Підводні човни типу «Гелібат»
USS Halibut (SSGN-587)
USS Halibut SSGN-587.jpg
Човен «Гелібат»
Під прапором США США


Спуск на воду 9 січня 1959 (1 човен)


Виведений зі складу флоту 30 червня 1976


Сучасний статус утилізований


Основні характеристики
Тип корабля АПЧРТ


Розробник проєкту Island Naval Shipyard


Класифікація НАТО   Halibut


Швидкість (надводна) 15 вузлів (28 км/год)


Швидкість (підводна) 20 вузлів (37 км/год)


Гранична глибина занурення 210 м


Автономність плавания 75 днів , 150000 миль (245 000 км ходу)


Екіпаж 97 осіб


Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 110 м


Ширина корпусу найб. 8,8 м


Середня осадка (по КВЛ) 8,5 м


Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
6 носових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 24 торпеди


Ракетне озброєння 1 КР Regulus missile, або 5 КР  Regulus I, або 2 КР Regulus II


Commons-logo.svg Зображення на Вікісховищі

Гелібат (тип атомних підводних човнів США) (англ. USS Halibut (SSGN-587)) — унікальний підводний човен ВМС США, закладений 11 квітня 1957 року. Спочатку планувався як дизельний човен для спеціальних операцій, а потім був побудований з ядерною енергетичною установкою і переобладнаний для несення і запуску крилатих ракет (в SSGN-587).

ІсторіяРедагувати

Носій крилатих ракетРедагувати

Будувався човен як дизель-електричний, а потім обладнаний ядерним реактором. Був першим підводним човном у США спеціально спроєктованим для запуску ракет. Човен був оснащений крилатими ракетами «Регул». Запуск ракет був повністю автоматизований, за допомогою гідравлічних механізмиів, котрі управлялися з центрально-контрольного поста.

11 березня 1960 року починає проходити ходові випробовування. 25 березня[1] на шляху в Австралію човен перший раз виконав запуск ракети, котрий став першим у світі запуском крилатої ракети з атомного підводного човна.

18 червня 1960 року човен повернувся на верф Mare Island і після недовгих тренувань екіпаж у 7 листопада відплив в Перл-Гарбор, щоб увійти до складу Тихоокеанського флоту ВМС США . Під час першого бойового патрулювання човен виконав знову успішні навчальні запуски крилатих ракет.

 
Човен «Гелібат» запускає ракету «Регул», поруч з авіаносцем «Lexington (CV-16)», 25 березня 1960

9 квітня 1961 повернувся у Перл-Гарбор, і 1 травня відплив бойове патрулювання, де виконав декілька навчальних запусків крилатих ракет.

В кінці 1961 човен розпочав третє бойове патрулювання в Західній частині Тихого океану, де брав участь у навчаннях, котрі тривали і 1964 році. 4 травня 1964 відбув від Перл-Гарбора в останнє на Тихиому океані підводне ракетне патрулювання.

Спеціальні операції 1965—1976 ррРедагувати

В лютому 1965 року човен прибув до верфі в Перл-Гарбор для проведення модернізації в багатоцільовий підводний човен, котра була завершена 15 серпня 1965 року. 6 вересня 1965 року човен відплив з Перл-Гарбора до Західного узбережжя США, а 20 вересня прибув в (штат Вашингтон).

5 жовтня човен відбув знову на Гаваї, зробивши 8-ми денну зупинку в Маре-Айленді, і прибув в Перл-Гарбор 21 жовтня. Тут він почав протичовнове патрулювання, котре тривало до серпня 1968 року, коли човен прибула в верф Mare Island для модернізації, в тому числі для установки біля бокових підкермовуючих пристроїв якірного пристрою з носовим і кормовим грибовидним якорем, для встановлення водолазної камери, для встановлення дальнього і ближнього гідролокатора, буксированого підводного апарату з лебідкою, відео та фототехніки, нової компютеризованої ЕОМ та іншого океанографічного обладнання.

У 1970 році човен повернувся в Перл-Гарбор і до виведення зі складу флоту в 1976 році служив в складі 1-ї групи дослідних підводних човнів (Submarine Development Group One, SubDevGruOne). Де човен брав участь у таємних операціях супроти СРСР:

  • Підводне підключення до радянської лінії зв'язку, котра проходила в нижній частині Охотського моря з Камчатки на континент (операція «Берізка») .
  • Фотографування і допомога в піднятті затонулого радянського підводного човна K-129 (проєкт ЦРУ Проєкт «Azorian»[en])

Завершення службиРедагувати

Човен був виведений зі складу бойового флоту ВМС США 30 червня 1976 року і в тому ж році був зарахований до склад резервного флоту з розміщенням на базі підводних човнів Kejport / Бангор. 30 квітня 1986 човен був викреслений з реєстру ВМФ і переданий на утилізацію 30 квітня 1986 року. 9 вересня 1994 утилізація човна була завершеною на верфі Puget Sound Naval Shipyard в Бремертоні (штат. Вашингтон).

Нагороди і подякиРедагувати

  • Подяка і вдячність Президента від 1968 року.

«За винятково похвальну службу»[2]

  • Подяка Президента від 1972 року

«За винятковий героїзм і видатні досягнення у службі».[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Adcock, U.S. Ballistic Missile Submarines (Carrolltown, Texas: Squadron Signal, 1993), p.7 caption, dates it 31 March. Adcock, p.4, also credits mythical interwar Albacore and Trout classes, however.
  2. Presidential Unit Citation [Архівовано 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.].
  3. Presidential Unit Citation. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 25 жовтня 2014. 

ЛітератураРедагувати