Острови Гілберта (13.11-08.12.1943 року). 4 грудня 1943 року корабель був пошкоджений влучанням торпеди, скинутої з японського літака G4M «Бетті». Вибухом, який стався в кормовій частині по правому борту, була знищена стернова машина та заклинене стерно. Втрати екіпажу склали 9 чоловік убитими та 35 пораненими. Авіаносець відправився на ремонт.

Після ремонту, в кінці березня 1944 року «Лексінгтон» повернувся на ТВД, де завдавав ударів по японських базах на островах Палау (30.03-01.04.1944 року) та Трук (29-30.04.1944 року), забезпечував десантну операцію в районі Голландіа (о. Нова Гвінея, 21-29.04.1944 року), брав участь в десантній операції на о. Сайпан (11-23.06.1944 року) та битві у Філіппінському морі (19-20.06.1944 року).

7 липня 1944 року авіаносець прийняв на борт авіагрупу CVG-19, з якою прикривав висадку десанту на Західні Каролінські острови (28.08-24.09.1944 року), брав участь в рейді на японські бази та аеродроми на островах Рюкю, Формоза та Лусон (10-20.10.1944 року), десантній операції (20.10-06.11.1944) та битві в затоці Лейте (23-26.10.1944 року). Літаки з «Лексінгтона» взяли участь в потопленні японського лінкора «Мусасі» (24.10.1944), авіаносців «Дзуйкаку», «Тітосе» та «Тійода» (25.10.1944), знищили важкий крейсер «Наті» (05.11.1944).

6 листопада 1944 року авіаносець був серйозно пошкоджений влучанням камікадзе в острівну надбудову (загинуло 50 чоловік, поранено 132), після чого вирушив на ремонт на передову базу. Але вже через 17 днів корабель вернувся у стрій з авіагрупою CVG-20, після чого завдавав ударів по аеродромах на островах Лусон (11-18.12.1944 року), здійснив рейд на японські бази на островах Формоза, Рюкю, Лусон, в Індокитаї та Гонконгу (30.12.1944-22.01.1945 року).

З 3 лютого 1945 року «Лексінгтон» діяв з авіагрупою CVG-9 на борту, брав участь в нальотах на Токіо, Йокогаму, забезпечував висадку десанту на о. Іодзіму (11.02-02.03.1945 року). На початку березня 1945 року авіаносець вирушив для ремонту в США.

Після ремонту 13 червня 1945 року «Лексінгтон» з авіагрупою CVG-94 увійшов до складу 3-го флоту. Завдавав ударів по о. Вейк (20.06.1945 року), Токіо, Кобе, Нагої, Куре, Майдзуру, о. Хоккайдо (10-18, 24-30.07, 09-15.08.1945 року).

За роки війни літаки з «Лексінгтона» збили 485 японських літаків.

Післявоєнна службаРедагувати

23 квітня 1947 року авіаносець «Лексінгтон» був виведений в резерв. 1 жовтня 1952 року перекласифікований в ударний авіаносець CVA-16.

Протягом вересня 1953 — серпня 1955 року авіаносець пройшов модернізацію за програмами SCB-27 та SCB-125, внаслідок яких він отримав кутову палубу, нову острівну надбудову, нові катапульти, штормовий ніс (англ. Hurricane bow), після чого міг приймати нові реактивні літаки.

Корабель знову вступив у стрій 1 вересня 1955 року. 1 жовтня 1962 року «Лексінгтон» був перекласифікований в протичовновий авіаносець CVS-16, але фактично використовувався як навчальний авіаносець в центрі підготовки морських льотчиків в Пенсаколі. Протягом багатьох років авіаносець здійснював тренувальні плавання в Мексиканській затоці.

8 листопада 1991 авіаносець «Лексінгтон» був урочисто виведений з бойового складу флоту, 30 листопада виключений зі списків флоту та перетворений в музей, який відкрився Корпус-Крісті 14 листопада 1992 року.

В популярній культуріРедагувати

Авіаносець «Лексінгтон» знімався у фільмі «Мідвей» та серіалі «War and Remembrance», де грав роль інших кораблів: «Йорктауна» та «Ентерпрайза» відповідно. У 2001 році «Лексінгтон» знімався у фільмі «Перл-Гарбор», де грав роль японського авіаносця.[2]

На кораблі також було знято декілька передач з циклів "Ghost Hunter"s та «Ghost Lab» телеканалу Діскавері.[3]

ЛітератураРедагувати

  • Энциклопедия авианосцев. Под общей редакцией А. Е. Тараса / Минск, Харвест; Москва, АСТ, 2002
  • Авианосцы Второй мировой. Новые властелины океанов. //С. А. Балакин, А. В. Дашьян, М. Э. Морозов. — М.:Коллекция, Яуза, 2006. ISBN 5-699-17428-1
  • К. Шант, К. Бишоп. Авианосцы. Самые грозные авианесущие корабли мира и их самолеты. Иллюстрированная энциклопедия /Пер с англ. — Москва: Омега,2006 — 256 с.
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1939—1945. Великобритания, США, СССР.
  • С. А. Балакин — Авианосцы мира. 1945—2001. США, Франция.
  • N. Polmar Aircraft Carriers. — New York, 1969.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Lexington V. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 20 січня 2012. 
  2. Heines, Vivienne. Bringing 'Pearl Harbor' to Corpus Christi. Military.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 10 січня 2014. 
  3. TheCelebrityCafe.com (22 грудня 2009). Ghost Lab Visits USS Lexington. CelebrityCafe.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 25 квітня 2010. 

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Lexington (CV-16)